Номер провадження 3/754/3512/21
Справа №754/8984/21
Іменем України
14 липня 2021 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Журавська О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №193502, гр. ОСОБА_1 06.05.2021 року о 18 год. 04 хв. в м. Києві по вул. Сержа Лифаря, 6, керував транспортним засобом «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням техприладу "Драгер", алкотест 6820, що було зафіксовано на боді камеру АА00822, результат огляду 0,26% проміле (позитивний).
Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину не визнав та зазначив, що в стані алкогольного сп'яніння він не перебував.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Чайка М.М. заявив клопотання про закриття адміністративного провадження у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був згодний з результатами огляду, який було проведено за допомогою приладу «Драгер», однак працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, а тому при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення було допущено порушення вимог ст. 266 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучений до справи відеозапис нагрудної камери інспектора патрульної поліції, суддя приходить до наступного висновку.
Диспозиція ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні було досліджено відеозапис нагрудної камери інспектора патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 двічі добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням техприладу "Драгер", результат першого тесту 0,25 промілле, результат другого тесту 0,26 промілле. Після даного огляду працівникам поліції повідомляв, що не відчуває себе в стані алкогольного спяніння, а також запитував у працівників поліції як можна вирішити дане питання, при цьому працівникам поліції не повідомляв, що з результатами огляду він не згодний та алкогольні напої не вживав.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою, результатом приладу «Драгер» №ARJL-0258, алкотест 6820, тест №1247, відповідно до якого позитивна проба 0,26%, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом нагрудної камери інспектора патрульної поліції.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховується його особа, ступінь вини, характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (454,00 гривни).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
постановив:
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за вчинення якого накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 454 /чотириста п'ятдесят чотири/ грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: