Справа № 640/17233/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.
14 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Товариство з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в якому просило визнати протиправними та скасувати розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.04.2019 № 561 та винесену на його підставі постанову про застосування штрафної санкції від 26.06.2019 № 500/915/16-5/14-П.
В обґрунтування позовних вимог, товариство зазначило про безпідставність оскаржуваних рішень з огляду на відсутність з його боку порушень на ринку фінансових послуг. Позивач зазначив, що договори кредиту із вказаними в акті фізичними особами укладено ним у відповідності до положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію» та у належній формі, тому, підстав вимагати їх переукладати, а також підстав для накладення санкцій у формі штрафу згідно оскаржуваної постанови у відповідача немає. Крім того, на переконання позивача, оскільки постанова є похідною від розпорядження, така постанова має бути скасована з підстав неправомірності розпорядження, на підставі невиконання якого її винесено, а також з підстав фактичної неможливості виконання зазначеного розпорядження позивачем в односторонньому порядку.
Натомість, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав на відповідність вимогам чинного законодавства оскаржуваних рішень. Зокрема, відповідач зазначив, що товариство фактично надало позику фізичним особам шляхом безготівкового переказу, не на підставі договору, при цьому послуга по наданню кредиту є фінансовою послугою на надання якої позивач отримував ліцензію. Оскільки товариством надано фінансову послугу з порушенням ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якої, фінансові послуги згідно положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору, відповідачем правомірно застосовано захід впливу у вигляді розпорядження № 561, за невиконання якого, правомірно застосовано штрафні санкції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2020 допущено заміну первинного відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на правонаступника - Національний банк України.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.07.2021.
У судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» є фінансовою установою та здійснює діяльність на ринку фінансових послуг за наступними видами діяльності: «Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у. (основний)» (код КВЕД 64.99); «Інші види кредитування» (код КВЕД 64.92); «Фінансовий лізинг» (код КВЕД 64.91); «Інші види грошового посередництва» (код КВЕД 64.19); «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» (код КВЕД 66.19).
З цією метою TOB «АІА ФІНАНС ГРУП» організований сервіс з надання онлайн позик (https://credit365.ua), який забезпечує надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики.
Між TOB «АІА ФІНАНС ГРУП» укладено електронні договори про надання кредиту з гр. ОСОБА_1 від 05.07.2018 № 1731476; з гр. ОСОБА_2 від 27.10.2018 № 1783654; з гр. ОСОБА_3 від 13.10.2019 № 1776432; з гр. ОСОБА_4 від 25.10.2018 № 1782383; з гр. ОСОБА_5 від 26.08.2018 № 1753627; з гр. ОСОБА_6 від 07.09.2018 № 1759286.
Невід'ємними частинами зазначених договорів № 1731476, № 1783654, № 1776432, № 1782383, № 1753627, № 1759286 є пропозиція (оферта) укладення договору про надання кредиту, підписана ЕЦП TOB «АІА ФІНАНС ГРУП», та заявки клієнтів № 1731476, № 1783654, № 1776432, № 1782383, № 1753627, № 1759286 про надання клієнту кредиту на умовах оферти, підписана клієнтом, шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
До Нацкомфінпослуг надійшли звернення громадян ОСОБА_1 від 31.01.2019 (вх. № І-1389 від 05.02.2019); ОСОБА_2 від 07.02.2019 (вх. № О-1891 від 07.02.2019); ОСОБА_3 від 25.01.2019 (вх. № І-1113 від 30.01.2019); ОСОБА_4 від 23.01.2019 (вх. №О-909 від 28.01.2019); ОСОБА_5 від 16.01.2019 (вх. № Д-656 від 22.01.2019); ОСОБА_6 від 08.02.2019 (вх. № С-1956 від 08.02.2019).
З метою належного розгляду фактів, зазначених у вказаних зверненнях громадян, Нацкомфінпослуг надіслало TOB «АІА ФІНАНС ГРУП» вимоги щодо надання інформації та копій документів.
На виконання вимог, позивачем надано Нацкомфінпослуг інформацію та копії документів, відповідно до яких, надало роз'яснення щодо порядку укладення електронних договорів.
Нацкомфінпослуг складено акт про правопорушення, вчинені TOB «АІА ФІНАНС ГРУП» на ринку фінансових послуг від 05.03.2019 №184/16-5/15, яким встановлено факт надання позики ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 шляхом безготівкового переказу, не на підставі договору.
На підставі вказаного акта, Нацкомфінпослуг було прийнято розпорядження від 09.04.2019 № 561 «Про застосування заходу впливу до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП», яким відповідач зобов'язав позивача усунути порушення законодавства про фінансові послуги та в термін до 03.05.2019 включно повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів.
Листом від 03.05.2019 TOB «АІА ФІНАНС ГРУП» повідомило про те, що 14.02.2019 розроблено і затверджено Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що містять новий порядок укладення договорів про надання кредиту в електронній (письмовій) формі. Відповідно до нового порядку укладення договорів позивачем також затверджено 14.02.2019 примірний договір фінансового кредиту (короткостроковий, фізичні особи) в новій редакції, який містить посилання на відповідні положення Правил та враховує нові особливості укладення договорів. Водночас, позивач не погодився з позицією відповідача стосовно встановлення нікчемності договорів з клієнтами згідно розпорядження № 561. Крім того, зазначив, що між клієнтом ОСОБА_5 та TOB «АІА ФІНАНС ГРУП» 18.01.2019 укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за договором кредиту № 1753627 від 26.08.2018, за умовами якої, сторони визнають поточну (на момент укладення) заборгованість за укладеним договором та встановлюють порядок погашення цієї заборгованості.
Нацкомфінпослуг складено акт про правопорушення, вчинені TOB «АІА ФІНАНС ГРУП» на ринку фінансових послуг від 07.06.2019 № 914/16-5/14, яким встановлено факт невиконання товариством вимог розпорядження від 09.04.2019 № 561.
На підставі вказаного акта, Нацкомфінпослуг прийнято постанову від 26.06.2019 № 500/915/16-5/14-П «Про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг до TOB «АІА ФІНАНС ГРУП», якою застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 8500,00 грн.
Не погоджуючись із розпорядженням від 09.04.2019 № 561 та прийнятою на підставі нього постановою від 26.06.2019 № 500/915/16-5/14-П, товариство звернулось до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:
- позиція позивача щодо надсилання повідомлення про погодження заявки з електронним підписом товариства є одним із способів акцептування умов договору, передбачених ст. 12 Закону № 675-VIII, є визнаною позивачем обставиною про недотримання умов наведених вище положень Закону України «Про електронну комерцію», що в свою чергу, свідчить про правомірність застосування за даним фактом відповідачем заходу впливу у вигляді розпорядження № 561 від 09.04.2019 про усунення порушень;
- твердження позивача про те, що оферта є публічною, свідчить що позивач сам підтвердив факт відсутності істотних умов договору при наданні фінансової послуги (ПІБ, суми договору, періоду індивідуального для кожного клієнта), що є порушенням вимог Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та Закону України «Про електронну комерцію». Визнання позивачем факту порушення при наданні фінансової послуги - надання коштів у позику в т.ч. і на умовах фінансового кредиту, свідчить про обґрунтованість оскаржуваного розпорядження;
- пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття;
- у результаті дослідження оферти TOB «АІА ФІНАНС ГРУП» судом встановлено, що вона не містить істотних умов, передбачених законодавством для договору про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту для позичальників, а саме: прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги та її адресу, розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків (строк на який надано кредит, сума кредиту, проценти за користування кредитом), строку дії договору, що є порушенням частини першої статті 11 Закону № 675-VIII. Крім того, невід'ємними частинами договорів про надання коштів є пропозиція (оферта) укладення договору про надання кредиту, підписана ЕЦП TOB «АІА ФІНАНС ГРУП», та заявки клієнтів про надання клієнту кредиту на умовах оферти, підписана клієнтом, шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зазначений TOB «АІА ФІНАНС ГРУП» порядок укладання електронного договору не відповідає вимогам статей 11 та 12 Закону № 675-VIII;
- суд першої інстанції констатував, що оскаржувана постанова про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг до позивача була прийнята у зв'язку з невиконанням останнім розпорядження від 09.04.2019 № 561, правомірність прийняття якого судом перевірена.
Доводи апеляційної скарги:
- судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 633, 638 ЦК України, а також не враховано положення ст. ст. 641, 1046 ЦК України;
- апелянт вважає, що алгоритм укладення договору товариством відповідач нормами законодавства. Опублікована Оферта Позивача відповідно до ст. 633 ЦК України має правовий статус публічного договору і, відповідно до ст. 641 є одночасно запрошенням робити пропозиції (оферти) щодо укладення договору. Оферта містить всі істотні умови договору (предмет, ціну, строки та ін.) та всі можливі варіанти надання послуги, яких обирає клієнт. Клієнтом за договором подано таку пропозицію у формі заявки, підпис електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Дана заявка містить всі істотні умови договору (а також персональні дані клієнта) і є його невід'ємною частиною, а також посилання на Оферту, як це передбачено. Вказану заявку акцептовано позивачем, про що клієнта повідомлено в електронному повідомленні, підписаному електронним підписом позивача; одночасно, з урахуванням ч. 2 ст. 1046 ЦК України, клієнту перераховано суму позики на банківський рахунок;
- зазначивши у вимозі про необхідність усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства, відповідач не вказав, які саме дії та на підставі, яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення негативних наслідків протиправного використання грошових коштів. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених, порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене, в світлі обов'язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи, на думку апелянта, є порушенням вимог законодавства частині змісту вимоги, як акту індивідуальної дії.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III (далі - Закон № 2664-III), фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.
Згідно з приписами ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Порядок укладання електронного договору встановлений статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII), відповідно до частини третьої якої, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Таким чином, частина шоста статті 11 Закону № 675-VIII, визначає три способи надання особою, якій була адресована пропозиція укласти електронний договір, відповіді про її прийняття (акцепт).
Зазначаючи про дотримання ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» вимог законодавства у сфері фінансових послуг, позивач вказує на те, що порядок укладання електронного договору включав у себе наступні кроки: ідентифікацію попередньо зареєстрованого клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі credit365.ua; формування клієнтом засобами інформаційно-телекомунікаційної системи credit365.ua на умовах публічної пропозиції (Оферти) позивача заявки на отримання кредиту, що містить, враховуючи посилання (та гіперпосилання) на Оферту, всі істотні умови договору з клієнтом (в тому числі індивідуальні відомості про клієнта: ПІБ, РНОКПП, місце проживання, контактні дані, а також суму кредиту, строк кредиту розмір плати за кредит та ін.); підписання клієнтом вказаної вище заявки електронним підписом одноразовим ідентифікатором (що надсилається клієнту через відповідне SMS-повідомлення та вводиться клієнтом у спеціальне поле на сторінці підписання заявки); погодження Позивачем заявки клієнта, що підтверджується двома діями: перерахування клієнту грошових коштів у сумі договору з клієнтом з відповідним призначенням платежу та направленням клієнту повідомлення про погодження заявки з копією погоджених умов у вкладенні підписану електронним підписом Позивача.
У відповідності до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів."
За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди).
У силу ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Частиною третьою статті 642 Цивільного кодексу України, встановлено, що особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина перша статті 1046 Цивільного кодексу України).
Стороною відповідача вказується на те, що за результатами розгляду оферти позивача встановлено, що вона не містить істотних умов, передбачених законодавством для договору про надання коштів у позику, у тому числі, і на умовах фінансового кредиту для позичальників, а саме: прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги та її адресу, розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків (строк на який надано кредит, сума кредиту, проценти за користування кредитом), строку дії договору, що є порушенням частини першої статті 11 Закону № 675-УІІІ.
Разом з тим, колегія суддів вказує на те, що з матеріалів справи вбачається, що на умовах, згідно з пропозицією оферти наведеними вище позичальниками (заявниками до Комісії) було оформлено заявки на отримання кредиту.
Вказані заявки містять ПІБ клієнта, адреси клієнта, конкретні, обрані клієнтом на умовах Оферти, строки і суму кредиту та відповідну суму процентів, а також акцепт клієнтом умов Оферти, на яку клієнтом накладено електронно-цифровий підпис одноразовим ідентифікатором. (а.с. 31-223 т. 1 а. с. 1-42 т. 2)
Тож, оскільки заявка клієнта містить посилання на Оферту, в порядку ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронно комерцію», пропозиція Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП», враховуючи зміст Оферти та зміст заявки, містить всі істотні умови договору, а тому, заяви про надання кредиту сформовано та підписано в електронній формі, і такі дії сторін відповідають приписам ст. ст. 6 та 627 ЦК України, ст. ст. 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію». До того ж, матеріали справи містять довідки ТОВ «Платежі Онлайн України» про перерахування коштів кредиту на рахунки позичальників, копії платіжних доручень про перерахування коштів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що укладені між ТОВ «АІА ФІНАНС ГРУП» та позичальниками договори про надання кредитів в електронній формі відповідають положенням Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується заявками, копії яких наявні в матеріалах справи, в яких позичальники ідентифікували себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, надавши про себе відповідні данні для заповнення формуляра заяви (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, телефон, e-mail, дані паспорту, банківського (карткового) рахунку та банківської установи), та шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом «Про електронну комерцію», з огляду на що, доводи сторони відповідача про те, що позивачем було надано позику позичальникам, шляхом безготівкового переказу та не на підставі договору, є необґрунтованими, та такими, що спростовуються наведеним вище.
Також, слід врахувати й визначений в розпорядженні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 09.04.2019 № 561 способу усунення виявлених порушень, а саме, позивачеві було запропоновано: «Усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушення з наданням підтверджуючих документів у термін до 03.05.2019 включно. (а.с. 21 т. 1)
Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
З аналізу наведених положень законодавства слідує, що законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім.
З урахуванням того, що суб'єкти владних повноважень можуть приймати управлінські рішення двох видів: нормативно-правові та акти індивідуальної дії, які рівною мірою можуть бути предметом адміністративного судового розгляду, обов'язкове до виконання рішення компетентного органу (спірна вимога) повинне підпадати під одну з двох вказаних категорій рішень.
Оскаржуване розпорядження контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак, воно наділене рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт, може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Однак, наведене розпорядження прийнято з порушенням вимог закону щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим у способах усунення порушень, адже спонукання адресата самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Зазначене в світлі обов'язкового характеру спірного розпорядження є порушенням вимог закону в частині змісту розпорядження, як акту індивідуальної дії.
Наведені висновки є додатковою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Що стосується оскаржуваної постанови про застосування штрафної санкції, колегія суддів зазначає, що оскільки постанова була прийнята відповідачем на підставі розпорядження, висновки щодо протиправності якого наведено вище, то така постанова має бути скасована, як похідна.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для того, щоб апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.04.2021 скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» - задовольнити.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час її розгляду та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги, у розмірі 9605,00 грн.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2021 р. - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» до Національного банку України про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.04.2019 № 561 та винесену на його підставі постанову про застосування штрафної санкції від 26.06.2019 № 500/915/16-5/14-П.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ФІНАНС ГРУП» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 15/1Б, ЄДРПОУ 41184403) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 9605,00 грн. за рахунок Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська 9, код ЄДРПОУ 00032106).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 14.07.2021.