Постанова від 12.07.2021 по справі 925/561/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2021 р. Справа № 925/561/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2021 (повний текст складено 25.01.2021)

у справі №925/561/20 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Комунального підприємства "Смілакомунтеплоенерго"

до 1) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Смілянська міська рада

про визнання договору недійсним, -

за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Лук'яненко Г.О., адв., посв. №850 від 15.02.2018;

- відповідача-1 Білик І.М., адв. посв. №001888 від 27.02.2020;

- відповідача-2 повідомлений, але не з'явився;

- третьої особи Сілко О.І., представник за витягом з ЄДРПОУ;

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У травні 2020 Комунальне підприємство "Смілакомунтеплоенерго" (далі - КП «Смілакомунтеплоенерго») звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України») та Товариства з обмеженою відповідністю "Сміла Енергоінвест" (далі - ТОВ «Сміла Енергоінвест») про визнання недійсним договору №14/3519/18 від 26.12.2018 року переведення боргу укладеного між НАК «Нафтогаз України», ТОВ "Сміла Енергоінвест" та КП "Смілакомунтеплоенерго".

В обґрунтування заявлених позовних вимог КП "Смілакомунтеплоенерго" вказує, що оспорюваний договір про переведення боргу є недійсним на підставі частини 1 статті 215 ЦК України, як такий, що суперечить нормам актів цивільного законодавства, а саме вимогам частини 3 статті 73-2, частини 5 статті 75 ГК України. Крім того, КП "Смілакомунтеплоенерго" зазначає про наявність підстав для визнання договору недійсним відповідно до статті 233 ЦК України, оскільки наявні тяжкі обставини, які зумовили укладення оскаржуваного договору на невигідних умовах.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.01.2021 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір №14/3519/18 від 26.12.2018 про переведення боргу, укладеного між НАК "Нафтогаз України", ТОВ "Сміла Енергоінвест" та КП"Смілакомунтеплоенерго". Стягнуто з АК "Нафтогаз України" на користь КП "Смілакомунтеплоенерго" 1051,00 грн. судового збору. Стягнуто з ТОВ "Сміла Енергоінвест" на користь КП "Смілакомунтеплоенерго" 1051,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд першої інстанції вказав, що договір №14/3519/18 від 26.12.2018 про переведення боргу суперечить нормам діючого законодавства, статуту підприємства та є недійсним відповідно до статті 233 ЦК України, як такий, що вчинений під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах для позивача; рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов'язання - спірного договору про переведення боргу, Смілянською міською радою не приймалося, а тому спірний договір в даному випадку було укладено з порушенням частини 3 статті 73-2 ГК України, що є самостійною підставою для визнання договору недійсним за позовом комунального підприємства; договір слід визнати недійсним з урахуванням положень частини 1 статті 233, частини 1 статті 203, статті 215 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із зазначеним рішенням, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2021 скасувати та прийняти нове рішення,яким у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» посилається на неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки вважає, що сторонами оспорюваного договору було погоджено усі істотні умови договору, який є обов'язковим до виконання сторонами. Позивач схвалив та прийняв оскаржуваний договір до виконання, ним було вчинено дії, які свідчать про схвалення оскаржуваного договору.

АТ «НАК «Нафтогаз України» також стверджує, що оскільки позивач не є державним унітарним підприємством в розумінні статті 73 ГК України, а є комунальним підприємством, то судом безпідставно застосовано до спірних правовідносин частину 3 статті 73-2 ГК України.

Також АТ «НАК «Нафтогаз України» вважає, що позивачем не доведено вчинення договору під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах.

Крім того, на думку скаржника, місцевим господарським судом було порушено приписи статей 73, 74, 77 ГПК України при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2021 у справі №925/561/20 залишено без руху.

12.03.2021 від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2021, надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги з платіжним дорученням від 04.03.2021 №0000015505.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2021 у справі №925/561/20; розгляд справи призначено на 12.04.2021.

Судове засідання, призначене на 12.04.2021 не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Попікової О.В. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2021 розгляд справи №925/561/20 призначено на 17.05.2021.

У судовому засіданні 17.05.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 02.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест", що наступне судове засідання у справі №925/561/20 відбудеться 02.06.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2021 у справі №925/561/20.

У судовому засіданні 02.06.2021 суд протокольно ухвалив оголосити перерву до 12.07.2021.

Позиції учасників справи.

30.03.2021 від КП "Смілакомунтеплоенерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає правомірним застосування положень частини 3 статті 73-2 ГК України як однієї з підстав визнання договору недійсним щодо відсутності згоди Смілянської міської ради на вчинення комунальним підприємством значного господарського зобов'язання, а саме - укладення оспорюваного договору. Стосовно вчинення спірного правочину під впливом тяжкої обставини та на вкрай невигідних умовах позивач зазначає, що такі доводи були доведені належними доказами, наявними в матеріалах справи, про що зазначено судом в оскаржуваному рішенні; також відзначає, що дії апелянта повністю знівелювали принципи свободи договору та принципи недискримінації, оскільки укладанню договорів передувала вкрай невигідна для нового боржника умова (примушування) про переведення (взяття на себе) боргових зобов'язань іншої юридичної особи; просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

02.04.2021 на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від Смілянської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу.

06.04.2021 від Смілянської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У вказаних відзивах (які є тотожними за змістом) Смілянська міська рада проти поданої апеляційної скарги заперечує, просить відмовити у її задоволенні, рішення місцевого господарського суду залишити в силі, як законне та обґрунтоване. Зазначає, що тяжкість обставин та невигідність умов договору переведення боргу станом на 26.12.2018 встановлено та підтверджено в аналогічних справах за участю цих самих учасників постановами Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 у справі №925/1545/19 та від 13.10.2020 у справі №925/1368/19, які після перегляду їх Верховним Судом 23.03.2021 та 10.02.2021 відповідно набрали законної сили та мають преюдиційне значення для даної справи.

АТ «НАК «Нафтогаз України» надало заперечення на відзиви КП «Смілакомунтеплоенерго» та Смілянської міської ради, у якому проти наведених КП «Смілакомунтеплоенерго» та Смілянською міською радою у відзивах доводів заперечує.

Присутній у судовому засіданні 12.07.2021 представник відповідача 1 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення скасувати з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Присутні у судовому засіданні 12.07.2021 представники позивача та третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення залишити в силі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені судом апеляційної інстанції та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

05.05.2010 ТОВ "Сміла Енергоінвест" (сторона 1), КП "ВодГео" (сторона 2), КП "Смілакомунтеплоенерго" (сторона 3) та ДП "Агентство розвитку житлово-комунального господарства" (сторона 4) уклали договір про спільну діяльність, яким врегульовано спільну діяльність сторін без створення юридичної особи для досягнення мети, що не суперечить законодавству (п. 1.1. договору).

У Додатку №3 до вказаного договору про спільну діяльність міститься опис майна КП "Смілакомунтеплоенерго", що підлягало передачі ТОВ "Сміла Енергоінвест" для виробництва теплової енергії.

Рішенням виконкому Смілянської міської ради №651 від 20.10.2010 ТОВ "Сміла Енергоінвест" визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді у галузі теплопостачання у м. Сміла.

Тобто, з 20.10.2010 ТОВ "Сміла Енергоінвест" стало суб'єктом господарювання, що здійснювало виробництво теплової енергії для надання житлово-комунальних послуг у житловому фонді у галузі теплопостачання у м. Сміла.

Даний факт встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.07.2017 у справі №925/459/17, яким розірвано з моменту набрання рішенням законної сили договір про спільну діяльність від 05.05.2010 №47-2V, укладений між ТОВ "Сміла Енергоінвест" та КП "Смілакомунтеплоенерго".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2017 скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2017 у справі №925/459/17 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 року. Рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2017 - залишено без змін.

Після розірвання договору в судовому порядку та повернення цілісного майнового комплексу для вироблення та постачання теплової енергії, КП "Смілакомунтеплоенерго" стало виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді у галузі теплопостачання у м. Сміла.

КП "Смілакомунтеплоенерго" є комунальним унітарним підприємством, створеним одним засновником (стаття 63 ГК України), що відображено в статуті підприємства, що затверджений рішенням міської ради від 29.03.20128 №67-20/VIШ.

Засновником підприємства є територіальна громада в особі Смілянської міської ради (Власник) - преамбула Статуту.

Згідно з п. 2.4. Статуту КП "Смілакомунтеплоенерго" несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах майна, яким наділяє його власник (статутним капіталом), згідно з чинним законодавством. Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями Власника та Органу управління, а Власник та Орган управління не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства, крім випадків передбачених діючим законодавством України.

Пунктом 2.5 Статуту КП "Смілакомунтеплоенерго" визначено, що підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, господарчому та третейському суді. Власник має право обмежувати укладання угод, набуття майнових та особистих немайнових прав Підприємства у разі, коли такі дії не відповідають інтересам місцевого самоврядування, або можуть завдати шкоди Підприємству.

Згідно з п. 3.1. Статуту КП "Смілакомунтеплоенерго" підприємство створюється з метою отримання прибутку, повного задоволення потреб з надання житлово-комунальних послуг у сфері теплопостачання для населення та юридичних осіб, створення і покращення економічних і соціальних умов трудового колективу підприємства.

Предметом діяльності підприємства згідно з п. 3.2 Статуту, зокрема, є постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря.

Відповідно до п. 4.2. Статуту майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається майном відповідно до цілей цього статуту. Будь-яке відчуження майна здійснюється лише з дозволу власника та в порядку, який встановлений власником. Передача майна в будь-яке строкове володіння здійснюється за погодженням з власником.

Відповідно до п. 2.4. Статуту КП "Смілакомунтеплоенерго" несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах майна, яким наділяє його власник (статутним капіталом), згідно з чинним законодавством. Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями Власника та Органу управління, а Власник та Орган управління не несуть відповідальності за зобов'язаннями Підприємства, крім випадків передбачених діючим законодавством України.

Згідно з п. 5.1. Статуту КП "Смілакомунтеплоенерго", для забезпечення діяльності Підприємства за рахунок майнових внесків Засновника створюється статутний капітал у розмірі 8 813 220,00 грн.

Підприємство планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку за погодженням із Власником. Також позивач здійснює економічну діяльність у відповідності до фінансового плану, затвердженого в порядку, встановленому рішенням міської ради "Про порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів комунальних підприємств" (п.п. 6.1.1., 6.1.5 Статуту).

Пунктом 6.2.1. Статуту визначено, що КП "Смілакомунтеплоенерго" зобов'язане виконувати фінансовий план, затверджений виконавчим комітетом міської ради, щоквартально звітує перед Смілянською міською радою про фінансово-господарську діяльність.

Визначення основних напрямків діяльності підприємства-позивача, затвердження його планів і звітів про їх виконання є компетенцією Власника або органу управління (п. 7.2 Статуту).

24.10.2012 НАК «Нафтогаз України» (як продавець) та ТОВ «Сміла Енергоінвест» (як покупець) уклали договір купівлі - продажу природного газу №12/1127-БО-36 з додатковими угодами, за умова якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору (т.1, а.с. 122-127).

Покупець отримав у постачальника природний газ згідно з актами приймання-передачі, проте у визначений договором строк повністю за нього не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

КП "Смілакомунтеплоенерго" листом №983 від 25.07.2018 звернулось до НАК "Нафтогаз України" щодо укладення договору на постачання природного газу (т.І, а.с.24-27).

Листом №26-5283/1.2-18 від 20.08.2018 АТ «НАК «Нафтогаз України» висловило свою готовність розглянути питання щодо забезпечення природним газом об'єктів КП "Смілакомунтеплоенерго" після отримання копій документів, які свідчать про повернення цілісного майнового комплексу для вироблення та постачання теплової енергії КП "Смілакомунтеплоенерго" (на виконання рішення Вищого господарського суду України від 14.12.2017 у справі №925/459/17); підписання тристороннього договору про переведення боргу від ТОВ "Сміла Енергоінвест" на КП "Смілакомунтеплоенерго" на виконання вимог статті 22 Закону України "Про теплопостачання" (т.1, а.с. 28).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/19 року» з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2018/19 року ПАТ «НАК «Нафтогаз України» необхідно, зокрема, укласти до 15.10.2018 договори із суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню та/або виробництва теплової енергії для релігійних організацій, з дотриманням вимог Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №357 та принципу недискримінації.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 24.10.2018 №357 «Про початок опалювального сезону 2018-2019 у м. Сміла» вирішено теплопостачальним організаціям міста розпочати у м. Сміла опалювальний сезон 2018-2019 з 25.10.2018, в першу чергу забезпечити подачу теплової енергії лікувальним закладам, дитячим дошкільним та навчальним закладам (т.1 а.с. 29).

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 12.11.2018 №393 вирішено тимчасово призупинити освітній процес у закладах загальної середньої освіти міста у зв'язку із відсутністю постачання теплової енергії (т.1, а.с. 30).

Низький температурний режим, який підтверджується довідками метеорологічної станції м. Сміла (т.1, а.с. 32-33) та снігопади на початку листопада 2018 року разом з відсутністю тепла в приміщеннях стали причиною визнання Смілянською міською радою ситуації, що склалася в місті Сміла, надзвичайною подією (протокол позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Смілянської міської ради від 13.11.2018 №28). (т.1, а.с. 35).

Членами комісії виконавчого комітету Смілянської міської ради вирішено, щоб КП "Смілакомунтеплоенерго" прийняло природний газ в обсягах необхідних для стабільного проходження опалювального сезону 2018-2019 та розпочало подачу теплоносія споживачам у повному обсязі.

15.11.2018 на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за участю Президента України П.О.Порошенка з питання «Про запобігання виникненню надзвичайної ситуації у м. Смілі Черкаської області, пов'язаною із відсутністю теплопостачання» було вирішено рекомендувати НАК «Нафтогаз України» разом з Черкаською облдержадміністрацією та за участю Смілянської міської ради невідкладно забезпечити газопостачання джерел теплової енергії теплогенеруючих та теплопостачальних організацій м. Сміли і невідкладно укласти необхідні договори та про виконання доповісти Президентові України до 21 години 15.11.2018, що підтверджується протоколом №9 (т.1 а.с. 34).

З метою своєчасного початку опалювального сезону 2018-2019 та відповідно до вказаних нормативних актів КП "Смілакомунтеплоенерго" листом №1420 від 16.11.2018 звернулось до НАК "Нафтогаз України" щодо укладення договору на постачання природного газу для виробництва теплової енергії з метою надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення споживачам теплової енергії усіх категорій на опалювальний сезон - 2018-2019 (т.І, а.с.24-27).

У зв'язку з неукладенням договору на постачання газу між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Смілакомунтеплоенерго", у листопаді 2018 року скористалось бездоговірним відбором газу, внаслідок чого ПАТ "Черкасигаз" нарахувало комунальному підприємству за листопад 2018 за послуги балансування 30 971 059,20 грн (т.1 а.с. 36).

26.12.2018 року між НАК "Нафтогаз України" (кредитор), ТОВ "Сміла Енергоінвест" (первісний боржник) та КП "Смілакомунтеплоенерго" (новий боржник), в особі в.о. директора Тисленка І.В., що діє на підставі Статуту (Тисленко І.В. виконував обов'язки директора КП "Смілакомунтеплоенерго" на підставі розпорядження власника підприємства - Смілянської міської ради №206-к від 11.12.2018; Смілянська міська рада не обмежувала останнього на укладання будь-яких угод), уклали договір про переведення боргу №14/3519/18, за умов якого за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу від 24.10.2012 №12/1127-БО-36, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у зобов'язанні та замінює первісного боржника у зобов'язанні (т.1, а.с. 18).

Умовами п. 2.1 договору сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладання даного договору дорівнює 8 676 326,66 грн, у тому числі:

- 2 929 742,16 грн - основний борг;

- 392 979,63 грн - пені, 87 328,81 грн - 3% річних, 17 244,28 грн - інфляційних втрат та 32 463,55 грн - судового збору згідно з рішенням суду у справі №925/987/13;

- 121 068,30 грн - пені, 238 499,86 грн - 3% річних, 778 035,17 грн - інфляційних втрат та 15 017,81 грн - судових витрат згідно з рішенням суду у справі №925/1952/14;

- 196 763,49 грн - 3% річних, 3 829 733,56 грн - інфляційних втрат та 37 450,04 грн - судового збору згідно з рішенням суду у справі №925/1814/15.

Розділом 3 договору встановлено обов'язки сторін, зокрема:

п. 3.2 договору: новий боржник зобов'язується перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1 статті 2 цього договору, в порядку та на умовах, визначених договором купівлі-продажу природного газу від 24.10.2012 №12/1127-БО-36;

п. 3.3 договору: первісний боржник зобов'язується протягом двох робочих днів з моменту набрання чинності цим договором передати новому боржнику всі документи, що стосуються предмету цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у розмірах, передбачених договором купівлі-продажу природного газу від 24.10.2012 №12/1127-БО-36.

У відповідності з п. 6.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

26.12.2018 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (як кредитор) та КП "Смілакомунтеплоенерго" (як боржник) уклали договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №182/5/1730-РЗ, за умов якого сторони домовились про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природний газ, використаний боржником для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла у боржника перед кредитором станом на 01.07.2016 та не погашена до 31.12.2016 згідно з договором про переведення боргу від 26.12.2018 №14/3519/18, за яким боржник прийняв на себе борг ТОВ "Сміла Енергоінвест" за договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 24.10.2012 №12/1127-БО-36 (далі - заборгованість), шляхом розстрочення на 60 календарних місяців без відстрочення її погашення (т.1, а.с. 133-137).

За умов п. 3 договору реструктуризації сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до п.п. 1 і 2 договору, становить 2 929 742,16 грн, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов'язковому порядку додається до договору та є його невід'ємною частиною.

За договором реструктуризації боржник зобов'язався виплатити в повному обсязі заборгованість, шляхом перерахування щомісяця коштів з поточного рахунка боржника на поточний рахунок кредитора рівними частинами починаючи з першого числа місяця, в якому укладено договір, відповідно до графіка погашення заборгованості згідно з додатком, який є його невід'ємною частиною, не пізніше останнього числа відповідного місяця (п. 4 договору реструктуризації).

У відповідності з п. 9 договору реструктуризації реструктуризація заборгованості боржника узгоджена з Смілянською міською радою Черкаського району, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та рішення про виконання зобов'язань боржника від 09.11.2018 №80-2/VII.

Орган, що погоджує договір (далі - гарант), гарантує виконання боржником зобов'язань за договором на суму заборгованості, що підлягає реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої здійснюється за рахунок видатків державного бюджету). Відповідальність гаранта перед кредитором обмежується сумою заборгованості (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої здійснюється за рахунок видатків державного бюджету), яка становить 2 929 742,16 грн (п.п. 10, 11 договору реструктуризації).

Також 26.12.2018 Смілянська міська рада (як гарант), НАК "Нафтогаз України" (як бенефіціар) та КП «Смілакомунтеплоенерго» (як принципал) уклали договір про надання місцевої гарантії №182/5/1730-МГ, за умов якого гарант гарантує (надає гарантію) перед бенефіціаром належне виконання принципалом умов договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №182/5/1730-РЗ від 26.12.2018 між принципалом і бенефіціаром (т.1, а.с. 139-144).

Згідно з п. 1.3 вказаного договору гарантія надається на суму реструктуризованої заборгованості (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводить за рахунок видатків державного бюджету.

У відповідності з п. 1.5. договору про надання гарантії надана в межах цього договору Гарантія є безвідкличною та безумовною.

Сума і валюта гарантії 2 929 742,16 грн. Строк дії гарантії дорівнює 5 років та 2 місяці з моменту укладення даного договору (п.п. 2.1., 2.2. договору про надання гарантії).

За умов п. 2.4. договору про надання гарантії гарантія надається шляхом укладення сторонами цього договору та набуває чинності з моменту його підписання всіма сторонами.

КП «Смілакомунтеплоенерго» вважає, що оспорюваний договір, предметом якого є переведення боргу на комунальне підприємство у сумі 8676326,16 грн., що становить 49,03 відсотків вартості активів цього підприємства, вчинений КП «Смілакомунтеплоенерго» під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому звернувся з позовом у цій справі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з частиною 1 статті 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статті 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем факту наявності тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

За змістом статті 233 ЦК України для визнання правочину недійсним необхідно встановити наявність двох обставин: тяжких обставин та вкрай невигідних умов вчинення правочину. Однак під важкими обставинами розуміється не будь-яке несприятливе матеріальне, фінансове, соціальне чи інше становище, а його крайні форми, такі як важка хвороба, смерть її годувальника, крайня нужденність сім'ї, загроза втратити заставлене житло, загроза банкрутства та інші обставини, для усунення чи пом'якшення яких необхідне термінове укладення правочину.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі №910/10765/17.

Тяжка обставина є оцінювальною категорією і має визначатися судом з урахуванням всіх обставин справи. Особа, яка оскаржує правочин, повинна довести, що за відсутності тяжких обставин вона взагалі або на зазначених умовах не уклала б такий правочин.

Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але змушена це зробити через тяжкі обставини.

Тобто має бути причинно-наслідковий зв'язок між тяжкими обставинами та укладеним правочином (його укладання саме з метою усунення обставин).

Звертаючись з позовом у цій справі КП "Смілакомунтеплоенерго" зазначило, що спірний договір про переведення боргу вчинений підприємством під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах.

При цьому КП "Смілакомунтеплоенерго" визначає, що тяжкими обставинами, які зумовили укладання договору були: зрив початку опалювального періоду 2018-2019 у місті Сміла; наслідки відсутності тепла та визнання ситуації по м. Сміла надзвичайною подією; несанкціонований відбір природного газу комунальним підприємством після 15.11.2018.

Щодо вкрай невигідних умов КП "Смілакомунтеплоенерго" зазначила, що спірний правочин може завдати шкоди комунальному підприємству, оскільки сума грошових коштів в розмірі 8676326,66 грн яку повинне сплатити підприємство, становить 98,4% його статутного капіталу та не забезпечена ніякими гарантіями власника (Смілянської міської ради).

Згідно з фінансовим звітом за 2017 вартість активів комунального підприємства становить 17695,3 тис. грн. Предметом спірного договору є переведення боргу на комунальне підприємство у сумі 8676326,66 грн., що становить 49,03 відсотків вартості активів комунального підприємства.

Пунктом 2.5 Статуту КП "Смілакомунтеплоенерго" визначено, що власник має право обмежувати укладання угод, набуття майнових та особистих немайнових прав Підприємства у разі, коли такі дії не відповідають інтересам місцевого самоврядування, або можуть завдати шкоди Підприємству.

Оскільки сума переданих зобов'язань перевищує більше 25 відсотків вартості активів комунального підприємства, то вчинення такого правочину потребувало отримання рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов'язання від органу, до сфери управління якого належить підприємство, а саме - Смілянської міської ради.

Водночас згоди власника (Смілянської міської ради) на вчинення значного правочину - в даному випадку договору №14/3519/18 від 26.12.2018 про переведення боргу 8676326,66 грн не було.

Укладання спірного договору не передбачено й фінансовим планом комунального підприємства на 2018, а тому суперечить пп. 6.1.5. п. 6.1. Статуту, яким визначено, що для реалізації мети, зазначеної в статті 3 цього Статуту підприємство має право здійснювати економічну діяльність у відповідності до фінансового плану, затвердженому в порядку встановленому рішенням міської ради "Про порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансових планів комунальних підприємств".

Комунальному підприємству не було передано всіх первинних документів, які стосуються предмету договору, що ставить під сумнів достовірність та підтвердження визначеного договором боргу в сумі 8676326,66 грн.

Оскільки не відомі порядок і умови сплати заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 24.10.2012 №12/1127-БО-36 між первісним боржником та НАК "Нафтогаз України", то для позивача неможливим є виконання п. 3.2. спірного договору, яким передбачено, що новий боржник зобов'язується перерахувати грошові кошти в сумі 8676326,66 грн. в порядку та на умовах, визначених договором купівлі-продажу природного газу від 24.10.2012 №12/1127-БО-36.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - Положення).

Положенням не передбачено право НАК "Нафтогаз України" вимагати укладення договорів про переведення боргу від попередніх споживачів газу як обов'язкової передумови постачання природного газу виробникам теплової енергії. Передбачений Положенням обов'язок НАК "Нафтогаз України" продавати і постачати природний газ не ставиться в залежність від укладення чи неукладення з виробником теплової енергії такого роду договорів.

Окрім того, відповідно до абзацу 13 п. 11 Положення у разі наявності у виробника теплової та електричної енергії боргових зобов'язань перед НАК "Нафтогаз України" з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли до дати прийняття об'єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, в управління управителем, погашення зазначених боргових зобов'язань здійснюється управителем за рахунок коштів, одержаних від погашення дебіторської заборгованості, що належала власнику (користувачу) майна об'єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, на дату прийняття його в управління управителем.

Всупереч абзацу 13 п. 11 Положення, переведений за оспорюваним договором на комунальне підприємство борг (кредиторська заборгованість ТОВ "Сміла Енергоінвест" перед НАК "Нафтогаз України") не забезпечений дебіторською заборгованістю, про яку йдеться в зазначеній нормі Положення.

Комунальному підприємству від ТОВ "Сміла Енергоінвест" не передано право вимоги боргових зобов'язань до споживачів теплової енергії, виробленої за рахунок спожитого природного газу від НАК "Нафтогаз України". Відтак ТОВ "Сміла Енергоінвест" залишилося власником прав вимоги до споживачів теплової енергії, а комунальне підприємство лише несе тягар боргових зобов'язань перед НАК "Нафтогаз України", що призводить до збитковості та доведення до банкрутства підприємства.

В суму переведеної заборгованості за спірним договором було також включено суми судового збору та судових витрат - 32 463,55 грн.; 15 017,81 грн.; 37 450,04 грн., стягнутих судовими рішеннями по справах №№925/987/13; 925/1952/14; 925/1814/15 відповідно.

Однак, враховуючи правову позицію Верховного Суду у постанові від 13.12.2018 у справі № 905/2797/17 (п. п. 19, 31) судовий збір є складовою заборгованості, що виникла виключно на підставі рішення суду і не стосується договірного зобов'язання, а, отже, і можливість їх передачі лише договірним шляхом неможлива.

Позивач стверджує, що своєчасність опалювального сезону 2018-2019 опинилась у залежності від монопольного становища НАК "Нафтогаз України" щодо укладання договорів на постачання природного газу з КП "Смілакомунтеплоенерго".

Відповідно до п.п. 1 п. 3 "Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" затвердженого Постановою Кабінету Міністів України від 19.10.2018 №867 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), на ПАТ НАК "Нафтогаз України" покладено обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №717-р «Деякі питання опалювального сезону 2018/2019», з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2018-19 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було зобов'язано укласти до 15.10.2018 договори із суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню та/або виробництва теплової енергії для релігійних організацій, з дотриманням вимог Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 357 (Офіційний вісник України, 2016 року, №46, ст. 1666), та принципу недискримінацїї.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 №867 не було передбачено такої вимоги при укладанні договорів на постачання природного газу, як переведення боргових зобов'язань іншого підприємства, яке використовувало об'єкти, на яких здійснювалося виробництво теплової енергії до нового, якому такі об'єкти були передані.

Абзацом 13 п. 11 Постанови Кабінету Міністів України від 19.10.2018 №867 передбачається, що у разі наявності у виробника теплової та електричної енергії боргових зобов'язань перед НАК "Нафтогаз України" з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли до дати прийняття об'єктів, на яких здійснювалося виробництво теплової та електричної енергії, в управління управителем, погашення зазначених боргових зобов'язань здійснюється управителем за рахунок коштів, одержаних від погашення дебіторської заборгованості, що належала власнику (користувачу) майна об'єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, на дату прийняття його в управління управителем.

За змістом спірного правочину про переведення боргу позивач прийняв на себе безумовне зобов'язання сплатити НАК "Нафтогаз України" за первісного боржника ТОВ "Сміла Енергоінвест" грошові кошти.

Як вбачається з оспорюваного договору, договір про переведення боргу, не передбачає будь-якої компенсації переданих боргів з боку ТОВ "Сміла Енергоінвест", що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністів України від 19.10.2018 №867.

Крім того, прийняте позивачем на себе зобов'язання не забезпечено майном і ніякими гарантіями власника (Смілянської міської ради).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що умови оспорюваних договорів не містять положень, які визначені діючими нормами законодавства щодо таких договорів та такий договір не відповідає вимогам закону.

Колегією суддів апеляційної інстанції враховано, що згідно з відомостями з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності КП "Смілакомунтеплоенерго" є постачання пари, гарячої води та кондиціонованого повітря. Тобто на позивача покладено обов'язок безперебійного забезпечення комунальними послугами (теплопостачання та гарячого водопостачання) споживачів м. Сміла. За доводами представників позивача, КП "Смілакомунтеплоенерго" є єдиним постачальником таких послуг на м. Сміла.

У свою чергу, такий обов'язок може бути виконаний підприємством лише за умови постачання природного газу, необхідного для вироблення теплової енергії. Законом України «Про ринок природного газу» передбачено, що постачання природного газу можливе виключно на підставі договору між постачальником та споживачем.

Таким чином на початку опалювального сезону 2018-2019 діяльність КП "Смілакомунтеплоенерго" з теплопостачання та подальше безперебійне функціонування всіх соціально-значимих об'єктів м. Сміла опинилось в прямій залежності від позиції НАК "Нафтогаз України", який ухилився від вчасного укладання договорів на постачання природного газу із позивачем.

Таким чином забезпечення опалювального сезону 2018-2019 опинилось у залежності виключно від дій та становища НАК "Нафтогаз України" щодо укладання договорів на постачання природного газу з КП «Смілакомунтеплоенерго». З метою захисту прав споживачів, а також уникнення зриву опалювального сезону 2018-2019, КП "Смілакомунтеплоенерго" було змушене підписати договір про переведення боргу від 26.12.2018 року на загальну суму 8676326,66 грн, висновку про що правомірно дійшов місцевий господарський суд.

Спірний правочин очевидно вчинено на вкрай невигідних для позивача умовах, про що свідчить зокрема фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2017: вартість активів КП «Смілакомунтеплоенерго» 17695,3 тис. грн., а відповідно до предмету спірного договору про переведення боргу від 26.12.2018 КП «Смілакомунтеплоенерго» прийняло на себе безумовне зобов'язання сплатити на користь НАК "Нафтогаз України" замість первісного боржника 8676326,66 грн., що становить 49,03 відсотків вартості активів підприємства за даними його останньої річної фінансової звітності станом на 31.12.2017.

Позивачем вчинено такий правочин добровільно (що сторонами не заперечується). Крім того, позивач усвідомлював, що вчиняє такий правочин на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушений був це зробити під впливом тяжкої обставини.

Надання Смілянською міською радою перед НАК "Нафтогаз України" гарантії щодо належного виконання КП "Смілакомунтеплоенерго" умов договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, що виникла у боржника перед кредитором станом на 01.07.2016 та не погашена до 31.12.2016 згідно з договором про переведення боргу від 26.12.2018 №14/3519/18, також не спростовує обставини укладення позивачем договору на вкрай невигідних умовах з огляду на те, що в силу положень частину 1 статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем доведено, що спірний договір був укладений під впливом тяжких обставин, а саме загрозою зриву опалювального сезону 2018-2019 у м. Сміла, враховуючи що позивач є єдиним постачальником послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання, а також понесення додаткових витрат за листопад 2018 внаслідок вимушеного несанкціонованого відбору газу, що поставило позивача в скрутне матеріальне становище.

Таким чином апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, що оспорюваний договір був укладений зі сторони КП "Смілакомунтеплоенерго" на вкрай невигідних умовах, а між укладенням спірного договору та договору постачання газу на період 2018-2019 із КП "Смілакомунтеплоенерго" прослідковується чіткий безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.01.2020 у справі №922/1362/17.

Наведеним підтверджується наявність причинно-наслідкового зв'язку між тяжкими обставинами та укладеним правочином та відповідно спростовуються доводи скаржника про невідповідність висновку суду першої інстанції стосовно вчинення спірного правочину під впливом тяжкої обставини, що в силу статті 233 ЦК України є підставою для недійсності правочину.

Щодо доводів АТ «НАК «НАфтогаз України» про безпідставність застосування господарським судом першої інстанції до спірних правовідносин положень частини 3 статті 73-2 ГК України колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини 9 статті 73 ГК України державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Частиною 3 статті 73-2 ГК України, яка регулює значні господарські зобов'язання державного унітарного підприємства, передбачено, що рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов'язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.

Апелянт заперечує проти застосування в межах даних правовідносин приписів статті 73-2 ГК України, оскільки позивач є комунальним підприємством, а не державним унітарним підприємством.

Особливості господарської діяльності, правовий режим майна комерційного комунального підприємства та порядок розпорядження ним врегульовані положеннями ГК України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

Враховуючи положення абзацу 1 частини 10 статті 78 ГК України щодо особливостей господарської діяльності комунальних унітарних підприємств, зокрема, відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, нормами ГК України визначено регулювання діяльності комунальних комерційних підприємств аналогічно до діяльності державних комерційних підприємств, без наділення вказаних суб'єктів повною самостійною відповідальністю у відносинах з третіми особами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 902/318/16 (п. 8.3) з посиланням на близькі за змістом висновки, що наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №5023/4388/12.

Крім того, АТ «НАК «Нафтогаз України» в апеляційній скарзі стверджує, що місцевим господарським судом було порушено приписи статей 73, 74, 77 ГПК України при розгляді справи та ухваленні оскаржуваного рішення щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, однак такі доводи не підтверджені жодними аргументами, також не конкретизовано, у чому саме полягає таке порушення, а відтак - не знайшли свого відображення при перегляді оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2021 у справі №925/561/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.01.2021 у справі №925/561/20 залишити без змін.

Справу №925/561/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 15.07.2021.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак