/про залишення позовної заяви без руху/
Справа № 133/2159/21
13.07.21
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Перечняка Ігоря Ігоровича про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-
До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області 09.07.2021 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в якому він просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 №792139 про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вивчивши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у ст. 160, 161 КАСУ.
Так, відповідно до п.4 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За змістом ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Однак, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач в описовій її частині вказує на неправомірні дії відповідача щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення, однак в прохальній частині позову не ставить питання щодо визнання постанови протиправною, зазначаючи лише прохання про її скасування.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте позивачем при зверненні до суду відповідних документів щодо сплати судового збору не надано, що підтверджується, зокрема, переліком додатків, визначеним позивачем у самій позовній заяві, де такий доказ не зазначено.
Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, як зазначено у вказаній постанові, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 454 грн. на день подання позовної заяви.
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогу про скасування постанови про адміністративне правопорушення в сумі 454 грн.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на таке.
Термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно зі ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Так, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, які передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Отже, відповідні працівники органів поліції не є самостійними відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП. У цій справі - це Управління патрульної поліції у Вінницькій області.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 по справі № 724/716/16-а.
Незважаючи на те, що за правилами адміністративного судочинства суд має можливість замінити неналежного відповідача під час розгляду справи, така заміна може здійснюватися виключно за згодою позивача (ст. 48 КАС України), а відтак заявлення позову до неналежного відповідача призводить до ускладнення розгляду справи.
Таким чином, суд звертає увагу на зазначене вище та роз'яснює позивачу право надати суду позовну заяву, або іншу окрему заяву з визначеним уточненим колом відповідачів.
Згідно ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, то її необхідно залишити без руху, надавши стороні строк для усунення недоліків, а саме - сплати судового збору і подачі до суду відповідної квитанції, надання позовної заяви у новій редакції або подання окремої заяви із уточненням позовних вимог.
Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Перечняка Ігоря Ігоровича про оскарження постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк, не більше десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.О. Пєтухова
Дата документу 13.07.2021