СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4843/20
пр. № 2/759/814/21
05 липня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Петренко Н.О.
за участю секретаря судових засідань Заставнюк О.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Дванадцята Київська нотаріальна контора (03148, м. Київ, вул.Гн.Юри, 9) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У березні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом про визначення додаткового строку в один місяць з моменту набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого дідуся - ОСОБА_5 .
В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років померла бабуся ОСОБА_6 . Рівно через місяць після смерті бабусі ОСОБА_6 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 79 років помер її чоловік - ОСОБА_5 , дідусь. На момент смерті спадкодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вони фактично проживали та були зареєстровані у Святошинському районі м. Києва за адресою: АДРЕСА_3 . На момент смерті бабусі ОСОБА_6 та дідуся ОСОБА_5 раніше померла мати позивача - ОСОБА_7 . У позивача, як у внука виникло право у відповідності до ст. 1266 ЦК України, на прийняття спадщини в порядку представлення в першу чергу замість своєї матері на рівні з іншими спадкоємцями першої черги. На момент смерті у співвласності спадкодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у м. Києві залишилась трикімнатна квартира АДРЕСА_4 . Позивач у 2019р. втратив лише протягом одного місяця двох своїх рідних людей- спочатку бабусю , а потім дідуся, який вже раніше втратив матір - ОСОБА_7 . За таких обставин фактично ОСОБА_1 потрапив під збіг тяжких сімейних обставин, та перебував у тяжкому психологічному та моральному стані, оскільки втратив близьких родичів. Жив та живе без батька, один. Внаслідок цього, замість того, щоб подати у Дванадцяту Київську нотаріальну контору дві заяви про прийняття спадщини - після смерті бабусі та дідуся, позивач помилково замість двох подав лише одну заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_8 . Він вважав, що однією заявою виконав на нього покладені законом обов'язки протягом шести місяців звернутись до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для оформлення спадкових справ після смерті бабусі та дідуся. На прохання до державного нотаріуса надати докумень, який зафіксує факт відмови державним нотаріусом в оформленні спадкових справ після смерті ОСОБА_5 , державний нотаріус відмовилась надавати такий документ.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 26.03.2020р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 05.07.2021р. закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог. Просив відмовити. У своїх поясненнях наголосив на тому, що його батьки жаліли та дбали про позивача, але він своєю поведінкою та відношенням вкоротив їм віку.
Відповідач - ОСОБА_4 та третя особа без самостійних вимог в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 - бабуся позивача, після смерті якої відкрилася спадщина /а.с.13/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 - дідусь позивача, після смерті якого відкрилась також спадщина/а.с.127/.
Крім того, ще ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 мама позивача.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є онуком померлих ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до дванадцятої нотконтори із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_4 , ОСОБА_3 діти померлих.
15.08.2019р. позивач також звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої бабусі ОСОБА_6 /а.с.24/.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті дідуся не звертався.
Відповідно до положень ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України установлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування'роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач посилається на те, що він пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки смерть близьких людей, важкий психологічний стан, ненадання жодної інформації від державного нотаріуса, збіг тяжких обставин, не дали змоги звернутися до нотаріуса вчасно.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що позивач подав заяву про прийняття спадщини після бабусі, був на похоронах дідуся, знав про наявність спадщини після померлих родичів, але в силу своїх особистих міркувань не звернувся із заявою про прийняття спадщини після дідуся. Доказів щодо поважності пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини суду не надано, а тому відсутні правові підстави для застосування ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які б давали підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк, суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Крім того слід зазначити, що у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Керуючись ст.ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Дванадцята Київська нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.О. Петренко