Ухвала від 09.07.2021 по справі 2-327/02

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-327/02 Головуючий у 1-й інст. Коцюба О.М.

Категорія 84 Доповідач Талько О. Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Талько О.Б.,

суддів Коломієць О.С., Галацевич О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №2-327/02 за заявою ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 липня 2002 року,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 липня 2002 року зобов'язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 3320 дол. США, при відсутності доларів стягнути 17691 грн. 62 коп.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 176 грн. 91 коп. державного мита.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про роз'яснення вказаного рішення суду.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 9 березня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 липня 2002 року.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 червня 2021 року ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 9 березня 2021 року залишено без змін.

25 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій зазначила, що при вирішенні спору суд першої інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Таким чином, просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8120 грн.; витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, за місцем розгляду справи, у сумі 2760 грн.; витрати, пов'язані з проживанням у іншому населеному пункті, у зв'язку із розглядом даної справи, у розмірі 4000 грн.

Окрім того, просила стягнути із ОСОБА_2 924 грн. сплаченого нею судового збору.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Матеріали справи свідчать, що при вирішенні спору суд першої інстанції вирішив питання про розподіл судових витрат між сторонами та стягнув з ОСОБА_2 на користь позивачки 176 грн. державного мита у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства, чинного на час розгляду справи.

Вказане рішення набрало законної сили.

Суд апеляційної інстанції вправі вирішувати питання про розподіл судових витрат лише у разі зміни рішення або ж ухвалення нового судового рішення.

Так, відповідно до положень частини 13 статті 140 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частинами 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 25 травня ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 9 березня 2021 року, якою їй відмовлено у роз'ясненні рішення цього ж суду від 15 липня 2002 року.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 17 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ,- без змін.

Враховуючи вищезазначене, відсутні правові підстави для вирішення питання про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат.

Таким чином, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 256, 270, 368,381 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча: Судді: