Справа № 761/23679/21
Провадження № 1-кс/761/13917/2021
06 липня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання дізнавача СД ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12021105100002227 від 26.06.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Берегове Закарпатської області, громадянинки України, зі слів зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Києва 01.07.2021 надійшло клопотання дізнавача СД ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,поклавши на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора або слідчого судді чи суду за першою вимогою;
-не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-докласти зусиль до пошуку роботи.
-Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні сектору дізнання ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12021105100002227 від 26.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
29.06.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
З метою гарантування виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків орган досудового розслідування вважає, що до останньої необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що є найбільш м'яким запобіжним заходом.
При цьому наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обгрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_5 не має постійного джерела прибутку, тому орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_5 може продовжити скоєння кримінальних правопорушень.
Крім того, клопотання мотивовано тим, що у органу досудового розслідування є необхідність у проведенні додаткових слідчих дій.
У судовому засіданні дізнавач та прокурор просили задовольнити клопотання з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрювана ОСОБА_5 залишила вирішення даного клопотання на розсуд суду.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали, дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України, приводить до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування, продовження запобіжних заходів оцінка доказів має спрямовуватись не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтована.
Згідно з п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Таким чином, згідно з практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Строки досудового розслідування визначені ст.219 КПК України, відповідно до п.2 ч.3 якої у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадку необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двадцяти діб.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, строків досудового розслідування слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 18.07.2021 включно та покласти на неї, такі обов'язки:
- прибувати до дізнавача, прокурора, слідчого судді за першою вимогою;
- повідомляти дізнавача, прокурора, чи суд про зміну місця проживання.
Попередити підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених згідно ухвали слідчого судді обов'язків, на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на дізнавача СД ВП №1 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя