"14" липня 2021 р.
м. Київ
справа № 755/11267/21
провадження № 2/755/5699/21
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою суду від 08 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Копію ухвали негайно було надіслано на електронну адресу позивача, зазначену у позовній заяві.
Зазначену ухвалу суду отримано представником позивача ОСОБА_3 08 липня 2021 року, про що свідчить Інформаційна довідка про доставку електронного листа, що автоматично сформована Автоматизованою системою бази документообігу суду. Довідку долучено до матеріалів справи.
Так, відповідно до змісту ухвали суду від 08 липня 2021 року судом зауважено, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зазначення ціни позову, яка визначається вартістю майна. Тобто, ураховуючи майновий характер спірних правовідносин, а саме щодо поділу нерухомого майна, набутого сторонами за час проживання, зміст позовної заяви має містити ціну позову, яка має бути визначена позивачем вартістю заявленого позивачем нерухомого майна, а саме: вартістю садового будинку АДРЕСА_1 , та вартістю земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що має підтверджуватися Звітом про оцінку цього майна, чинним станом на день звернення позивача з позовом до суду, тобто не більше шести місяців з дня проведення оцінки такого майна, - що є вимогою п. 3 ч. 3 ст. 175 та п. 2 ч. 1 ст. 176 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
На виконання вимог ухвали суду від 08 липня 2021 року представником позивача адвокатом Алієвим Г.З.о. до суду подано заяву (вх.№ 47487 від 14.07.2021 року), відповідно до змісту якої представником зауважено про неможливість провести оцінку спірного майна через відсутність доступу до земельної ділянки та садового будинку, оскільки там живе особа, що може набути статусу відповідача ОСОБА_2 .
Таким чином, представником позивача визначено ціну позову у розмірі 800 000,00 грн., вказуючи її рінковою ціною, однак до матеріалів позовної заяви не долучено доказів на підтвердження цього факту.
Однак, згідно долученого до матеріалів позовної заяви договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 28.03.2016 року, вартість останньої станом на день укладення договору становить 400 000,00 грн., а вартість спірного садового будинку згідно долученого до матеріалів заяви договору купівлі-продажу від 28.03.2016 року становить 900 000,00 грн. Таким чином, ймовірна ціна позову становить 1 300 000,00 грн., що підтверджено вищевказаними договорами купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 28.03.2016 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, позивачем має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.
Таким чином, у 2021 році судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить у розмірі 1 відсотку від ціни позову, однак не менше 908,00 грн. та не більше 11 350,00 грн.
Як вже зазначено вище, згідно долучених до матеріалів позовної заяви договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна, встановлена вартість останнього у сукупності складає 1 300 000,00 грн., тому судовий збір у розрізі даного спору про поділ цього майна становить 11 350,00 грн.
Відповідно до квитанції про сплату судового збору від 03.06.2021 року, яка долучена до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8 000,00 грн. Таким чином, недоплаченою є сума судового збору у розмірі 3 350,00 грн., та представником позивача ОСОБА_3 до його заяви (вх.№ 47487 від 14.07.2021 року) не долучено доказів повної оплати судового збору відповідно до встановленої вартості спірного майна згідно долучених ним до позовної заяви копій документів.
Таким чином, представник позивача не виконав вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунув зазначені вище недоліки.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган