Справа № 216/4415/21
провадження 1-кс/216/1532/21
іменем України
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
15 липня 2021 року місто Кривий Ріг
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання слідчогоСВ Криворізького РУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041230000733 від 13.07.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, не працює, не одружений, освіта неповна середня, раніше неодноразово судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
встановив:
В провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021041230000733 від 13.07.2021, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
15 липня 2021 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , яке мотивоване наступним.
13.07.2021, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за місцем свого проживання - в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 , та знайомими ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вживали спиртні напої.
Ранком 13.07.2021 між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на ґрунті побутового пияцтва виникла сварка, в процесі якої у ОСОБА_5 склалася особиста неприязнь до ОСОБА_8 та виник умисел на спричинення останньому тяжких тілесних ушкоджень.
Діючи з цією метою, ОСОБА_5 взяв в приміщенні кухні вказаної квартири кухонний ніж, та таким чином підшукав собі знаряддя злочину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні спальної кімнати квартири за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з умислом на спричинення ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, з мотивів особистої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, та бажаючи настання саме таких наслідків, приблизно о 05:00 один 13.07.2021 умисно завдав потерпілому ОСОБА_8 одного удару клинком підшуканого кухонного ножа, який утримував у правій руці в область живота, не переслідуючи за мету заподіяти ОСОБА_8 смерть.
Відразу ж після цього ОСОБА_5 припинив свої злочинні дії, а потерпілий ОСОБА_8 вийшов з приміщення вищезазначеної квартири, та спускаючись сходами впав спиною на сходовому майданчику між 7 та 8 поверхами під'їзду №5 будинку АДРЕСА_4 , де в короткий проміжок часу помер.
В результаті протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 згідно лікарського свідоцтва про смерть №1684 від 13.07.2021 року, виданого судово-медичним експертом Криворізького міжрайонного відділу ОКЗ «Бюро СМЕ» ОСОБА_9 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення живота, відкритої рани черевної стінки, рясна крововтрата, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю ОСОБА_8 .
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин передбачений ч.2 ст. 121 КК України за ознаками " умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ".
13.07.2021 року СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за вищевказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202104123000733 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
13.07.2021 приблизно о 11.55 год. підозрюваного ОСОБА_5 було затримано працівниками поліції в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчинені вищезазначеного тяжкого злочину (фактичне затримання на місці вчинення злочину).
13.07.2021 року підозрюваному ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.121 ч.2 КК України.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Кривого Рогу, українець, громадянин України, не працює, не одружений, освіта неповна середня, раніше судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 .
Посилаючись на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігання існуючим ризикам, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи у даному випадку є недостатніми.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний, та його захисник заперечували щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за місцем проживання підозрюваного із його співмешканкою ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_3 .
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
Підозрюваний свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю.
Підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується такими доказами:протоколом оглядом місця події від 13.07.2021 року в ході якого було оглянуто приміщення кімнат квартири АДРЕСА_3 , в ході якого були виявлені та вилучені нашарування РБК та інші речові докази;
- протоколом оглядом сходового майданчику розташованого між 7 та 8 поверхами під'їзду №5 будинку АДРЕСА_4 , в ході якого, було виявлено та оглянуто труп чоловіка - потерпілого ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті та тілесним ушкодженням у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої стінки живота, в ході якого, були виявлені та вилучені речові докази;
- протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
- повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 13.07.2021 року;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 який розповів про обставини умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_8 , та слідчим експериментом за його участю;
- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 13.07.2021 року.
- лікарським свідоцтвом про смерть № №1684 від 13.07.2021 року, в ході дослідження трупа ОСОБА_8 в умовах моргу КЗ «Криворізьке буро СМЄ'ДОР» були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення живота, відкритої рани черевної стінки, рясна крововтрата, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілого ОСОБА_8 , іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
З огляду на викладене, оцінивши сукупність і вагомість наявних на цій стадії провадження доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що вони доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 с. 121 КК України, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Вирішуючи питання щодо наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя бере до уваги таке.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
При цьому підозрюваний ОСОБА_5 , раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти власності та у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично за вказаною адресою не мешкає.
Оцінивши на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів всі обставини в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України й наведені в клопотанні ризики об'єктивно існують, з огляду на таке.
Усвідомлюючи скоєне та побоюючись суворого покарання, яке загрожує йому у разі доведеності вини, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки після нанесення потерпілому ударів, до правоохоронних органів із заявою про вчинене кримінальне правопорушення не звернувся, медичної допомоги потерпілому надати не намагався та швидку медичну допомогу не викликав, що свідчить про його байдуже відношення до скоєного. Крім того, останній не працює, неодружений, неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб на утриманні не має, що в сукупності свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків, які б могли стримувати його залишити межі міста.
Разом з тим, перебуваючи на свободі, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, які викривають його у вчиненні вказаного злочину, шляхом здійснення тиску на них з метою зміни їх показів на його користь, чим буде перешкоджати встановленню об'єктивної істини в кримінальному провадженні.
Аналізуючи обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки в судовому засіданні встановлено достатні підстави вважати, що підозрюваний дійсно може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, необхідного для запобігання існуючим ризикам, слідчий суддя враховує таке.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Оцінюючи наведені вище обставини, слідчий суддя також зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Разом з тим ЄСПЛ звертає увагу, що вирішуючи питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. При цьому ЄСПЛ підкреслює, що визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, який є тяжким злочином, а санкція зазначеної норми кримінального закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавленням волі, тому відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим ОСОБА_5 не є особою похилого віку, має задовільний стан здоров'я, при цьому суд враховує, що ІІ групи інвалідності обвинуваченому ОСОБА_5 була встановлена на строк до 01.09.2020. Крім того суд приймає до уваги, що неповнолітніх дітей та інших непрацездатних осіб на утриманні обвинувачений не має, що свідчить про відсутність даних, які б вказували на неможливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому у судовому засіданні підозрюваним та його захисником не наведено вагомих підстав, які б слугували для обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки стороною захисту не надано суду доказів в підтвердження права власності підозрюваного та міцних соціальних зв'язків в місті Кривому Розі, наявність неповнолітніх дітей на утриманні, відсутні докази незадовільного стану здоров'я обвинуваченого. Також суд приймає до уваги, що знаходження підозрюваного під домашнім арештом за місцем його проживання у квартирі АДРЕСА_3 , не є можливим, оскільки за вказаною адресою проживає співмешканка підозрюваного ОСОБА_7 , яка є свідком у даному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість і ступень суспільної небезпеки злочину, у вчиненні якого ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, спосіб його вчинення та наслідки у вигляді смерті потерпілого, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, сімейний стан, соціальні зв'язки, спосіб життя взагалі, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення доведено, що саме такий запобіжний захід відповідає тяжкості кримінального правопорушення й даним про особу підозрюваного, а також є співмірним з реально існуючими ризиками, запобігти яким, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу неможливо.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даних фактичних обставинах не буде ефективним і доцільним, оскільки застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту або застави не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий суддя не вбачає підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобігання наявних ризиків та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому слідчий суддя вважає, що таке обмеження права ОСОБА_5 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Разом з тим слідчий суддя вважає за необхідне скористатись правом не визначати розмір застави щодо злочину, який спричинив загибель людини (п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193-196, 369-372 КПК України, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк в межах досудового розслідування, тобто до 12 вересня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Криворізької установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області (№3), слідчому та прокурору.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а особою, яка перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію зазначеної ухвали мені ________________________________________________
_________________________________________________ (повне прізвище ім'я, по-батькові)
вручено “____” __________ 202__ року о “____” годині “____” хвилин.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження