Справа № 206/1409/21
Провадження № 2/206/715/21
08.07.2021 Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя Поштаренко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання Дерця В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_3
05.04.2021 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування, яка ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2021 була залишена без руху.
20.04.2021 позивачем було подано уточнені позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_4 , після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді квартири, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 02.12.1998 виданого АК «Комбінатом «Придніпровський», зареєстроване КП МЕТІ ДОР в реєстровій книзі № 475 за № 996-532. Розташована вищезазначена квартира за адресою АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 є онучкою спадкодавця за лінією батька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач, ОСОБА_2 , є другою донькою ОСОБА_5 , онукою спадкодавця ОСОБА_4 , однак із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталась, на момент смерті спадкодавця не була з нею зареєстрована за однією адресою. У передбачений законодавством України 6 місячний термін, а саме 23.12.2020 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса міського нотаріального округу Нощенко Н.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.12.2020 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини через те, що родинні стосунки ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_4 встановити не вдається можливим. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком ОСОБА_1 , що підтверджується наданими документами і відомостями ДРАЦС, але документа, що підтверджує родинні стосунки померлого ОСОБА_5 із померлою ОСОБА_4 , а саме, що вона була його матр'ю не має. В ДРАЦС відомості відсутні, в інтересах позивача направся адвокатський запит до Відділу реєстрації актів цивільного стану м. Рудного, однак станом на день подання позовної заяви відповіді не отримано. Окрім іншого, позивачем не надано нотаріусу оригінали правоустанавлюючих документів на спадкове майно.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просила встановити факт родинних відносин за ступенем спорідненості: «Баба-онука» між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Позивач у судовому засіданні позовну заяву підтримала, просила задовольнити, зазначила, що для прийняття спадщини їй потрібно підтвердити родинні зв'язки із бабцею.
Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву підтримала, просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 24.06.2021 канцелярією суду подала заяву, відповідно до якої просила проводити розгляд справи без її участі та не заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1
05.04.2021 позивачем подано позовну заяву (а.п. 1-38).
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2021 позовна заява була залишена без руху.
20.04.2021 позивачем було подано уточнену позовну заяву (а.п.44-48).
21.04.2021 у справі відкрито провадження та витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_4 (а.п. 50).
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.05.2021 справу було призначено до судового розгляду.
08.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи по суті судом заслухано вступне слово позивача, представника позивача, допитано свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи з яких вбачається.
Згідно з копією свідоцтва про народження виданого 28.07.1993 серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_8 , батьками новонародженої зазначено: ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , про що зроблено актовий запис № 798 (а.п.11).
Згідно з копією свідоцтва про народження виданого 31.05.1988 серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_10 , батьками новонародженої зазначено: ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , про що зроблено актовий запис № 669 (а.п.12).
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданого 25.05.2018 Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 1031 (а.п. 15).
Вказаний факт підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть № 1124 від 24.05.2018, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в довідці про причину смерті причиною смерті зазначено розтрощення частин голови (а. п. 16-17).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 06.06.2020 Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.п.18).
ОСОБА_5 та ОСОБА_9 розірвали шлюб 12.06.2002 відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 виданого ОСОБА_5 районним управлінням юстиції м. Дніпропетровська, про що зроблено запис № 284 (а.п.20).
Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_4 належить квартира зареєстрована на праві приватної власності, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та записана у реєстрову книгу № 475п-996-532 (а.п. 21). Характеристика квартири та її обладнання наведені у технічному паспорті, який є складовою вищевказаного свідоцтва (а.п.22).
Позивач ОСОБА_1 зверталась із заявою до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М., щодо видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.п. 62).
Згідно з постановою виданої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. від 23.12.2020 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , на квартиру АДРЕСА_2 у зв'язку з ненаданням нею документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії та неможливістю встановлення факту родинних відносин з померлою (а.п. 92).
Згідно з довідкою № 1427 від 14.04.2016 ОСОБА_4 була зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1 (а.п. 26).
Згідно з рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2015, яке набрало чинності 04.01.2016 вбачається, що шлюб укладений 14.03.2014 Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 було розірвано (а.п.63 на звороті, а.п. 64).
Позивачем також до матеріалів справи було долучено копію відповіді на адвокатський запит, що була надана Відділом РАГС ГУ «Аппарата акима города Рудного» Костанайської області Республіки Казахстан, якою було надано копії актових записів про народження ОСОБА_5 № 2142 від 26.12.1963 (а.п. 107), копія актового запису про шлюб укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , а також копію актового запису про смерть ОСОБА_12 № 982 (а.п. 106).
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 26.12.1963 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 був сином ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.п.115).
Відповідно до звіту про оцінку майна № 23032021_32 ринкова вартість однокімнатної квартири, загальною площею 21.4 м2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 236468, 32 грн. (а.п. 37).
Окрім цього, споріднення позивача та спадкодавця підтверджується долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні фототаблицями, з яких вбачається, що останні були «онукою та бабцею» (а.п. 27-28).
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів, вбачається, що ОСОБА_4 була матір'ю ОСОБА_5 , який був батьком ОСОБА_1 , а відтак на підставі вищевказаних матеріалів можна зробити висновок, що ОСОБА_4 є рідною бабцею ОСОБА_1 .
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 суду показала, що проживає за адресою АДРЕСА_3 та була сусідкою ОСОБА_4 , яка померла. На час коли ОСОБА_4 була жива з нею проживав її син ОСОБА_5 , він допомагав матері поратися по господарству та замінив всі вікна в квартирі, зі слів ОСОБА_4 їй стало відомо, що сина останньої вбили. ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_4 , вона постійно приїжджала до бабусі, привозила продукти харчування та доглядала останню під час хвороби. Коли ОСОБА_13 померла, в організації похорон безпосередньо приймала участь ОСОБА_1 та була присутньою на похованні ОСОБА_4 ОСОБА_4 гарно відзивалася та постійно говорила про свою онуку ОСОБА_1 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що проживає за адресою АДРЕСА_3 , також за цією адресою проживала й ОСОБА_4 .. Разом з останньою проживав син ОСОБА_5 , який допомагав їй поратися по господарству. ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_5 та онукою ОСОБА_4 , остання постійно приїжджала в гості до своєї бабусі ОСОБА_4 , привозила продукти харчування та допомагала по господарству.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтверджують факт споріднення та постійного спілкування ОСОБА_1 з померлою 05.06.2020 ОСОБА_4 , дослідженими в судовому засіданні доказами, копією спадкової справи наданою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М., відповідно до якої ОСОБА_1 (позивач) є спадкодавцем, за правом представлення.
Інші спадкоємці із заявою до нотаріальної контори не зверталася зазначене підтверджується також матеріалами спадкової справи №12/2020 відкритої 25.08.2020, наданої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М.
В той же час, судом встановлено, що на сьогоднішній день позивач ОСОБА_1 єдиний спадкоємець, проте вона не може реалізувати право на оформлення спадкових прав після смерті її бабусі ОСОБА_4 , через відсутність документів, що встановлюють її споріднення зі спадкодавцем.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Статтями 1269-1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно п. 7 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
В п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем.
Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 по справі № 161/853/19, перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умови заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова від 10.04.2019 у справі № 320/948/18).
Так судом було встановлено неможливість отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з відмовою державного нотаріуса у його видачі з підстав відсутності документів, що встановлюють споріднення зі спадкодавцем, через їх втрату, таким чином, заслухавши сторони по справі, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо доведеності факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_4 та наявності підстав для задоволення позову в частині встановлення факту родинних відносин.
З урахуванням зазначених вище норм, а саме: ст. ст. 1216- 1222, 1269, 1296 ЦК України, а також встановлені у ході судового розгляду обставини, які свідчать про наявність обґрунтованих та достатніх підстав для задоволення позовних вимог позивачів в частині визнання за ними права власності в порядку спадкування за законом.
До того ж, відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Суд звертає увагу, що позивачем було заявлено вимогу про встановлення факту родинних відносин, для підтвердження її споріднення зі спадкодавцем, дану вимогу позивача суд вважає доведеною та такою, що підлягає задоволенню.
В той же час позивачем заявлена вимога про визнання права власності у порядку спадкування. З огляду на ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування за законом на квартиру, яка розташована на території АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 суд вважає за можливе задовольнити позов та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, яка розташована на території АДРЕСА_1 .
Окрім того, свідки, які допитані в судовому засіданні, зазначили, що постійно бачили як приїжджала до ОСОБА_4 її онука ОСОБА_1 та допомагала, щодо тієї обставини, що приїжджала її онука ОСОБА_2 , свідками зазначено не було.
Вирішуючи позов по суті, суд, також, звертає увагу, що, відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника позивача та відповідача, допитавши свідків, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 2364,68 грн. при подачі позову за вимогу майнового характеру (визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті), а також за вимогу не майнового характеру у розмірі 908 грн. (встановлення факту родинних зв'язків).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 47, 49, 66, 67 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 1216-1218, 1220-1222, 1265, 1269-1270, 1296 ЦК України, 3-8, 10, 18, 76-89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 315 - 319, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бабцею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 ).
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_5 , РОНКПП: НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 ), судовий збір у розмірі 3272,68 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 15.07.2021.
Суддя О.В. Поштаренко