Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
14 липня 2021 р. Справа №200/4075/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 68357,18 грн.
На підготовче засідання відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце засідання, до суду не з'явився.
Представник позивача не заперечував проти проведення підготовчого засідання в порядку письмового провадження.
Відповідно до приписів ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе провести підготовче засідання у порядку письмового провадження.
Представником Головного управління ДПС у Донецькій області через відділ документообігу та архівної роботи подано заяву про відмову від позову внаслідок самостійної сплати відповідачем заявленої суми боргу у повному обсязі після подання позовної заяви, що підтверджується інтегрованою карткою платника податку. Разом з тим, представник позивача просить суд стягнути з відповідача сплачений ним судовий збір.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, вважає, що заява представника позивача підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлено, що станом на 30.03.2021 за ОСОБА_1 рахувався податковий борг у розмірі 68357,18 грн, який виник з причини несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Як встановлено судом та вбачається з картки особового рахунку, податковий борг сплачений позивачем самостійно.
Отже, станом на 14.07.2021 за відповідачем не рахується податковий борг, що був заявлений позивачем до стягнення.
Відповідно до ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За статтею 238 КАС України суд закриває провадження у справі, у разі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Оскільки дії представника позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси, суд вважає за можливе прийняти його заяву про відмову від позову та закрити провадження у справі.
Одночасно суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, а також клопотання представника позивача про стягнення з відповідача сплаченого ним судового збору у розмірі 2 270, 00 грн, вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В матеріалах справи наявне платіжне доручення № 420 від 19.03.2021 про сплату позивачем судового збору у розмірі 2 270, 00 грн (а.с.11).
Так, згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами першою - другою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Варто зауважити, що стаття 139 КАС України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи.
Разом з тим, КАС України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 КАС України), а також повернення судового збору (стаття 142 КАС України).
За приписами статті 142 КАС України, якій кореспондують норми частин третьої, четвертої статті 7 Закону України “Про судовий збір”, у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Водночас, відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що частина перша статті 142 КАС України стосується повернення судового збору позивачу з відповідного бюджету у зв'язку із відмовою позивача від позову. Ця норма не пов'язана зі статтями 139, 140 КАС України, оскільки не регулює питання стягнення з однієї сторони на користь іншої судового збору в порядку розподілу судових витрат.
Варто зауважити, що питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов'язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному. Зокрема, частина перша статті 142 КАС України може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов'язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки у такому випадку розподіл судових витрат згідно частини першої статті 140 КАС України не здійснюється.
Разом з тим, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 по справі № 260/1378/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 143 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Суд наголошує, що відповідачем саме після подання позовної заяви усунуто обставини, що спричинили звернення Головного управління ДПС у Донецькій області.
Приймаючи до уваги наведене, беручи до уваги, що клопотання представника позивача про відмову від позову задоволено внаслідок задоволення його вимог відповідачем після подання позовної заяви, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2 270, 00 грн.
Поряд з цим, суд вважає за можливе не розглядати заяву позивача про залишення позову без розгляду, адже представником Головного управління ДПС у Донецькій області подано заяву, відповідно до якої останній зауважує, що заява про залишення позову без розгляду є помилково надісланою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 47, ст. 139, 140, 143, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд, -
Клопотання представника позивача про відмову від позову та стягнення з ОСОБА_1 судового збору, - задовольнити.
Закрити провадження в справі за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44070187, Україна, 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59) суму сплаченого судового збору згідно з платіжним дорученням № 420 від 19.03.2021 у розмірі 2 270, 00 грн.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.07.2021.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Голуб