ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
15 липня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/737/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Князя Трубецького"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 (суддя суду першої інстанції Соловйова К.В., дата і місце постановлення рішення: 09.04.2021 (повний текст складено - 09.04.2021), м. Херсон, вул.. Театральна, 22, Господарський суд Херсонської області)
по справі № 923/737/20
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго",
до: Приватного акціонерного товариства "Князя Трубецького",
про стягнення 182429,22 грн
До Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява АТ "Херсонобленерго" до ПрАТ "Князя Трубецького" про стягнення 182 429,22 грн вартості електричної енергії, що необлікована внаслідок порушення ПрАТ "Князя Трубецького" Правил роздрібного ринку електроенергії по акту порушення № 131734 від 10.04.2019.
Правовими підставами позову АТ "Херсонобленерго" (позивач) до ПрАТ "Князя Трубецького" (відповідач) про стягнення 182429,22грн вартості недооблікованої електричної енергії вказано ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст.ст.22, 525, 610, 611, 617, 629 Цивільного та ст.ст.193, 224, 275 Господарського кодексів України, п.2.3.3, п.п.1, 2, 8, 13, 25 п.5.5.5, п.5.11., п.8.2.4-п.8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, п.6.1., п.7.1., п.7.4., п.7.14. Кодексу комерційного обліку електричної енергії, положення Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електроенергією, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про вчинення відповідачем в межах договірних відносин з позивачем за договором споживача про надання послуг з розподілу електроенергії від 01.01.2019, на умовах договору про постачання електроенергії від 18.04.2002 № 73, порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), що підтверджено відповідним актом про порушення від 10.04.2019 № 131734, у вигляді пошкодження приладу обліку електроенергії, який був переданий на зберігання відповідачу за актом, внаслідок чого є можливість доступу до внутрішньої механічної частини приладу обліку, що спричинило донарахування позивачем відповідачеві за вчинене порушення ПРРЕЕ 182429,22грн вартості недооблікованої електроенергії, які відповідач, отримавши рахунок позивача на сплату цих коштів, не сплатив у добровільному порядку.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021, з врахуванням ухвали Господарського суду Херсонської області від 27.04.2021 про виправлення описки, позовні вимоги задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Князя Трубецького" на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" 182429,22грн вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, 506,52грн судових витрат, що пов'язані з проведенням судово-трасологічного експертного дослідження електролічильника, та 2736,44 грн компенсації по сплаті судового збору.
Приймаючи відповідно рішення, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем було порушено Правила роздрібного ринку електричної енергії, у вигляді пошкодження приладу обліку електроенергії НІК 2301АП1 зав.№0112843, у зв'язку з чим позивач надав відповідачу рахунок на сплату недоврахованої електричної енергії.
Суд першої інстанції зазначив, що 182 429,22грн вартості недооблікованої електричної енергії, що донараховані позивачем відповідачеві згідно з положеннями укладеного між ними договору, а також у відповідності до норм діючого законодавства України у сфері електроенергетики, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 182429,22грн вартості недооблікованої електричної енергії підлягають задоволенню в повному обсязі.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Князя Трубецького" на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 по справі №923/737/20.
Апелянт вказав, що АТ «Херсонобленерго» повинно довести факт викрадення (безоблікового споживання) електричної енергії саме відповідачем.
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо відповідальності Відповідача за збереження електролічильника типу ПІК 2301 АП1 зав.№0112843, адже даний електролічильник знаходиться за межами земельної ділянки, яка перебуває у власності Відповідача, а розташований на сусідній земельній ділянці, яка до теперішнього часу є комунальною власністю.
На думку апелянта, Акт про порушення №131734 від 10.04.2019 оформлений з порушенням вимог, встановлених чинним законодавством, оскільки перевірка об'єкта споживача проводилась без участі належних представників споживача, довіреності та розпорядження на ведення справ щодо електроустановок та купівлі електричної енергії директором ПрАТ «Князя Трубецького» електрику ОСОБА_1 не надавались, а тому акт складений з порушенням ПРРЕЕ, а отже не може бути належним та допустимим доказом, що підтверджує факт порушення споживачем Правил, зазначених у самому акті, і не може бути покладений в основу прийнятого комісією рішення про нарахування вартості недоврахованої електричної енергії.
Окрім того, апелянт вказав, що Розрахунок вартості, необлікованої електричної енергії здійснено в порушення вимог п.2.5 Методики.
Апелянт зазначає, що наданий висновок експерта №11-ТР/Д від 15.05.19 не є належним та допустимим доказом виявленого пошкодження, яке нібито призвело до заміни показів електролічильника.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.202 року та постановити нове, яким відмовити АТ «Херсонобленерго» у задоволенні позову про стягнення з ПрАТ «Князя Трубецького» 182429,22 грн. вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ та 2736,44 грн. компенсації по сплаті судового збору.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/737/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2021.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству "Князя Трубецького" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 по справі №923/737/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Князя Трубецького" на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 по справі №923/737/20; розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Князя Трубецького" на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 по справі №923/737/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 17.06.2021. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; зупинено дію рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 по справі №923/737/20.
27.05.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від АТ «Херсонобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Князя Трубецького" на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 по справі №923/737/20.
Позивач вказав, що відповідачу нарахована вартість електричної енергії в сумі 182429,22 грн. за фактом порушення ПРРЕЕ в частині пошкодження приладу обліку, який відповідно до приписів п.8.2.5 ПРРЕЕ, п.8.9 Договору та п.4.1 Методики зафіксований в Акті про порушення №131734 від 10.04.2019, та який в розумінні положень ПРРЕЕ дає підставу для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Дійсність Акту про порушення №131734 від 10.04.2019 ПрАТ «Князя Трубецького» не спростована належними, допустимими та достовірними доказами, в розумінні приписів ГПК України.
Позивач також посилається на те, що відповідність розрахунку по Акту про порушення №131734 від 10.04.2019 приписам Методики відповідачем не спростована, а аргументи ПрАТ «Князя Трубецького» щодо неправомірності здійсненого розрахунку хибні та суперечать умовам укладеного Договору та наявним в матеріалах справи №923/737/20 доказам.
Позивач зазначає, що саме ПрАТ «Князя Трубецького», як споживач по Договору, є відповідальною особою, яка несе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії з моменту встановлення відповідного приладу обліку на своєму об'єкті, в даному випадку за розрахунковий засіб обліку НІК 2301 АП1 №0112843.
Позивач вказав, що оскільки електрик ОСОБА_1 допустив представників АТ «Херсонобленерго» в комірку щитової, в якій знаходився електролічильник №0112843 типу НІК 2301 АП1, а в графі Акту про порушення №131734 "з актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа" вказано ОСОБА_1 та міститься його підпис, то Акт про порушення №131734 складений в присутності ОСОБА_1 , в розумінні п.8.2.5 ПРРЕЕ та норм Методики, є дійсним.
Керуючись викладеним вище, позивач просить залишити рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 у справі №923/737/20 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 17.05.2021, якою відкрито апеляційне провадження у справі №923/737/20, направлялася на електронну адресу позивача та відповідача 20.05.2021 та була отримана в цей же день, що підтверджується роздруківками з електронної пошти (додані до матеріалів апеляційного оскарження).
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, якою відкрито апеляційне провадження у справі №923/737/20, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 19.05.2021. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційних скарг в письмовому провадженні без виклику сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (правонаступником усіх прав та обов'язків якого стало Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", яке на даний час має назву Акціонерне товариство "Херсонобленерго"), як постачальник (надалі - позивач), та Відкрите акціонерне товариство "Князя Трубецького", яке на даний час має назву Приватне акціонерне товариство "Князя Трубецького"), як споживач (надалі - відповідач), уклали 18.04.2002 між собою договір № 3 про постачання електричної енергії, за яким постачальник зобов'язався продавати електричну енергію (електроенергію) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, з обумовленою у договорі дозволеною потужністю, а споживач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати постачальнику вартість спожитої електроенергії (надалі - договір про постачання електроенергії). У договорі, також, вказано (у його вступній частині) про те, що під час виконання даного договору, а також з усіх питань, що не обумовлені даним договором, сторони договору зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, діючими нормативними актами та Правилами користування електричною енергією.
В подальшому, у невстановлену колегією суддів (на підставі поданих сторонами доказів) дату, номер вказаного договору про постачання електроенергії було змінено з № 3 на №73, й у листуванні сторін даної справи, рахунках на оплату електроенергії та актах постачальника електроенергії, починаючи з листопада 2015 року даний договір зазначається як договір про постачання електроенергії від 18.04.2002 № 73.
У матеріалах справи відсутні докази укладання 18.04.2002 між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" та ВАТ "Князя Трубецького" будь-якого іншого договору про постачання електроенергії, ніж наявний у справі укладений між ними договір про постачання електроенергії від 18.04.2002 № 3 (т.1 а.с.31-37).
До цього договору про постачання електроенергії була укладена низка додаткових угод, а саме, від 15.12.2016, 15.01.2018, 25.04.2018 та 25.09.2018, з урахуванням положень яких одним з об'єктів споживача, до якого здійснюється постачання електроенергії на умовах даного договору від 18.04.2002 № 73 є об'єкт " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", з місцезнаходженням - АДРЕСА_1 (з установленою потужністю 35,0кВт та режимом роботи електроустановок - цілодобово, без вихідних), на якому встановлений лічильник електроенергії № 0112843 типу НІК 2301 АП1, місце установки: РЩ-0,4 кВ (додаток № 5.1 до договору) (т.1 а.с.36, 38-40, 46, 50).
Встановлення даного лічильника електроенергії на зазначеному об'єкті споживача підтверджено актами від 09.11.2015 № 00164183 про заміну приладів обліку, №00164609 технічної перевірки приладів обліку та № 00167143, за якими зазначено, що лічильник електроенергії №0112843 типу НІК 2301АП1 опломбований, його корпус та скло не пошкоджено, пломби, зокрема, № НОМЕР_1 , якою опломбовано доступ до приладу обліку та ввідного вимикача, доступ до облікових мереж, пошкоджень не мають, про що зазначено у цих актах. Так само, у актах зазначено про відповідальність споживача за встановлені прилад обліку та пломби.
Згідно з додатком № 6 (т.1. а.с.37) до вказаного договору від 18.04.2002 про постачання електроенергії: 1) балансова належність електромереж та установок: електропостачальної організації ПП-10Кв ф-1114 (пункт 1.1. додатку); споживача ТП-10/0,4Кв №475 - 400кВА, ТП-10/0,4Кв № 474 - 630кВА, № 312-2 х 160кВА, № 45 - 2 х 315кВА, №42 (пункт 1.2. додатку); 2) електропостачальна організація несе відповідальність за технічний стан електроустановок згідно з зазначеним пунктом 1.1. цього додатку, а споживач несе відповідальність за технічний стан електроустановок згідно з зазначеним пунктом 1.2. цього додатку.
Постановою від 14.03.2018 № 311 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджений Кодекс комерційного обліку, який визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії. Цей Кодекс набрав чинності 19.04.2018, у відповідності до пункту 4 вказаної постанови.
Постановою цієї ж Національної комісії від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їхні взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії. Ці Правила набрали чинності 11.06.2018, у відповідності до пункту 12 вказаної постанови.
Згідно з пунктом 6 зазначеної постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, також, передбачено, що до укладення договору про надання послуг з розподілу електроенергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або оператором системи розподілу як правонаступником за договорами про користування електроенергією та договорами про постачання електроенергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електроенергією або договорів про постачання електроенергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електроенергією (про постачання електроенергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електроенергією (про постачання електроенергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електроенергії договори про користування електроенергією та договори про постачання електроенергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електроенергії тощо.
Відповідно до положень пункту 13 розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" у разі відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електроенергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання, такий оператор системи розподілу є правонаступником прав та обов'язків, зокрема, пов'язаних з провадженням діяльності з постачання електроенергії місцевими електромережами за договорами на постачання електроенергії та про користування електроенергією.
За заявою-приєднання від 06.12.2018 відповідач, ПрАТ "Князя Трубецького", з 01.01.2019 приєдналося до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (за типовою формою цього договору, що розміщений на веб-сайті АТ"Херсонобленерго" - оператора системи розподілу електричної енергії) на умовах укладеного 18.04.2002 між відповідачем та позивачем договору про постачання електричної енергії № 73, зокрема, з метою неперервного електрозабезпечення, серед інших об'єктів відповідача, його об'єкта зазначеного у заяві-приєднання як "Мех.майстерня, за адресою АДРЕСА_2 ". За текстом цієї заяви вказано про те, що відповідач ознайомлений зі змістом договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, разом з усіма додатками до цього договору, які розміщено на веб-сайті АТ "Херсонобленерго".
Вказаним договором споживача про надання послуг з розподілу електроенергії передбачено, зокрема, наступне:
- цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електроенергії споживачам як послуги оператора системи, договір укладається шляхом приєднання споживача до умов договору згідно з заявою-приєднання (за п.1.1.);
- умови договору розроблено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ (п.1.2.);
- оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електроенергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об'єктом споживача,який є додатком № 2 до даного договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи (п.2.1.);
- споживач зобов'язується виконувати умови даного договору та, зокрема, у разі зміни власника об'єкта (звільнення споживачем займаного приміщення), відчуження у будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20-ть робочих днів до припинення користування електроенергією на об'єкті споживач зобов'язаний письмово повідомити оператора системи про розірвання цього договору (п.п.1 та 7 п.6.2.);
- у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору системи вартість недоврахованої електроенергії, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (п.8.6.);
- споживач не несе відповідальності перед оператором системи відповідно до вимог п.8.6. договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини оператора системи або внаслідок дії обставин непереборної сили (п.8.7.);
- у разі виявлення однією із сторін договору порушення умов договору іншою його стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці, у присутності обох сторін договору, оформлюється двосторонній акт порушень, у двох примірниках, сторона договору, чиї дії або бездіяльність стали причиною складання акта має право внести до акту свої зауваження (п.8.9);
- договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом одного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання, при цьому, договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.11.1.);
- дія договору припиняється після отримання оператором системи документального підтвердження факту відчуження об'єкта на користь іншої особи (п.11.2.);
- усі зміни до даного договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, за підписами уповноважених осіб сторін даного договору (п.12.2.);
- межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається відповідно до додатка № 6 до цього договору (п.12.3.);
- невід'ємною складовою даного договору є, зокрема, додатки № 4 "Порядок розрахунків" та № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (п.12.8.);
- у разі виявлення представниками оператора системи порушень споживачем вимог ПРРЕЕ, КСР (Кодексу системи розподілу), ККО (Кодексу комерційного обліку) обсяг електроенергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії, затвердженої Регулятором (пункт 9 додатку 4 до договору).
10.04.2019 двома представниками позивача здійснена перевірка стану електропостачання об'єкта відповідача, за результатами якої складений акт про порушення № 131734, у якому зазначено, що при користуванні споживачем ПАТ "Князя Трубецького" (договір № 73) електроенергією на об'єкті "Механічна майстерня" у АДРЕСА_2 , виявлене порушення п.п.8 п.5.5.5. 8 ПРРЕЕ, а саме - пошкодження корпусу розрахункового приладу обліку електроенергії № 0112843 (відломлені вушка біля пломбувальних гвинтів, внаслідок чого є можливість доступу до внутрішньої механічної частини приладу обліку, доступ до внутрішньої частини негерметично закритий), а також виявлене пошкодження пломби позивача № С23466140, якою опломбовано доступ до приладу обліку та ввідного вимикача, доступ до облікових мереж. Також, у даному акті вказано, що споживач не ввімкнув усі наявні струмоприймачі в мережу на повну потужність та не надав паспортні дані струмоприймачів, а також, вказано, що прилад обліку електроенергії № 0112843 знятий, укладений у пакет, що опломбований пломбою № С51737821, та вилучений представниками позивача.
Крім того, у акті від 10.04.2019 № 131734 про порушення ПРРЕЕ зазначено про те, що цей акт складено у присутності представника споживача - енергетика Нелеп О.М.
Вказана особа - енергетик відповідача ОСОБА_1 підписав даний акт від 10.04.2019 № 131734 про порушення ПРРЕЕ без зауважень та заперечень.
Також, цими самими двома представниками позивача 10.04.2019, у присутності представника споживача - енергетика Нелеп О.М. складені наступні акти:
- акт про недопуск, за яким вказано, що представників позивача не було допущено на територію відповідача для встановлення сумарної потужності струмоприймачів та не було ввімкнуто усі наявні струмоприймачі в мережу на повну потужність, який представник споживача відмовився підписати, про що в акті зроблена відмітка;
- акти № 188787 та № 200717, за якими прилад обліку електроенергії №0112843 вкладено до пакету, що опломбований пломбою №С51737821, а пломба №С23466140, разом з іншими пломбами, вкладена до пакету, що опломбований пломбою №С51737822, й ці два акти підписано представником споживача - енергетиком Нелеп О.М.
Згідно з висновком експертного дослідження від 17.05.2019 № 12-ТР/Д полімерна пломба №С23466140 ПАТ ХОЕ, яку надано на дослідження, має механічні пошкодження (потертості та вм'ятини), що утворилися при опломбуванні пломби, внаслідок, відповідно, впливу на стінки корпусу пломби виступів її замикаючого елементу та впливу на вікна пломби металевих жил вального елементу (дроту), й вказана пломба №С23466140 після її первинного опломбування не переопломбовулася.
Згідно з висновком експертного дослідження від 15.05.2019 № 11-ТР/Д наданий на дослідження прилад обліку електроенергії № 0112843 типу НІК 2301АП1 має наступні механічні пошкодження.
1. Відсутність спеціальних вушок "С"-подібної форми для пропускання пломбувальних елементів пломб біля верхнього та правого нижнього стяжних гвинтів кожуха лічильника, наскрізні отвори прямокутної форми в передній стінці кожуха в районі відсутніх вушок, а також механічні пошкодження у вигляді вм'ятин, подряпин та задирок полімеру. Ці пошкодження утворилися внаслідок видалення вушок "С"-подібної форми та механічного впливу на ділянки кожуху біля вушок твердим предметом (або предметами) шляхом прикладання ним механічного зусилля на полімер, в результаті чого полімерний матеріал кожуха деформувався (утворювалися вм'ятини, подряпини та задирки).
2. Вм'ятини полімеру довжиною 0,5-1,1мм на зовнішній поверхні правої стінки цоколя лічильника у місці його з'єднання з кожухом, біля нижнього кута цоколя. Ці пошкодження утворилися внаслідок прикладання на вказану ділянку цоколя механічного зусилля твердим предметом (або предметами) мінімальною шириною контактної поверхні 0,5мм, в результаті чого полімерний матеріал цоколя деформувався (утворювалися вм'ятини).
На підставі акту про порушення від 10.04.2019 № 131734 та з урахуванням вказаних висновків судового експерта комісією позивача по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ було прийняте рішення, що оформлене протоколом №55А від 18.06.2019, про донарахування відповідачу 64981,00кВт/год електроенергії, загальною вартістю 182429,22грн, у відповідності до п.2.5.Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електроенергією, за період з 10.10.2018 по 08.05.2019 (початкова дата - за шість місяців, що передували дню виявленню порушення, кінцева дата - до дня усунення порушення (відновлення приладу обліку по об'єкту, на якому було виявлене порушення), виходячи з наступних вихідних даних для розрахунку: 35,0 кВт - потужність струмоприймачів по об'єкту, режим роботи - 24 години (цілодобово), 0,5 - коефіцієнт використання струмоприймачів. Екземпляр даного протоколу 18.06.2019 отримав головний енергетик відповідача під розпис, без будь-яких зауважень та заперечень.
На сплату вказаної суми, 182429,22грн, позивачем був виставлений відповідачеві додатковий рахунок № 73 за травень 2019 року по Акту № 131734, із строком оплати 30-ть днів.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.
Згідно з ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає, зокрема, електричну енергію споживачеві, який зобов'язується оплатити її та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Особливості постачання електроенергії споживачам та вимоги до договору постачання електроенергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електроенергії, умов укладених договорів.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електроенергії є пошкодження приладів обліку.
Положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), в їхній редакції на час складання позивачем Акту про порушення відповідачем цих Правил та здійснення позивачем на підставі цього акту розрахунку обсягу необлікованої електроенергії, було передбачено, зокрема, наступне.
Згідно з п.5.5.5. ПРРЕЕ споживач електроенергії, зокрема, зобов'язаний:
- користуватися електроенергією виключно на підставі договору (договорів) (за підпунктом 1 цього пункту);
- дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електроенергії, та умов укладених договорів (за підпунктом 5 цього пункту);
- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України (за підпунктом 6 цього пункту);
- забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків тавр) відповідно до акта про пломбування (за підпунктом 8 цього пункту).
Згідно з п.8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електромереж розрахунок обсягу електроенергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу вартості необлікованої електроенергії, затвердженої Регулятором.
Згідно з п.8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електроенергію, порушень ПРРЕЕ, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти ПРЕЕ або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електроенергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У такому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Згідно з п.8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електроенергії та сума завданих споживачем збитків. Дана комісія створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3-х уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
Згідно з п.8.2.7. ПРРЕЕ кошти за необліковану електроенергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електроенергію протягом 30-ти календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електроенергії та відмови від сплати вартості необлікованої електроенергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електроенергії та стягнення вартості необлікованої електроенергії.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (надалі -НКРЕ) від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, затверджена Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (надалі - Методика).
За п.1.2. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, що затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656 (надалі - Методика), дана Методика застосовується енергопостачальником (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку дана Методика не застосовується.
Згідно з п.2.1. Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому даною Методикою, в разі виявлення серед іншого порушення у вигляді пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо) (п.п.3 п.2.1. цієї Методики), а у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства, при цьому, до отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи дана методика не застосовується.
Згідно з п.2.5. Методики при виявленні у споживача порушення у вигляді пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо) величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії протягом робочого часу (Wдоб., кВт·год) визначається за формулою:
Wдоб. = Р Х t доб Х КВ
де Р - потужність (кВт), визначена як:
а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акту про порушення Правил користування електричною енергією струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену у договорі);
б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акту про порушення Правил користування електричною енергією струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складання акту про порушення Правил користування електричною енергією, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену у договорі);
в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (за умови, якщо потужність визначена відповідно до положень підпунктів "а)" або "б)" цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електроенергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);
t доб - тривалість роботи обладнання протягом доби(год.), що становить:
при однозмінній роботі споживача - t = 8.
при двозмінній роботі споживача - t = 16.
при тризмінній роботі споживача - t = 24.
при інших режимах роботи визначається на підставі договору;
КВ - коефіцієнт використання струмоприймачів (додаток 1).
За умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним КВ = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електроенергії (електропередавальної організації) на свою територію для складання переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено у акті про порушення коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним КВ = 0,75.
Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою 2.6. Методики, а саме: Д пер = Д пор + Д усун, де "Д пор" - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилася після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6-ти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, а "Д усун" - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення або від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання через невиконання споживачем припису чи вимоги щодо усунення порушення. "Д усун" має бути зазначено в акті про порушення. У разі коли під час оформлення акту про порушення неможливо точно визначити термін, протягом якого будуть усунені порушення, "Д усун" визначається у двосторонньому акті, складеному сторонами після усунення порушення. При цьому нарахування, передбачені цією методикою, здійснюються після складання зазначеного двохстороннього акту.
Наявність укладеного 18.04.2002 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (правонаступником усіх прав та обов'язків якого стало Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", яке на даний час має назву Акціонерне товариство "Херсонобленерго"), та Відкритим акціонерним товариством "Князя Трубецького", яке на даний час має назву Приватне акціонерне товариство "Князя Трубецького"), договору №73 (раніше № 3) про постачання електроенергії та, поряд з цим, заяви-приєднання від 06.12.2018 відповідача, ПрАТ "Князя Трубецького", за якою відповідач з 01.01.2019 приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії (за типовою формою цього договору, що розміщений на веб-сайті позивача, АТ"Херсонобленерго") на умовах вказаного договору про постачання електроенергії від 18.04.2002 № 73, свідчить про виникнення між сторонами даної справи майново-господарських зобов'язань, відповідно до яких, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що договір про постачання електроенергії від 18.04.2020 № 73 є договором енергопостачання, а договір від 01.01.2019 споживача про надання послуг з розподілу електроенергії є договором про надання послуг, які нерозривно пов'язані із постачанням електроенергії (є допоміжними послугами при здійсненні постачання електроенергії).
За умовами цих двох договорів споживач зобов'язався здійснювати споживання електроенергії по вказаному у договорах об'єкту споживача з додержанням вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативно-правових актів, що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електроенергії між електропостачальником та споживачем (згідно з вступною частиною зазначеного договору від 18.04.2002 № 73), а також між оператором розподілу електроенергії та споживачем (згідно з п.1.2. та п.8.6. зазначеного договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії).
Щодо Акту від 10.04.2019 № 131734 про порушення ПРРЕЕ, колегія суддів зазначає наступне.
Абзацем 1 п.8.2.5 ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
Порушення Відповідачем ПРРЕЕ було зафіксовано 10.04.2019 року в Акті про порушення №131734
Як вбачається з самого Акту він був підписаний електриком відповідача ОСОБА_1 , у присутності якого й було виявлено зазначене в акті порушення ПРРЕЕ - пошкодження приладу обліку.
Повноваження ОСОБА_1 підтверджуються наказом по ПрАТ "Князя Трубецького" № 44-к від 28.03.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_1 електриком.
Пунктом 7.1 Договору за оператором системи закріплено пріоритетне право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок Споживача для проведення технічної перевірки та контрольного огляду вузла вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умов договору, що полягає в забезпеченні Споживачем доступу до належних йому засобів (систем) обліку електричної енергії і відповідно, особа, яка допустила до контрольного огляду чи здійснення технічної перевірки розрахункових засобів (системи) обліку, в розумінні п.5.5.5 ПРРЕЕ та Договору, є представником Споживача
Крім того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено права або обов'язку працівників оператора системи під час складання акту про порушення витребувати правовстановлюючі документи, з'ясовувати обсяг повноважень або зазначати про цей обсяг повноважень безпосередньо в акті про порушення. Враховуючи, що саме електрик ОСОБА_1 забезпечив доступ на закриту територію ПрАТ «Князя Трубецького» (на якій знаходиться ремонтна база автотранспорту), яка знаходиться під охороною та відкрив комірку щитової, в якій знаходився електролічильник №0112843 типу ПІК 2301 АП1, у працівників АТ «Херсонобленерго» не було підстав для сумнівів в особі, яка представляє Споживача під час проведення перевірки.
Окрім того, за текстом нотаріально посвідчених заяв електрика відповідача ОСОБА_1 та головного енергетика відповідача ОСОБА_2 від 18.02.2020 вбачається, що електрик відповідача ОСОБА_1 , прибув на зазначений об'єкт відповідача разом з представниками позивача саме як представник служби електрогосподарства відповідача та за безпосереднім дорученням головного енергетика відповідача ОСОБА_2 .
Отже, враховуючи, що фактично електрик ОСОБА_1 допустив представників АТ «Херсонобленерго» в комірку щитової, в якій знаходився електролічильник №0112843 типу ПІК 2301 АП1, а в графі Акту про порушення №131734 "з актом про порушення ознайомлений споживач або уповноважена ним особа" вказано ОСОБА_1 та міститься його підпис, Акт про порушення №131734, складений в присутності ОСОБА_1 , в розумінні п.8.2.5 ПРРЕЕ є дійсним.
Таким чином, доводи апелянта щодо недійсності Акту про порушення не підтверджуються матеріалами справи.
Щодо посилання апелянта не те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо відповідальності Відповідача за збереження електролічильника типу ПІК 2301 АП1 зав.№0112843, адже даний електролічильник знаходиться за межами земельної ділянки, яка перебуває у власності Відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з додатком № 6 (т.1. а.с.37) до вказаного договору від 18.04.2002 № 73 про постачання електроенергії, що після укладання договору від 01.01.2019 про надання послуг з розподілу електроенергії між сторонами даної справи є додатком до цього договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, місце встановлення приладу обліку по об'єкту відповідача "Механічна майстерня" у АДРЕСА_2 , а саме електролічильника НІК 2301АП1 зав.№0112843, належить за балансовою належністю та за сферою відповідальності за технічний стан електроустановок до зони відповідальності відповідача.
У справі відсутні докази встановлення інших територіальних меж балансової належності та сфери відповідальності за технічний стан електроустановок по вказаному об'єкту ПрАТ "Князя Трубецького", ніж ті відповідні межі, які зазначені у додатку №6 до договору від 18.04.2002 № 73 про постачання електроенергії.
За актами від 09.11.2015 №00164183 про заміну приладів обліку і про опломбування та № 167143 про опломбування та збереження пломб лічильник електроенергії НІК 2301АП1 зав.№0112843, разом з зазначеними у цих актах пломбами та індикаторами АТ "Херсонобленерго", був переданий на відповідальне зберігання ПрАТ "Князя Трубецького". В зазначених актах споживача було повідомлено про те, що в разі порушення схеми розрахункового обліку електроенергії, несправності в роботі розрахункових засобів обліку, пошкодженні з якоїсь причини пломб на системі обліку, чи при порушенні герметичності корпусу чи скла лічильника або у випадку, якщо на лічильнику не змінюються покази, позивач зобов'язаний оперативно повідомити АТ "Херсонобленерго".
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 або ж, безпосередньо, затвердженими нею ПРРЕЕ, не передбачено звільнення споживачів електроенергії (власників електроустановок), після їхнього приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, від зобов'язань цих споживачів, що виникли раніше у часі, по збереженню пломб енергопостачальника, які було встановлено в межах взаємовідносин споживачів та постачальників електроенергії за договорами про постачання електроенергії, або ж автоматичної втрати чинності, після приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, раніше складених між споживачем та енергопостачальником актів про заміну приладів обліку та про опломбування, або ж автоматичної втрати чинності додатків до відповідних договорів про постачання електроенергії (в редакції цих додатків за станом на 01.01.2019).
Поряд з цим, після приєднання відповідача з 01.01.2019 до договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії, відповідач не повідомляв АТ"Херсонобленерго" про відмову відповідача від виконання покладеного на нього, як на споживача електроенергії та власника електроустановок, обов'язку по забезпеченню збереження пломб енергопостачальника та приладів обліку, згідно з складеними між позивачем та відповідачем до 01.01.2019 актами про заміну приладів обліку та про опломбування. Зокрема, про відмову відповідача від виконання обов'язку по забезпеченню збереження пломб АТ "Херсонобленерго" та лічильника електроенергії НІК 2301АП1 зав.№0112843, в місцях їхнього встановлення, які вказано в актах від 09.11.2015 №00164183 про заміну приладів обліку і про опломбування та № 167143 про опломбування та збереження пломб (зокрема, РЩ0,4кВ КТП-42).
З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить до висновку, що саме ПрАТ «Князя Трубецького», як споживач по Договору є відповідальною особою, яка несе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії з моменту встановлення відповідного приладу обліку на своєму об'єкті, в даному випадку за розрахунковий засіб обліку НІК 2301 АП1 №0112843.
Окрім того, в порушення своїх договірних зобов'язань перед відповідачем згідно з п.п.1 та п.п.7 п.6.2. договору від 01.01.2019 про надання послуг з розподілу електроенергії, відповідач не повідомив позивачу про відчуження на користь третіх осіб об'єкту нерухомого майна "Майстерня" ПрАТ "Князя Трубецького", з місцезнаходженням у АДРЕСА_2 , який був вказаний, зокрема, за станом на 10.04.2019 - дату виявлення на цьому об'єкті порушення ПРРЕЕ, як об'єкт відповідача, ПрАТ "Князя Трубецького", в укладених ним з позивачем договорах про постачання електроенергії від 18.04.2002 № 73 та від 01.01.2019 про надання послуг з розподілу електроенергії (та безпосередньо, у заяві-приєднання від 06.12.2018 до умов останнього з цих договорів). Докази іншого у справі відсутні.
За відсутності у матеріалах справи доказів такого повідомлення та, поряд з ним, відсутності доказів внесення змін до договорів між відповідачем та позивачем, в частині виключення з переліку передбачених у договорах об'єктів відповідача об'єкту "Майстерня", з місцезнаходженням у АДРЕСА_2 (зокрема, з підстав зміни власника або користувача цього об'єкту нерухомості), відповідальним за виявлені по цьому об'єктові порушення ПРРЕЕ, є саме відповідач. Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією, що містить у собі постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 923/726/18 (пункт 7.14. та п.7.15): "у разі існування договірних відносин на об'єкт, акт про порушення складається, саме, на сторону договору". Тому доводи апелянта у цій частині не приймаються колегією суддів до уваги.
За висновком експертного дослідження лічильника електроенергії НІК 2301АП1 зав.№0112843 судовим експертом підтверджений факт пошкодження корпусу цього приладу обліку, що встановлений актом від 10.04.2019 № 131734 про порушення ПРРЕЕ.
ПрАТ "Князя Трубецького" не зверталося до АТ "Херсонобленерго" у період до 10.04.2019 з письмовими повідомленнями про пошкодження лічильника електроенергії НІК 2301АП1 зав.№0112843. Пошкодження приладу обліку виявив 10.04.2019 позивач самостійно при перевірці.
Відповідно до п.4 та п.6 ч.2 ст.77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку.
Відповідно до п.8.2.4. ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електромереж розрахунок обсягу електроенергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу вартості необлікованої електроенергії, затвердженої Регулятором.
Відповідно до п.п.3 п.2.1. Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електроенергією, Методика застосовується на підставі акта про порушення, в разі виявлення таких порушень: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку.
Таким чином, пошкодження розрахункового засобу вимірювальної техніки (електролічильника) є окремим самостійним порушенням нині чинних ПРРЕЕ (як й було окремим самостійним порушенням згідно з Правилами користування електричною енергією, що втратили чинність після затвердження ПРРЕЕ). Відсутність у вказаних нормах Закону України "Про ринок електричної енергії", положеннях ПРРЕЕ та зазначеної Методики додаткових вимог, окрім безпосередньо встановлення факту пошкодження приладу обліку, зокрема, вимоги доведення втручання в параметри приладу обліку з метою зміни їх показів та/або доведення споживання необлікованої електроенергії внаслідок такого пошкодження приладу обліку, свідчать про формальний склад об'єктивної сторони правопорушення.
Колегія суддів також зазначає, що при розгляді справи поданими відповідачем доказами не доведено того, що пошкодження приладу обліку електролічильника НІК 2301АП1 зав.№0112843, мало місце з вини постачальника електроенергії або оператора розподілу електроенергії, або ж внаслідок дії обставин непереборної сили.
Розрахунок обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення, яке зафіксовано актом від 10.04.2019 № 131734 про порушення ПРРЕЕ, виконаний позивачем з урахуванням висновку експертного дослідження від 15.05.20219 № 11-ТР/Д (т.1 а.с.107-123)), на підставі актуальних вихідних даних щодо договірної дозволеної потужності по об'єкту "Майстерня" ПрАТ "Князя Трубецького", з місцезнаходженням у АДРЕСА_2 (додаток № 5.1. до договору від 18.04.2002 № 73 (т.1 а.с.50), а саме: 35 кВт - приєднана потужність, режим роботи електроустановки - цілодобово, без вихідних.
Приєднана потужність визначалася позивачем на підставі того, що з пункту 5 Акту вбачається, що Споживачем паспортні дані всіх наявних у ПрАТ «Князя Трубецького» струмоприймачів не надано, недопущено представників АТ «Херсонобленерго" та територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, так само, як і не ввімкнено всіх наявних на час складання Акту про порушення струмоприймачів па максимальну потужність, у зв'язку із чим потужність визначена відповідно до абзацу в) п.2.5 Методики, а саме: за дозволеною потужністю для даної точки обліку, зазначеної в Договорі, що складає 35кВт.
Акт про недопуск наявний в матеріалах справи, дійсність даного акту відповідачем не було спростовано.
Відповідно до Акту про заміну приладів обліку і акту опломбування №200076 від 08.05.2019 було проведено заміну електролічильника на об'єкті "Майстерня" ПрАТ "Князя Трубецького", з місцезнаходженням у АДРЕСА_2 .
Таким чином, саме 08.05.2019 було усунуто порушення та відновлено прилад обліку.
Розрахунок обсягу необлікованої електроенергії було здійснено за період з 10.10.2018 (за 6 місяців, що передували дню виявлення порушення) до 08.05.2019 ( усунення порушення - відновлення приладу обліку.
Присутній 18.06.2019 на засіданні комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ головний енергетик відповідача ОСОБА_2 не надав цій комісії заперечень щодо застосування при розрахунку обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачем ПРРЕЕ, будь-яких неналежних вихідних даних.
Зокрема, відповідач не надав будь-яких заперечень щодо застосування при розрахунку передбаченої договором від 18.04.2002 №73 величини дозволеної приєднаної потужності, що було наслідком недопуску відповідачем 10.04.2019 представників позивача до встановлених на об'єкті відповідача струмоприймачів, з метою встановлення приєднаної потужності по об'єкту відповідача на момент виявлення порушення ПРРЕЕ.
Окрім того, відповідач не надав контррозрахунку заявлених до стягнення з нього 182429,22грн вартості недооблікованої електроенергії.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що розрахунок вартості недооблікованої електроенергії є вірним, а доводи апелянта щодо хибності розрахунку не були підтверджені фактичними обставинами справи.
Протокол засідання комісії №55Л від 18.06.2019 з розрахунком та Додатковим рахунком №73 по Акту №131734 на суму 182429,22 грн. представник Споживача головний енергетик Суховій В.А. отримав особисто в день проведення засідання комісії та без зауважень, що підтверджується відміткою про отримання на примірнику Позивача.
Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
А отже, кінцевою датою сплати ПрАТ «Князя Трубецького» рахунку №73 на суму 182429,22 грн. є 18.07.2019. Даний рахунок відповідачем не був оплачений.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що 182 429,22 грн вартості недооблікованої електричної енергії, що донараховані позивачем відповідачеві згідно з положеннями укладеного між ними договору, а також у відповідності до норм діючого законодавства України у сфері електроенергетики, у зв'язку з вчиненням відповідачем порушення ПРРЕЕ, та не сплачені відповідачем в добровільному порядку підлягають стягненню з відповідача судом.
Довод апелянта щодо того, що висновок експертного дослідження №11-ТР/Д від 15.05.2019 не є належним та допустимим доказом виявленого пошкодження, яке нібито призвело до зміни показів електролічильника, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки, як було зазначено вище, у даному випадку єдиною вимогою є доведення самого факту пошкодження приладу обліку і такий факт Висновком підтверджений. А отже даний висновок і не мав встановлюти наслідки, спричинені пошкодженням лічильника.
Інші доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Приймаючи дане рішення, суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновки апеляційного господарського суду:
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 по справі №923/737/20 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржене рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 по справі №923/737/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Князя Трубецького" на рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 по справі №923/737/20 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.04.2021 по справі №923/737/20 залишити без змін.
Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.
Постанову складено та підписано 15.07.2021.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: В.В. Бєляновський
І.Г. Філінюк