1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіПаленика І.Г.,
суддів при секретарі судового засідання Глиняного В.П., Масенка Д.Є., Пуховцю С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 05 липня 2021 року апеляційну скаргу представника Борта П.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року,
за участі: представника власника майна Борта П.С.,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству, Офісу Генерального прокурора Радіонова А.С. та накладено арешт на тимчасово вилучене 02 грудня 2020 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: ноутбук марки НР Pavillion s/n:CND223TOX; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 ; 2 авіаквитки авіаліній «Bolavia»; 16 квитків із написами на чеській мові; мобільний телефон XIAOMI Redmi 7 IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 з сім-картами з абонентськими номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; гребінець.
Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для арешту вказаного у клопотанні прокурора майна, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат Борт П.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора і повернути зазначене майно.
Щодо пропущеного строку апеляційного оскарження, то автор апеляційної скарги зазначає, що клопотання прокурора розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна та її представника, а про прийняте рішення останній дізнався 24 березня 2021 року.
Автор апеляційної скарги вважає оскаржувану ухвалу незаконною, з огляду на наступне.
Зокрема, стверджує, що слідчим протиправно та всупереч ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року про надання дозволу на обшук, було вилучено ноутбук та мобільний телефон з сім-картами, а копії інформації, яка містилася на них зроблено не було. Також, незаконно вилучено закордонний паспорт громадянина України та гребінець з волоссям без встановленого факту належності цього гребінця ОСОБА_1 .
Крім того, вважає, що майно, яке було вилучено під час обшуку 02 грудня 2020 року за вищевказаною адресою, не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Звертає увагу представник і на те, що клопотання прокурора розглянуто без повідомлення власника майна.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання було завчасно проінформовано Офіс Генерального прокурора, тому, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити поновивши строк апеляційного оскарження, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів судового провадження видно, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто за відсутності власника майна та її представника, і даних про отримання ними копії прийнятого рішення матеріали провадження не містять, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне поновити пропущений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
Як убачається з наданих суду матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 серпня 2019 року під № 12019000000000769, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що організована група осіб, на території України та за її межами, займається торгівлею людьми шляхом вербування громадянок України та залучення їх до участі в незаконних програмах ДРТ методом сурогатного (підмінного) материнства.
02 грудня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено ноутбук марки НР Pavillion s/n: CND223TOX ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 ; 2 авіаквитки авіаліній «Bolavia»; 16 квитків із написами на чеській мові; мобільний телефон XIAOMI Redmi 7 IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 з сім-картами з абонентськими номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; гребінець.
09 грудня 2020 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству, Офісу Генерального прокурора Радіонов А.С. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно.
Ухвалою слідчого судді названого районного суду від 17 грудня 2020 року клопотання прокурора задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався частково.
Так, задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12019000000000769, про накладення арешту на вищевказане майно, як убачається з журналу судового засідання, слідчий суддя вивчивши клопотання прокурора та матеріали, додані до нього, всупереч доводам апеляційної скарги прийшов до правильного висновку щодо необхідності накладення арешту на майно, а саме: 2 авіаквитки авіаліній «Bolavia»; 16 квитків із написами на чеській мові; гребінець, з метою збереження речових доказів, оскільки воно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Лютого А.Б. від 02 грудня 2020 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Разом з цим, слідчим суддею безпідставно та необґрунтовано накладено арешт на ноутбук марки НР Pavilion s/n: CND223TOX ; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 ; мобільний телефон XIAOMI Redmi 7 IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 з сім-картами з абонентськими номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , оскільки на переконання колегії суддів органом досудового розслідування не доведено потреби накладення арешту на них.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
З матеріалів судового провадження, зокрема, ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 листопада 2020 року про надання дозволу на обшук убачається, що дозволу на вилучення в ОСОБА_1 мобільного телефону, ноутбуку та документів для виїзду за кордон, надано слідчим суддею не було, а надано лише можливість зняти копію інформації, яка міститься на комп'ютерній техніці та електронних носіях інформації. При цьому, належного обґрунтування правових підстав вилучення майна клопотання прокурора не містить.
Крім того, з наданих матеріалів судового провадження не вбачається, що надання згаданих мобільного телефону та ноутбуку разом з інформацією, що міститься на них є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або що такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також, що доступ до них обмежувався їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
З огляду на викладене, колегія суддів переконана, що у слідчого судді були відсутні підстави для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на згадане раніше майно, належне ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, колегія судді приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги представника власника майна, скасування ухвали слідчого судді в частині накладення арешту на мобільний телефон, ноутбук та паспорт для виїзду за кордон, з постановленням апеляційним судом в цій частині нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт вищевказаного майна, у зв'язку з недоведеністю необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, а в решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити представнику Борту П.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження та задовольнити частково його апеляційну скаргу.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 грудня 2020 року, в частині якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству, Офісу Генерального прокурора Радіонова А.С. та накладено арешт на тимчасово вилучене 02 грудня 2020 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме: ноутбук марки НР Pavilion s/n:CND223TOX; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 ; мобільний телефон XIAOMI Redmi 7 IMEI1 НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_3 з сім-картами з абонентськими номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , - скасувати.
Постановити в цій частині нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту захисту інтересів дітей та протидії насильству, Офісу Генерального прокурора Радіонова А.С. про накладення арешту на зазначене вище майно, яке вилучене 02 грудня 2020 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити.
В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
Паленик І.Г. Глиняний В.П. Масенко Д.Є.
Унікальний номер справи 757/54611/20-к Справа №11-сс/824/2547/2021 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Константінова К.Е. Доповідач: Паленик І.Г.