Житомирський апеляційний суд
Справа №279/973/21 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А.
Категорія 84 Доповідач Шевчук А. М.
01 липня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Микитюк О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №279/973/21 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Немировський Валерій Іванович до виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданої через адвоката Немировського Валерія Івановича
на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 квітня 2021 року, яка постановлена у м. Коростені під головуванням судді Недашківської Л.А.,
У березні 2021 року ОСОБА_1 , через адвоката ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Коростенської міської ради. Просила визнати дії виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо відмови в присвоєнні адреси та проведення державної реєстрації рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 вересня 2020 року по справі 279/5811/18 протиправними та зобов'язати виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області присвоїти адресу знаходження нерухомого майна належного їй відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 вересня 2020 року, а саме адресу: АДРЕСА_1 та провести державну реєстрацію державним реєстратором виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області вказаного рішення. Позовну заяву обґрунтовувала тим, що 07 вересня 2020 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області було прийнято рішення в справі №279/5811/18, яким вирішено виділити їй в натурі у власність приміщення в будинку по АДРЕСА_2 . З метою виконання вищезазначеного рішення суду ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області із заявою про присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна, але виконавчий комітет листом від 18 грудня 2020 року №1070/25-09 відмовив у вирішенні заяви, чим чинить перешкоди в реалізації її права власності в повній мірі.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 квітня 2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Немировський В.І. до виконавчого комітету Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії закрито.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , через адвоката Немировського В.І., подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, то за таких обставин спір не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Проте, суд першої інстанції цьому значення не надав, тим самим неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до постановлення помилкового судового рішення.
Інші учасники справи відзиву на апеляційної скаргу не подавали.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не прийнято рішення про відмову в присвоєнні адреси та останній при вирішенні вказаного питання є суб'єктом владних повноважень, який виконує управлінські функції, зокрема розпорядчі та інші, що в свою чергу вказує на підвідомчість справи за правилами адміністративного судочинства; також, позовна заява містить самостійні вимоги у сфері публічно-правових відносин з приводу неправомірних дій виконавчого комітету Коростенської міської ради, щодо відмови в розгляді питання щодо присвоєння адреси та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а тому вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.
Статтею 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Ужитий в цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення публічно-владних управлінських функцій.
Визначальним критерієм здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, а визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.
Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії органу влади чи місцевого самоврядування.
Аналіз змісту статті 15 ЦПК України та статті 19 КАС України в сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
Із матеріалів справи вбачається, що Коростенський міськрайонний суд Житомирської області 07 вересня 2020 року прийняв рішення в справі №279/5811/18, яким виділив ОСОБА_1 в натурі у власність приміщення в будинку АДРЕСА_2 (а.с. 7-9).
ОСОБА_1 звернулася з заявою до міського голови з заявою про присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна житловому приміщенні, що виділене їй згідно рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 вересня 2020 року в справі №279/5811/18 (а.с.10).
Відповідно до листа виконавчого комітету Коростенської міської ради від 18 грудня 2020 року №1070/25-09, заява ОСОБА_1 щодо присвоєння адреси частці житлового будинку АДРЕСА_2 , розглянута. Зазначено, що рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 вересня 2020 року в справі №279/5811/18 ОСОБА_1 зобов'язано виконати перепланування та переобладнання відповідно до законодавства, у звязку із чим вирішити питання позитивно на даний час є неможливо (а.с.11).
Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Як слідує з пп. 10 п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих законом повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства віднесено облік та реєстрацію відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форми власності.
Згідно з ст. 40 цього ж Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Вирішення питання про присвоєння об'єкту нерухомого майна поштової адреси на момент звернення позивача з позовом належало до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради. При цьому, чинне в Україні законодавство чітко не регламентує процедуру присвоєння такої адреси, незважаючи на те, що жодного правочину з нерухомим майном неможливо здійснити, якщо йому не присвоєно поштову адресу. В той же час, органи місцевого самоврядування не позбавлені можливості затверджувати такі процедури на місцях.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 441/1625/15-а та від 13 серпня 2020 року № 344/9283/16-а, від 10 вересня 2020 року у справі № 591/245/17.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , через адвоката ОСОБА_2 , просила визнати дії виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області щодо відмови в присвоєнні адреси та проведення державної реєстрації рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 вересня 2020 року по справі 279/5811/18 протиправними; зобов'язати виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області присвоїти адресу знаходження нерухомого майна належного їй відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 вересня 2020 року, а саме адресу: АДРЕСА_1 та провести державну реєстрацію державним реєстратором виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області вказаного рішення.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 914/2006/17.
У цій справі правовідносини виникли між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Коростенської міської ради з приводу присвоєння адреси знаходження належного їй на праві власності нерухомого майна відповідно до рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 вересня 2020 року .
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що у даній справі виникли саме публічно-правові відносини, оскільки виконавчий комітет Коростенської міської ради діє як суб'єкт владних повноважень, дії якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права.
Відповідно до вимог статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За наведених обставин, встановивши, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не змінюють та з огляду на вищевикладене додаткового правового обґрунтування не потребують.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через адвоката Немировського Валерія Івановича, залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 квітня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 13 липня 2021 року.