Справа №752/10136/19 Головуючий у 1 інстанції: Чередніченко Н.П.
Провадження №22-ц/824/9983/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
06 липня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі:
Головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р.
суддів Мостової Г.І., Сержанюка А.С.,
за участю секретаря Стеблиненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 30 березня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Альфа-Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А., ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №25297, вчинений приватним нотаріусом Чуловським Володимиром Анатолійовичем від 31 жовтня 2017 року щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів на користь ПАТ «Укрсоцбанк».
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом КМНО Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис №25297.
Оскаржуваний виконавчий напис містить посилання на те, що стягнення відбувається згідно Кредитного договору №405/307/08-1 від 13.06.2008 року та що стягнення провадиться за період з 12 вересня 2016 року по 12 вересня 2017 року. У той же час, Кредитний договір укладений ще у 2008 році, а відповідач таким чином надав нотаріусу неповну виписку з рахунку боржника, а лише за 2016-2017 роки з метою введення нотаріуса в оману щодо дійсних обставин справи, зокрема щодо строків давності стягнення заборгованості.
Так, позивачем внесено останній платіж за Кредитним договором у березні 2014 року, а відтак є підстави вважати, що строк позовної давності для стягнення заборгованості по Кредитному договору сплив на момент звернення відповідача до нотаріуса, а тому заборгованість не можна вважати безспірною.
Крім того, у виконавчому написі нотаріус зазначає, що строк платежу по Кредитному договору настав. При цьому, коли саме настав цей строк нотаріус не зазначає.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 25297 від 31.10.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», заборгованість за період із 12.09.2016 р. по 12.09.2017 р. в загальному розмірі 59291,00 доларів США, а також кошти за вчинення виконавчого напису.
Стягнуто із Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 грн 40 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ «Альфа-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що на час вчинення оспорюваного виконавчого напису сума заборгованості за кредитом була безспірною.
Так, факт прострочення виконання зобов'язання по кредитному договору позивачем не оспорюється, доказів, які б підтверджували відсутність заборгованості, її іншого розміру не надано.
Зазначає, що нотаріусу необхідно надати документи, які підтверджують безспірність заборгованості боржника і прострочення виконання ним зобов'язань, проте чіткого переліку таких документів законодавець не дає.
Згідно до заяви про вчинення виконавчого напису та додатків до неї, що міститься в матеріалах приватного нотаріуса, банком були виконані зазначені умови, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем не є безспірним.
Звертає увагу й на те, що 13 листопада 2018 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. відкрито виконавчого провадження №57672156 за заявою стягувача AT «Укрсоцбанк» про примусове виконання виконавчого напису №25297, виданого 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.
Відповідно до протоколу про проведення електронних торгів від 10.05.2019 року №404848 ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України проведено електронні торги з реалізації іпотечного майна, а саме, трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Зазначене майно згідно протоколу електронних торгів продано ОСОБА_2 .
Отже, надання судом оцінки правомірності вчинення виконавчого напису нотаріуса в рамках вказаної цивільної справи є передчасним, і повинно розглядатися в спорі про витребування майна із встановленням обставин незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних та допустимих доказів із визначенням належного кола відповідачів.
Адвокат Савенко Є.В. представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін. Вказує, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач не надав достатніх доказів на підтвердження безспірності заборгованості. Останній платіж за кредитним договором ним зроблено у березні 2014 року, а тому відповідачем пропущено строк позовної давності.
У судовому засіданні представник АТ «Альфа-Банк» Губенко І.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 адвокат Савенко Є.В. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що 31.10.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис №25297 про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованість за період із 12 вересня 2016 року по 12 вересня 2017 року в загальному розмірі 59 291,00 доларів США, яка складається з строкової заборгованості у розмірі 39 565,48 доларів США, строкової заборгованості по нарахованих процентам у розмірі 15,38 доларів США, простроченої заборгованості по нарахованих процентам у розмірі 19 710,14 доларів США. (а.с. 5)
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишинина А.М. від 13 листопада 2018 року відкрито виконавчепровадження №57672156 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису. (а.с. 6)
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а)оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно зі статтею 89 Закону України «Про нотаріат» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилався на те, що заборгованість, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, не є безспірною.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Як вбачається з виконавчого напису нотаріуса заборгованість стягнуто за період із 12 вересня 2016 року по 12 вересня 2017 року в розмірі 59 291,00 доларів США.
ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження сплати заборгованості або припинення зобов'язання.
Також не надано доказів на спростування розміру заборгованості, визначеного у виконавчому написі нотаріуса.
Сама лише незгода позивача із заборгованістю, зазначеною у виконавчому написі нотаріуса, не може безумовною підставою для задоволення позовних вимог.
Отже, ОСОБА_1 не спростовано безспірності заборгованості на момент вчинення виконавчого напису.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» підлягає стягненню судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152 грн 60 коп.
Керуючись ст. 268, 367, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 152 грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 07 липня 2021 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Г.І. Мостова
А.С. Сержанюк