233 № 233/2152/20
14 липня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого
судді: ОСОБА_1 ,
за
участю
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка, Донецької області, питання «щодо запобіжного заходу» у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050380001065 від 04 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307КК України,
Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 строком на 60 днів, оскільки, на його думку, ризики, які існували при застосуванні такого виду запобіжного заходу до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 не заперечували проти продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого(ч.1). Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.2).
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2021 року відносно ОСОБА_5 було продовжено дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю. Строк дії ухвали спливає 28 липня 2021 року.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.
Суд вважає, що на час розгляду справи не зникли підстави вважати про існування ризиків, передбачених у п. п. 1,3,5 ч.1 ст.177КПК України а саме те, що ОСОБА_5 може спробувати: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на зміну показів свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченої запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.187КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій, у разі визнання її винуватою; вік обвинуваченої, стан її здоров'я, потребу в лікуванні, зважаючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу до обвинуваченої, тобто до 28 липня 2021 року, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченої ОСОБА_5 , не даючи оцінки зібраним доказам та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177КПК України, дійшов висновку, що усунення існуючих ризиків і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої буде можливе при продовженні строку дії обраного обвинуваченій запобіжного заходу у виді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, з покладенням на неї обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
За таких обставин клопотання прокурора слід задовольнити
Керуючись ст. 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) з'являтися на виклик суду для проведення судового розгляду;
2) не відлучатися з м. Костянтинівка, Донецької області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну місця проживання;
4) заборонити обвинуваченій ОСОБА_5 залишати житло за місцем її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово, окрім необхідності, з дозволу суду, відвідування медичних закладів, з обов'язковим наданням суду документів, які підтверджують факт та результати такого відвідування, а також період та часи відвідування;
5) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими особами маючими відношення до даного кримінального провадження;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом Національної поліції.
Виконання ухвали доручити відділу поліції № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців з дня її постановлення, тобто до 14 вересня 2021 року включно.
Направити/вручити копію цієї ухвали учасникам судового провадження, негайно після її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1