Березівський районний суд Одеської області
13.07.2021
Справа № 494/707/20
Провадження № 2-а/494/2/21
13 липня 2021 року Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Дєткова О.Я.
при секретарі Твердун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Шулика Максима Юрійовича до ГУ Держгеокадастру в Одеській області на постанову про накладання адміністративного стягнення від 11 червня 2020 року №314-ДК/0141ПО/08/01/-20,
Представник позивача - адвокат Шулик М.Ю., подавши до суду вказаний адміністративний позов, послався на те, що 04 липня 2020 року на адресу його доверителя надійшла постанову ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 11 червня 2020 року №314-ДК/0141ПО/08/01/-20 про накладання адміністративного стягнення. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Позивач вважає вищезазначену постанову протиправною, оскільки вона складена під час заборони проведення планових перевірок органами державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, встановленої пунктом 4 частини 2 перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)». Крім цього, при складанні даної постанови 11 червня 2020 року заступником Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Кривошеєнко В.Є. було порушено вимоги чинного законодавства, оскільки на адресу ОСОБА_1 не надано будь-яких документів, що підтверджували б законність проведення зазначеної перевірки, не надано наказу та направлення про проведення перевірки. Вважає, що належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення ані в протоколі, ані в постанові при розгляді даної адміністративної справи не наведено. В звязку з вищевказаними обставинами позивач звернувся за захистом свої прав до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 11 червня 2020 року №314-ДК/0141ПО/08/01/-20.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак від його представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, зазначивши, що позов підтримують у повному обсязі.
Відповідач ГУ Держгеокадастру в Одеській області проти задоволення позову заперчує, але у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим. Крім того, своїм відзивом просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
У відповідності до ч.1, 3 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до акту обстеження земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 28.05.2020 року № 314-ДК/218/АО/10/01/-20, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області ОСОБА_2 проведено обстеження земельної ділянки, площею 24,4026 га, яка розташована на території Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області, кадастровий номер 5121283800:01:001:0280. За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що на зазначеній ділянці здійснюється вирощування сільськогосподарських культур, а саме ділянка засіяна озимою пшеницею. З урахуванням вказаної інформації та документів, старшим інспектором встановлено використання вказаної ділянки ОСОБА_1 на умовах оренди, терміном 49 років не за цільовим призначенням, що є порушенням ст.20 Земельного кодексу України та згідно п г) ч.1 ст.211 Земельного кодексу України вказане порушення земельного законодавства тягне настання юридичної відповідальності.
Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Одеській області від 28.05.2020 р. №314- ДК/215/АО/10/01 /-20, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області ОСОБА_2 проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель, при використанні земельної ділянки площею 79,2822 га, яка розташована на території Ряснопільської сільської ради Березівського району Одеської області , кадастровий номер 5121283800:01:001:0281. За результатами перевірки встановлено, що зазначена земельна ділянка використовується ОСОБА_1 на умовах оренди, терміном 49 років, ділянка засіяна соняшником .
Як вбачається із матеріалів справи перевірка на дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельними ділянками здійснювалася старшим державним інспектором ОСОБА_2 під час встановленого карантину на території України, пов'язаного із захворюванням на COVID -19, що є грубим порушенням пункту 4 частини 2 перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)».
Крім цього, згідно ч. 2 ст. 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
Відповідно до ст. 2 Закону України №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» одним з основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Положеннями ст. 9 зазначеного Закону визначено, що Державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Згідно статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель належить право в тому числі: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1,4 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно з вимогами ч.ч. 2,3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію систем центральних органів виконавчої влади» Державна інспекція сільського господарства ліквідується, а функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості грунтів покладаються на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи, та відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) зокрема за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Крім того, суд враховує, що 10.03.2017 року набрала чинності Інструкція з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 № 6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07.02.2017 за № 173/30041.
Як передбачено ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючим в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Так, за змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі одержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Будь-яких належних і допустимих доказів того, що позивачем ОСОБА_1 було порушено вимоги п. г) ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, а відповідно, скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст.53 КУпАП, відповідачем суду не надано.
Суд звертає увагу, що при обстеженні земельних ділянок 28.05.2020 року таких доказів отримано не було.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Суд звертає увагу, що, не зважаючи на те, що при розгляді адміністративної справи ОСОБА_1 не визнавав факту вчинення ним адміністративного правопорушення та заперечував своє відношення до неправомірного використання земельних ділянок, заступником Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Кривошеєнко В.Є. такі докази, які б доводили викладені в оскаржуваній постанові обставини зібрані не були.
Так, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності як фізична особа, про що свідчить, як зміст оскаржуваної постанови так і розмір застосованого штрафу 425,00 грн. Водночас, будь-яких належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 особисто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.53 КУпАП, відповідачем не здобуто, як і відсутні докази, що посів озимої пшениці та соняшника на зазначених в акті обстеження земельних ділянках, здійснений саме позивачем або його довіреними особами.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем, у порушення вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.53 КУпАП без доказів, які б свідчили про наявність саме у позивача протиправної, винної (умисної або необережної) дії. Не надані такі докази і під час судового розгляду справи.
Будь-які докази, які б спростовували вищенаведені висновки суду, відповідачем надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.
Відповідно до вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.3 ст.288 КАС України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 1, 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, яка передбачає обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутності події і складу адміністративного правопорушення; у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, і підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведені вимоги ст.ст.247,288,293 КУпАП, а також враховуючи положення ч.2 ст. 9, 286 КАС України, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача слід закрити.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного Управління Дерджгеокадастру.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9,77,79,244,246 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов представника ОСОБА_1 - адвоката Шулика Максима Юрійовича до ГУ Держгеокадастру в Одеській області на постанову про накладання адміністративного стягнення від 11 червня 2020 року №314-ДК/0141ПО/08/01/-20задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №314-ДК/0141ПО/08/01/-20 від 11 червня 2020 року, яка винесена заступником Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель в Одеській області Кривошеєнко В.Є., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 (чотириста двадцять пять ) гривень, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Дерджгеокадастру (код ЄДРПОУ 39817550) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір 842 грн.
Постанова суду може бути оскаржена безпосередньо до П'ятого одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Згідно п.15 та підпункту 15.5 Розділу ХIII Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: