Справа № 452/969/20
Іменем України
"22" червня 2021 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючої - судді Карнасевич Г.І.,
з участю секретаря судового засідання Сулимка О.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивача-адвоката Гули С.Є.,
представників відповідача- ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення,-
ОСОБА_1 , звернулася до суду з даним позовом.
В підтвердження заявлених позовних вимог посилається на те, що з 02 вересня 2008 року по сьогоднішній день працює на посаді викладача в Комунальному закладі Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака», що підтверджується записами в трудовій книжці.28 січня 2020 року був виданий наказ № 13-п «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 », який вважає незаконним, так як жодного дисциплінарного проступку вона не вчиняла. Наказ винесено без повного з'ясування всіх обставин справи та з порушенням відповідної процедури його винесення. У ньому відсутня підстава застосування догани, зокрема, будь-які посилання на фактичні порушення нею обов'язків викладача, які закріплені за нею колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією, тощо, відсутня дата вчинення дисциплінарного проступку.
Вважає такий наказ виключно результатом упередженого до неї ставлення директора коледжу, зокрема, психологічного тиску перед проведенням атестації у квітні 2020 року, з недоліками якої її не було ознайомлено.
Відтак, просить постановити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ директора комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірського педагогічного коледжу імені Івана Филипчака» за № 13-п від 28.01.2020 року «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 » та стягнути з відповідача в її користь понесені нею судові витрати в розмірі 840, 80 гривень.
Позивачка ОСОБА_1 , представник позивачки адвокат Гула С.Є. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, зіслалися на те, що позивач постійно підвищує свій професійний рівень, належно виконує покладені на неї трудові обов'язки, що свідчить про незаконне притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
Представники відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечили проти заявлених позовних вимог.
Зазначили, що позивачка ОСОБА_1 у своїй заяві свідомо вводить в оману суд і тим самим підтверджує свою несумлінність і нечесність у виконанні прийнятих зобов'язань перед роботодавцем, а саме: з недоліками, виявленими у процесі підготовки до чергової атестації, їй було повідомлено, про що свідчать документи, подані в додатках. А сертифікати, копіями яких позивачка засвідчує свою сумлінність та досягнення в роботі, нічим не підтверджуються. Матеріали про їх вивчення та обговорення в протоколах засідань циклової комісії і методичної ради коледжу, атестаційної комісії відсутні. Також відсутні письмові докази щодо результатів проведених вебінарів (семінарів) у методичному кабінеті коледжу в паперовому варіанті, на диску чи флешці; з розпорядженням про організацію проведення анонімних опитувань у коледжі позивачка була ознайомлена в листопаді 2019 року разом з усіма викладачами під особистий підпис, як і з результатами службового розслідування, після чого відмовилась подати своє пояснення; з наказом про оголошення їй дисциплінарного стягнення була ознайомлена під розписку, не висловлювала будь - яких заперечень. Із заявою про надання їй наказу або його копії не зверталась як в письмовій, так і в усній формі.
Порушення нею трудової дисципліни носили триваючий характер і надалі не припинилися, що свідчить про повторне притягнення її до дисциплінарної відповідальності. (наказ №106-к від 21.12.2020 р. «Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 »).
Просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як убачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положеннями ч.1 ст. 3 КЗпП України визначено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 працює на посаді викладача в Комунальному закладі Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака».
Даний факт сторонами не заперечується.
Згідно наказу № 13-п від 28.01.2020 року директора коледжу В.П. Вантуха позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни і на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, що передбачено ст.ст. 147, 147 - 1 КЗпП України.
З наказом була належним чином ознайомлена під розписку, жодних заперечень не висловлювала.
Як убачається зі змісту наказу, порушення трудової дисципліни позивачкою буди виявлені роботодавцем 23.01.2020 року внаслідок проведеної перевірки, а відтак строки притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності порушені не були.
В наказі зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто, є вказівка на фактичні обставини та дата вчинення проступку, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Він (наказ) містить посилання із зазначенням статті нормативно правового акту, на підставі якого позивачка притягується до дисциплінарної відповідальності, а відтак посилання сторони позивачів на ту обставину, що такий наказ не містить нормативного посилання, не заслуговує на увагу.
Статтею 140 КЗпП України передбачено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Згідно трудового законодавства при накладенні дисциплінарних стягнень існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобов'язаний дотримуватись для того, щоб застосування дисциплінарного стягнення було законним. Дотримання цих умов, з одного боку, надають право роботодавцю накласти на працівника дисциплінарне стягнення, з іншого - виступають гарантіями для працівника від порушень його прав.
Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов'язків.
Так, згідно розпорядження № 9 від 13.11.2019 року «Про недопущення фактів хабарництва, корупції та зловживання у навчальному закладі на 2019 - 2020 навчальні роки всіх викладачів закладу, в тому числі, і позивачку, письмово попереджено про недопущення фактів хабарництва і корупції.
Як убачається із заперечення відповідача, відповідно до даного розпорядження, з яким позивачку було ознайомлено, у 2019/2020 навчальному році після зимової екзаменаційної сесії 23.01.2020 р. в коледжі проводилось анонімне опитування серед студентів для вивчення і встановлення морально-психологічних відносин між студентом та викладачем в питаннях оцінювання їх знань та вмінь. Участь в організації та проведенні такого опитування приймали: заступник директора коледжу з виховної роботи ОСОБА_4 , практичний психолог коледжу ОСОБА_5 , завідувачі відділеннями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , голова студентського самоврядування Андреїшин Володимир, голова студентського профкому ОСОБА_10 , студенти ОСОБА_11 (ПО - 43) та ОСОБА_12 , тобто, десять осіб. (ПО - 42). За результатами опитування було встановлено, що більшість студентів груп другого курсу негативно відізвалися щодо методів і способів викладання лекційного матеріалу викладачем ОСОБА_1 , оцінювання їх знань та умінь. З недоліками, виявленими у процесі підготовки до чергової атестації, її (позивачку) було повідомлено, як і ознайомлено з результатами службового розслідування, з приводу чого вона відмовилась дати пояснення,про що вона засвідчила своїм особистим підписом, а відтак посилання сторони позивачів на ту обставину, що їй нічого не було відомо про такого характеру опитування студентів, наслідків проведення перевірки, суд вважає безпідставним.
Наслідком такої перевірки послужило застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, як дисциплінарного заходу особистого немайнового характеру.
Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов'язки, а особливо педагога. Адже працівник має усвідомлювати, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.
Тобто, догана - захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.
Стаття 139 КЗпПУ передбачає, що працівник, який заключив трудовий договір «зобов'язаний працювати чесно і сумлінно», тобто, не лише виконувати свої прямі посадові обов'язки, а й забезпечувати відповідну якість своєї праці, дотримання встановлених норм, методів і способів їх виконання у відповідності до вимог нормативно-правових документів Міністерства освіти і науки України, вимог положень та акредитацій них, ліцензійних, атестаційних вимог, затверджених органами державної влади.
Крім того, позивачка належно не виконувала своїх професійних обов'язків викладача, що підтверджується наступним:
-витягом з протоколу № 3 засідання циклової комісії суспільних дисциплін від
20.11.2019 року, зі змісту якого убачається, що ОСОБА_1 рекомендовано більшу увагу приділяти контролю знанням і вмінням студентів;
- доповідними записками від 30.10.2018 р. та 17.12.2019 р. щодо занять викладача ОСОБА_1 , з яких відомо, що дана викладачка не володіє знаннями з математики на належному рівні, до навчальних занять не готується, що є недопустимим у професійній діяльності викладача. Робоча навчальна програма не затверджена головою циклової комісії та заступником з навчальної роботи (а.с.54,55);
- аналізом заняття з математики викладача ОСОБА_1 від 21.02.2019 року, де їй рекомендовано поглиблювати власні знання з математики,чітко визначати цілі заняття, щоб їх можна було реалізувати відповідно до обов'язкових результатів навчання (а.с.56);
- наступним аналізом заняття з математики викладача ОСОБА_1 від 18.12.2019 року, де вказано, що викладач використовує недопустимі методи проведення оцінювання знань та умінь студентів (а.с.57).
Представником відповідача представлено суду матеріали проведення службової перевірки, надано докази того, що позивачка неналежним чином виконує свої професійні обов'язки.
Згідно ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, а при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку, що відповідачем було дотримано.
Отже, з аналізу зазначених норм убачається, що підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни, яке виразилося у неналежному виконанні посадових обов'язків, тобто, є наявність вини, як однієї з ознак порушення трудової дисципліни, що є обов'язковою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі, з урахуванням письмового пояснення працівника.
Як було встановлено судом, обставини вчинення даного проступку ОСОБА_1
належним чином були з'ясовані, оскільки вона порушила трудову дисципліну, неналежно виконуючи посадові обов'язки, передбачені правилами внутрішнього розпорядку Комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака», а саме: п. 15 де передбачено, що працівники коледжу зобов'язані дотримуватись дисципліни праці; працювати сумлінно; виконувати вимоги Статуту коледжу, Правил внутрішнього трудового розпорядку, а з доданого до матеріалів справи наказу про оголошення догани встановлено, в чому саме полягає порушення трудової дисципліни позивачкою, а порушення педагогічної етики передбачено даними нормами, що спростовує посилання сторони позивачів щодо невмотивованості наказу.
У разі заперечення працівника (позивача) щодо вчинення дисциплінарного проступку, факт його вчинення (порушення трудової дисципліни та винність дій працівника) повинен бути доведений роботодавцем (відповідачем).
Представники відповідача в судовому засіданні довели факт порушення трудової дисципліни та винність позивачки ОСОБА_1 у відповідності до ст. 147 КЗпП України і згідно положень статей 147 - 149 КЗпП України застосовували до позивачки дисциплінарне стягнення за неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків, тобто, за вчинення дисциплінарного проступку, складовими якого є дії (бездіяльність) працівника, порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків, вина працівника, наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Відповідачем доведено наявність складу дисциплінарного проступку у діях або бездіяльності позивачки, зокрема, вини, причинно-наслідкового зв'язку між порушенням трудових обов'язків і шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити це порушення.
Отже, на думку суду, вказані обставини відображають повний і об'єктивний підхід відповідача до процедури накладання дисциплінарного стягнення, визначеної законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки є необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення в повному обсязі.
Позивач просить стягнути з відповідача в його користь 840, 80 грн. понесених судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються у зв'язку з відмовою в задоволенні позову.
На підставі наведеного, ст.ст. 139-140,142,147-148,149-150,152 КЗпП України та керуючись ст.ст. 13, 78, 81, 141, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака» про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака», м. Самбір, Львівська область, вул. Филипчака,14, ЄДРПОУ 02137003.
Суддя