13.07.2021
Cправа № 313/408/19
Провадження № 2-п/313/2/2021
13.07.2021 року смт. Веселе
Веселівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Кравцова С.О. при секретарі судового засідання Басова А.В., розглянувши у судовому засіданні Веселівського районного суду Запорізької області позовну заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -
02.04.2019 р. позивач звернувся до Веселівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Веселівського районного суду Запорізької області, від 16.05.2019 року ухваленому у справі за вищезазначеним позовом позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволені в повному обсязі.
Ухвалою Веселівського районного суду Запорізької області від 30.06.2021 року відповідачу ОСОБА_1 поновлений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 16.05.2019 по цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту.
Заочне рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 16.05.2019 по цивільній справі за позовом за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту було скасовано.
Відповідач вважає, що за даними обставинами він був позбавлений можливості взяти участь у підготовчому засіданні, де він не зміг надавати свої пояснення та докази по справі стосовно позовних вимог, в той частині в якій він їх не визнає і в обґрунтування цього навів наступне.
Заочним рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 16.05.2019 року було задоволено позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , та стягнуто заборгованість в сумі 67836,86 грн., а саме:
-15706,99 грн. - заборгованість за тілом кредита;
- 20900,12 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита;
- 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками;
- 26414,15 грн. нарахована пеня за прострочене зобов'язання;
- 1109,08 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина).
-3206,52 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами в частині заявлених вимог про стягнення пені та штрафів з наступних підстав.
23.06.2014 року відповідачем, шляхом підписання Заяви було укладено кредитний договір № б/н від 23.06.2014 року та отримав від АТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 5000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанк.
Проте, відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, який відступив від правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24 вересня 2014 р визначено, що за умови відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, витяги з тарифів та умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма кредитного договору.
З липня 2019 р. Велика Палата Верховного Суду розглянула касаційну скаргу у цивільній справі № 342/180/17 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості.
Велика Палата, розглянувши справу, вказала, що умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений. У заяві позичальника процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
При цьому, Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не містить підтверджень, що саме відповідач розумів та ознайомлювався і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг.
Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 р. (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Отже, підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов не визнає в повному обсязі.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, що беруть участь справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилаються АТ « ПриватБанк» та відповідач, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторонами не заперечується, що 23.06.2014 року між позивачем та відповідачем, шляхом підписання Заяви було укладено кредитний договір № б/н від 23.06.2014 року та відповідач отримав від АТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 5000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою Відповідача щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
Позивач у позові вказує, що при укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Відповідач ОСОБА_1 станом на 03.03.2019 р. порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість на загальну суму 67836,86 грн., яка складається з наступного:
-15706,99 грн. - заборгованість за тілом кредита;
- 20900,12 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита;
- 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками;
- 26414,15 грн. нарахована пеня за прострочене зобов'язання;
- 1109,08 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина).
-3206,52 грн. - штраф (процентна складова).
Розрахунок заборгованості додасться до позовної заяви.
Позивач просить також покласти на ОСОБА_1 судові витрати.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 23.06.2014 р. процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (рішення Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у цивільній справі № 342/180/17).
Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11.березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
За таких обставин, відсутні законні підстави для задоволення позову в частині щодо стягнення з ОСОБА_1 - 20900,12 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; - 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; - 26414,15 грн. нарахована пеня за прострочене зобов'язання; - 1109,08 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина). -3206,52 грн. - штраф (процентна складова).
Суд при ухваленні рішення у справі враховує висновок Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17 яким договори приєднання Приватбанку про надання кредиту визнала такими, що порушують законодавство, так як правила надання банківських послуг не є складовою кредитного договору.
На підставі викладеного, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.06.2014 року - 15706,99 грн. тіло кредиту.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 444,79 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя
Веселівського районного суду
Запорізької області С.О.Кравцов