вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" липня 2021 р. Справа № 910/10458/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Попікової О.В.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 (повний текст складено 26.04.2021)
у справі №910/10458/19 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 362751359,54 грн.
за участю секретаря судового засідання: Руденко Н.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кірячок І.О., адв., посв. №1617 від 11.06.2004;
від відповідача: Гаврись Я.Б. - адвокат (посвідчення №001255 від 26.01.2018);
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 задоволено клопотання судового експерта щодо надання об'єктів дослідження та надання дозволу на повне або часткове використання об'єктів дослідження. Погоджено строк проведення судової експертизи у справі №910/10458/19 у строк понад три місяці. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Центренерго" доставити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз зразки вугілля, які знаходяться на Трипільській та Вуглегірській ТЕС для проведення експертизи. Надано дозвіл на часткове знищення об'єктів експертизи. Зупинено провадження у справі №910/10458/19 до одержання результатів експертизи.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/10458/19; розгляд справи призначено на 09.06.2021.
08.06.2021 від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
08.06.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс" надійшло клопотання про долучення матеріалів до апеляційної скарги.
09.06.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 розгляд справи відкладено на 12.07.2021.
В судовому засіданні 12.07.2021 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а також подане позивачем 17.06.2021 клопотання про передачу справи №910/10458/19 до Господарського суду Донецької області в провадженні якого перебуває справа №905/809/21 про банкрутство позивача.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та проти поданого позивачем клопотання.
Колегія суддів, розглянувши подане позивачем клопотання про передачу даної справи до Господарського суду Донецької області в провадженні якого перебуває справа №905/809/21 про банкрутство позивача, відхиляє його з огляду на положення ч. 2 статті 31 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін у справі, перевіривши правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є вимога ТОВ «Шахтарськтранс» (позивач) про стягнення з ПАТ «Центренерго» (відповідач) заборгованості за договорами поставки вугілля від 09.04.2019 № 111/17, від 17.04.2019 № 111/19, від 22.05.2019 № 111/22, за поставлене позивачем відповідачу вугілля, якість та асортимент якого, повинно відповідати вимогам наведеним у пунктах 6.1, 5.1 цих договорів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами поставки вугілля в частині повної та своєчасної оплати за поставлене позивачем відповідачу вугілля.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020, позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Шахтарськтранс" 297 507 063,43 грн. вартості поставленого вугілля, 32 373 438,12 грн. за доставку вугілля, 1 913 960,27 грню пені, 333 533,30 грн. 3 % річних та 672 350 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постановою Верховного Суду від 09.09.2020 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 у справі №910/10458/19 скасовано, справу № 910/10458/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд, скасовуючи судові акти попередніх судових інстанцій та скеровуючи справу на новий розгляд, у своїй постанові зазначив:
«Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
За змістом статті 104 ГПК висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
У постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 922/1909/17 (висновками у якій позивачем обґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК) зазначено, що оскільки спір виник у зв'язку з поставкою неякісного товару, суду слід було вирішити питання про призначення судом відповідної експертизи для вирішення питання щодо якості поставленого товару.
З матеріалів справи убачається, що ПАТ "Центренерго" як у суді першої інстанції під час підготовчого засідання, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилалося на те, що вугілля, яке постачалося позивачем за договорами від 09.04.2019 № 111/17, 17.04.2019 № 111/19, від 22.05.2019 № 111/22, було нижчої якості, ніж передбачалося умовами договорів, це вугілля мало походження із шахт, які видобувають неякісне вугілля (з високою зольністю, вмістом сірки, вологістю), і подальше використання такого вугілля в процесі виробництва електроенергії на ТЕЦ завдало відповідачу значних витрат (збитків). Тому з метою визначення якості поставленого вугілля, його походження, місця збагачення, ринкової вартості, а також дійсної суми заборгованості за договорами відповідачем було заявлено клопотання про призначення у справі товарознавчої та економічної експертиз.
У клопотанні про проведення експертиз, заявлених у суді апеляційної інстанції, ПАТ "Центренерго" послалося на те, що після поставки вугілля виявилися обставини його невідповідності щодо якості стандартам для вугілля, визначеним ДСТУ, і така інформація міститься у звіті про інспекцію вугільної продукції від 31.07.2019. Також зазначено, що за фактами привласнення коштів ПАТ "Центренерго" в особливо великих розмірах унаслідок поставок вугілля за завищеними цінам та неналежної якості Державним бюро розслідувань проводяться досудові розслідування в межах кримінальних проваджень. Копії документів на підтвердження відповідних доводів відповідачем було долучено до клопотання.».
Під час нового розгляду даної справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021, керуючись вказівками Верховного Суду, які в силу ч. 1 статті 316 ГПК України є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій, призначено судову комплексну експертизу матеріалів та речовин й товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертів поставлено ряд питань, наведених, у тому числі, в клопотанні ПАТ «Центренерго» про проведення експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що до місцевого господарського суду звернувся директор Київського НДІ судових експертиз та судові експерти з листами та клопотаннями від 08.04.2021, 12.04.2021, від 19.04.2021, в яких просили погодити строк проведення експертизи у термін понад три місяці у зв'язку з поточною завантаженістю фахівців КНДІСЕ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 провадження у даній справі поновлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 (оскаржувана ухвала) місцевий господарський суд, погоджуючи строк проведення судової експертизи у даній справі понад три місця, керувався Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, приписами яких передбачено, що строк проведення експертизи встановлюється у залежності від складності дослідження, з урахуванням експертного навантаження фахівців, керівником експертної установи у межах передбачених строків, зокрема, більше 2 місяців - щодо матеріалів з особливою кількістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень (використання криміналістичного обладнання/ лазерного, оптичного, електронного/, проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому термін виконання не повинен перевищувати 3 місяців. У виняткових випадках, якщо експертиза є особливо складною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує більше п'яти томів матеріалів справи, або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки, більш розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який призначив експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. При цьому, як вказувалося вище, місцевий господарський суд зупинив провадження у даній справі до одержання результатів експертизи.
Частиною 1 статті 255 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Вказана стаття не передбачає можливість оскарження ухвал про задоволення клопотання експерта про продовження строків проведення судової експертизи, або про не доповнення місцевим господарським судом переліку питань, поставлених на вирішення експертів в іншій ухвалі суду. В той же час, вказана норма передбачає можливість оскарження ухвал про зупинення провадження у справі, що й має місце у даній справі, а відтак, апеляційний господарський суд переглядає оскаржувану позивачем ухвалу саме в частині правомірності зупинення провадження місцевим господарським судом, зумовленим розглядом клопотання судового експерта
Відповідно до статті 258 ГПК України (Форма і зміст апеляційної скарги) апеляційна скарга подається у письмовій формі та в ній мають бути зазначені, зокрема, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо) (п. 5 ч. 2 вказаної норми).
Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що зі змісту ані апеляційної скарги, ані доповнень до апеляційної скарги, не вбачається, що скаржник наголошує на порушенні місцевим господарським судом норм процесуального права, що містяться в Господарському процесуальному кодексі України та які регулюють зупинення судом провадження у справі.
Так, в апеляційний скарзі скаржник стверджує про порушення судом першої інстанції статті 236 ГПК України (Законність та обґрунтованість судового рішення); посилається на статтю 280 ГПК України, якою передбачені підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції; заявник апеляційної скарги стверджує про те, що між сторонами відсутній спір про якість вугілля, а існує спір про стягнення заборгованості за поставлене вугілля; скаржник зазначає про те, що місцевим господарським судом не враховано те, що в ухвалі про призначення експертизи від 07.12.2020 в питаннях фігурують акти відбору проб, а не зразки вугілля, а тому, поставлені експерту питання неможливо вирішити, адже неможливо провести аналіз вугілля, поставленого за договорами, за якими стягується з відповідача заборгованість, оскільки таке вугілля вже використане відповідачем у його діяльності; крім того, скаржник зазначає про те, що має сумніви в тому, що відібрані проби вугілля були відібрані саме за спірними договорами, адже відповідач мав можливість змінити їх у будь-який час, тощо. У доповненнях до апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що у справі №910/13114/19 апеляційним господарським судом було доповнено ухвалу, якою призначено у вказаній справі експертизу, додатковими питаннями та просить врахувати таку практику.
Проте, наведені доводи скаржника не є підставою для скасування оскаржуваної ним ухвали від 26.04.2021, якою зупинено провадження у справі до одержання результатів експертизи, призначеної ухвалою від 07.12.2020 та залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021, оскільки в ухвалі від 26.04.2021 вирішувалися виключно процедурні питання проведення вже призначеної експертизи (розгляд клопотання судового експерта щодо строків проведення вже призначеної експертизи, щодо знищення доказів, тощо), а не формувалися питання, які слід поставити експертам, не відбиралися проби матеріалу, тощо.
Скаржником не наведено, які саме норми процесуального права, якими керувався місцевий господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, порушив суд. Не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про порушення місцевим судомо статті 236 ГПК України (Законність та обґрунтованість судового рішення), оскільки оскаржувана ухвала містить обґрунтування дій суду щодо необхідності зупинення провадження у даній справі. Усі інші доводи апеляційної скарги, про які вказувалося вище, не впливають на правомірність постановленої 26.04.2021 місцевим господарським судом ухвали, якою зупинено провадження у даній справі до одержання результатів експертизи, призначеної ухвалою цього ж суду від 07.12.2020.
Стосовно доводів скаржника про необхідність врахування при перегляді оскаржуваної ухвали від 26.04.2021 у даній справі іншої ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 у справі №910/13114/19, якою доповнено ухвалу про призначення експертизи додатковими питаннями, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 статті 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Як вже вказувалося неодноразово по тексту даної постанови, Господарським судом міста Києва в ухвалі від 07.12.2020 у даній справі, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021, призначено експертизу та сформовано перелік питань, поставлених на вирішення експерта. Як вбачається з апеляційної скарги скаржника на ухвалу місцевого господарського суду від 07.12.2020, якою у даній справі призначено експертизу, позивач (скаржник) порушував аналогічні питання і в тій апеляційній скарзі (щодо проб вугілля, придатності відібраних проб, тощо), за результатами розгляду якої, оскаржувану скаржником ухвалу про призначення експертизи залишено в силі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що скаржником не наведено норми ГПК України, відповідно до якої обов'язковим для суду апеляційної інстанції є врахування практики апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно з п. 1) ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду у цій справі від 26.04.2021.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтарськтранс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/10458/19 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/10458/19 залишити без змін.
Справу №910/10458/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 15.07.2021.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков