Справа № 216/692/21
Провадження № 2/216/1613/21
05 липня 2021 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
представників відповідача ОСОБА_1 , Спиридонової В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок нещасного випадку на підприємстві,-
08 лютого 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» (далі - ТОВ «Метінвест-Промсервіс») про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок нещасного випадку на підприємстві.
Позовна заява мотивована тим, що з 03.03.2020 позивач працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду діяльності сервісного обслуговування устаткування рудозбагачувальної фабрики, цех сервісного обслуговування на ІнГЗК, ТОВ «Метінвест-Промсервіс». Під час перебування на робочому місці та при виконанні трудових обов'язків, 29.05.2020 о 15.45 год. стався нещасний випадок, внаслідок невиконання посадових обов'язків майстром з ремонту устаткування дільниці з сервісного обслуговування ОСОБА_3 , а саме: організація виконання робіт не у відповідності з ПОР, відсутність контролю дотримання персоналом у своїй зміні ПОР, відсутність контролю роботи підлеглого персоналу, не забезпечення належних умов праці підлеглого персоналу, відсутність контролю за дотриманням підлеглим персоналом правил і норм охорони праці; а також внаслідок невиконання посадових обов'язків т.в.о. начальника дільниці з сервісного обслуговування ОСОБА_4 , а саме: неякісна організація та відсутність контролю роботи підлеглого персоналу, не забезпечення безпечних та здорових умов праці підлеглих. Також визначено, що позивачем було порушено вимоги при обв'язці та зачіпці вантажу, зокрема він не подбав про особисту безпеку - не придбав ногу з небезпечної зони монтажу центральної броні решіток, барабану.
Загальний термін лікування позивача тривав з травня 2020 року по січень 2021 року, та склав майже 8 місяців, зокрема 1,5 місяців знаходився на стаціонарному лікуванні з діагнозом закритий перелом обох кінцівок правої гомілки, його було прооперовано, в голенні ноги вставлено металеві платини для збереження ноги та уникнення її ампутації.
27.01.2021 МСЕК первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності з 11.01.2021 по 01.02.2022 та ІІІ групу інвалідності (причина інвалідності - трудове каліцтво з ураженням ОРА). Встановлена потреба у медичній та соціальній допомозі: медикаментозне лікування ВМП.
Тривалий процес лікування позбавляє позивача вести повноцінний спосіб життя, наразі болять кістки всієї ноги, внаслідок чого він позбавлений нормального життєвого ритму, порушені нормальні життєві зв'язки, позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, постійно відчуває біль в нозі з віддачею в стегно, відчуває загальну слабкість. Фізичний біль турбує навіть у нічний час, що порушує сон та позбавляє нормального відпочинку. Вказане постійно і негативно відображається на душевному та фізичному станах здоров'я та свідчить про завдання моральної шкоди яку позивач оцінює в 240 000 грн. та просить стягнути з відповідача на його користь.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що 29.05.2020 під час виконання операції зі спростування решітки барабану, остання випала з посадочних місць та впала на праву ногу ОСОБА_2 , що призвело до закритого перелому обох кінцівок правої гомілки.
Відповідно до акту розслідування нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварій, що сталася від 09.07.2020, зазначено серед осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, позивача. Так, відповідно до п. 8 акту позивач порушив вимоги розділу І пункту 1.12.3 Інструкції з охорони праці № ІОТ 66-19 «З охорони праці для слюсаря-ремонтника та слюсаря чергового з ремонту устаткування», затвердженої наказом ТОВ «Метінвест-Промсервіс» від 30.09.2019 № 1281, неузгодженість дій, не своєчасне прибирання ноги з небезпечної зони під час виконання робіт, з розстропування броні решіток барабану № 13, чим порушено вимоги пунктів 3.1.3 розділу вищевказаної Інструкції, тобто встановлено порушення вимог законодавства про охорону праці з боку позивача. Також, відповідно до п. 4 акту комісії під час проведення розслідування обставин нещасного випадку було встановлено, що: робота виконувалася позивачем всупереч вимогам проекту організації робіт. Так, в порушення вимог розділу 4.2.16 проекту організації робіт Ф2-ГИ-3/0119-ПОР-19 ОСОБА_2 разом з бригадиром ОСОБА_5 встановили на центральну бронь страхувальне спеціальне пристосування, яке в ремонтно-технічній документації (ПОР) не вказано. Закріпили це пристосування гайкою. Саме ненадійне фіксування решітки пристосуванням, яке не передбачено ПОР, призвело до того, що остання випала з посадочних місць та впала на праву ногу потерпілого. Позивачем не були узгоджені з бригадиром дії щодо фіксування решітки до кришки розвантажування млина; під час виконання монтажу позивач знаходився в супереч вимогам інструкції з охорони праці в небезпечній зоні.
Позивачем не наведено в позові обґрунтування розміру моральної шкоди відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. В наданих медичних документах відсутні згадування про те, що позивач зазнав будь-яких моральних переживань, у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Висновок медичних установ може бути підставою для відшкодування моральної шкоди якщо ж висновок лікарня-психіатра лікувально-профілактичного закладу, або лікарсько-консультаційної чи медико-соціальної експертної комісії про стрес, якого зазнав потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідки про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого. Також просили врахувати вину позивача при визначенні розміру завданої шкоди та зменшити її на підставі ст. 1193 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 03.03.2020 ОСОБА_2 працевлаштований слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду діяльності сервісного обслуговування устаткування рудозбагачувальної фабрики, цех сервісного обслуговування на ІнГЗК, ТОВ «Метінвест-Промсервіс», що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-9).
Актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 29 травня 2020 року об 15 годині 45 хвилин ТОВ «Метінвест-Промсервіс» від 09 липня 2020 року встановлено, що нещасний випадок зі слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду цеху сервісного обслуговування ІНГЗК ТОВ «Метінвест-Промсервіс» ОСОБА_2 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом. Встановлено осіб які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці: ОСОБА_3 - майстра з ремонту обладнання цеху сервісного обслуговування ІНГЗК філії № 2 ТОВ «Метінвест-Промсервіс», ОСОБА_4 -т.в.о. начальника дільниці з сервісного обслуговування устаткування рудозбагачувальної фабрики цеху сервісного обслуговування ІНГЗК філії № 2 ТОВ «Метінвест-Промсервіс»; ОСОБА_2 - слюсаря чергового та з ремонту устаткування 5 розряду дільниці з сервісного обслуговування устаткування рудозбагачувальної фабрики цеху сервісного обслуговування ІНГЗК філії № 2 ТОВ «Метінвест-Промсервіс», ОСОБА_5 - слюсаря чергового та з ремонту устаткування - 5 розряду дільниці з сервісного обслуговування устаткування рудозбагачувальної фабрики цеху сервісного обслуговування ІНГЗК філії № 2 ТОВ «Метінвест-Промсервіс» (а.с.10-26).
ОСОБА_2 з 11 січня 2021 року по 01 лютого 2022 року первинно встановлено 50 % втрати професійної працездатності, третю групу інвалідності, у зв'язку з трудовим каліцтвом, ураженням ОРА, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 27.01.2021, та довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.01.2021 (а.с.27-28).
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першою ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Враховуючи письмові матеріали справи, суд вважає, що у зв'язку з травмуванням на виробництві внаслідок нещасного випадку позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються його нормальні життєві зв'язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, внаслідок чого переносить моральні страждання, та має право на їх відшкодування.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.
Суд бере до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивача, характер отриманої виробничої травми, відсоток втрати професійної працездатності в розмірі 50 %, встановлення третьої групи інвалідності, та приходить до висновку що нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Внаслідок трудового каліцтва позивач по сьогоднішній день має проблеми із пересуванням у просторі у зв'язку з травмуванням ноги, та через суттєву скутість та обмеження рухів ногою відчуває постійно біль в нозі з віддачею в стегно, його не покидає відчуття неповноцінного способу життя.
У справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.
Вказаний правовий висновок узгоджено з постановою Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 210/5258/16-ц.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, судом враховується розмір втрати позивачем професійної працездатності, характер та тривалість душевних страждань, нервових переживань, істотності недоотриманих благ, та керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., що відповідатиме завданим моральним стражданням.
Слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи.
Будь-яка компенсація моральної шкоди не може буди адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 141 ЦПК України, позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок нещасного випадку на підприємстві- задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду завдану внаслідок нещасного випадку на підприємстві в розмірі 100 000 грн. (сто тисяч гривень).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс» в дохід держави судовий збір в розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень).
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні в 30-денний строк з дня отримання копії рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Промсервіс», код ЄДРПОУ: 39641616, місцезнаходження: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72.
Суддя Ю.В.Онопченко