Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2021 р. Справа№200/1552/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради" про застосування заходів реагування щодо забезпечення цивільного захисту населення, -
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради" про застосування заходів реагування щодо забезпечення цивільного захисту населення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідком проведення перевірки відповідача встановлено низку порушень нормативно-правових актів України у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Посилаючись на приписи статті 67 Кодексу цивільного захисту України позивач зазначив, що наявність цих порушень є підставою застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) наведеного об'єкту. У зв'язку із чим просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради", розташованого за адресою: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Бурденко, буд. 14 до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об'єкту.
В установлений законом строк, відповідачем відзив на адміністративний позов не поданий. Згідно з приписами статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. Частиною другою вказаної статті КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року вказану позовну заяву залишено судом без руху у зв'язку із наявністю її недоліків.
Ухвалою від 25.02.2020 Донецький окружний адміністративний суд відкрив провадження в справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради" про застосування заходів реагування щодо забезпечення цивільного захисту населення за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання у справі на 14 год 30 хв 12 березня 2020 року.
12 березня 2020 року суд задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання до 12 год 30 хв 15.04.2020, про що виніс відповідну ухвалу.
Ухвалою від 15 квітня 2020 року суд задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання. Відклав підготовче засідання до 10-00 год. 13.05.2020. Продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду.
13 травня 2020 року суд задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання. Відклав підготовче засідання у адміністративній справі до 10-30 год 09.06.2020.
Ухвалою від 09.06.2020 суд задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання. Відклав підготовче засідання у адміністративній справі до 10-30 год 24.06.2020.
24 червня 2020 року суд виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання. Відклав підготовче засідання у адміністративній справі до 10-30 год 03.08.2020.
Ухвалою від 03 серпня 2020 року суд задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання. Відклав підготовче засідання у адміністративній справі до 10-00 год 09.09.2020.
09 вересня 2020 року суд у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання по адміністративній справі № 200/1552/20-а за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради" про застосування заходів реагування щодо забезпечення цивільного захисту населення, - відмовив. Закрив підготовче провадження по адміністративній справі. Призначив судовий розгляд по суті на 12 год 00 хв 07.10.2020.
Ухвалою від 07.10.2020 суд задовольнив клопотання представників сторін про надання часу для примирення. Зупинив провадження у справі № 200/1552/20-а за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради" про застосування заходів реагування щодо забезпечення цивільного захисту населення до 12 год 30 хв 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року суд виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання представників сторін про надання їм додаткового часу для примирення по адміністративній справі. Продовжив строк для примирення сторін. Призначив судове засідання на 11-00 год. 01 липня 2021 року.
01 липня 2021 року суд поновив провадження у справі. Крім того, ухвалою від 01.07.2021 суд у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження в адміністративній справі відмовив.
На судове засідання представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (далі - ГУ ДСНС України у Донецькій області), є юридичною особою, код ЄДРПОУ 38652962, місцезнаходження: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 175, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які є загальнодоступними.
Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради" (код ЄДРПОУ 43082872), є юридичною особою, який розташований за адресою: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Бурденко, буд. 14 (а.с. 58-59).
У період 20.12.2019 по 21.12.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», листа першого заступника Голови ДСНС України Мельчуцького О.Г. від 11.12.2019 року № 02-17767/261, доручення Прем'єр-міністра України від 11.12.2019 року № 44205/1/1-19, наказу ДПРЗ-16 ГУ ДСНС України у Донецькій області від 13.12.2019 № 173 «Про проведення позапланових перевірок» та відповідного посвідчення від 20.12.2019 № 67 проведено позапланову перевірку приміщень та території Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради", розташованої за адресою: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Бурденко, буд. 14 (а.с. 9-10, 13, 52-55).
Актом перевірки суб'єкту господарювання - Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 21.12.2019 № 68 (далі - Акт) встановлені порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697 (далі - ППБУ), а саме:
1. відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим;
2. не розроблені інструкції про заходи пожежної безпеки для кожного приміщення об'єкта;
3. територія об'єкта, а також приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки;
4. приміщення поліклініки не обладнані фотолюмінісцентною системою евакуації згідно ДСТУ 7313:2013 Додаток А, А2 (к);
5. плани евакуації не виконані на основі фотолюмінісцентних матеріалів згідно ДСТУ 7313:2013 п.10;
6. на доповнення до схематичного плану евакуації не розроблена та не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників;
7. під час експлуатації об'єкту знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, а саме: протипожежний водогін в приміщенні підвалу виконано пластиковими трубами;
8. керівником об'єкта не визначено спеціальне місця для куріння, яке необхідно бути позначено відповідним знаком або написом, де повинна бути встановлена урна або попільниця з негорючих матеріалів;
9. керівником об'єкта, не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані, не забезпечено їх технічне обслуговування;
10. дерев'яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності;
11. для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог;
12. на дверях горища електрощитових, підвального приміщення, не вказано місце зберігання ключів;
13. адресний вказівник не зроблений освітлюваним у темний час доби;
14. сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;
15. з'єднувальні коробки в приміщеннях підвалу не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;
16. допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж для зовнішнього освітлення автогаражу (бокс 4, бокс 5), а саме: з'єднання електросвітильника з електрощитком;
17. допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж в приміщенні літейної майстерні, а саме: з'єднання світильника з електророзеткою;
18. не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
19. електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) ;
20. електророзетка в кабінеті № 29 встановлена на горючу основу без підкладання суцільного негорючого матеріалу;
21. електророзетка приміщенні підвалу встановлена на горючу основу без підкладання суцільного негорючого матеріалу;
22. допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією в приміщенні підвалу;
23. допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією в приміщенні літейної майстерні;
24. допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою та такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією в приміщенні авто гаражу (бокс 1, бокс 2);
25. пожежний щит не доукомплектований засобами пожежогасіння;
26. з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщені підвалу не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
27. з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщені автогаражу не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
28. з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщені пральні не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
29. з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщені літейної майстерні не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
30. з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів зовнішнього освітлення не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
31. лампи освітлення не мають захисного скла у підвальному приміщенні;
32. лампи освітлення не мають захисного скла у приміщеннях авто- гаражу (бокс 1, бокс 2) ;
33. лампи освітлення не мають захисного скла у приміщенні літейної майстерні;
34. допускається використання побутових електронагрівальних приладів в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;
35. будівлю та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» ;
36. приміщення не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння згідно з «Типовими нормами належності вогнегасників» ;
37. для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлені вказівні знаки;
38. відповідальним за пожежну безпеку не визначена необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння на об'єкті окремо для кожного поверху та приміщення;
39. розміщення вогнегасників не забезпечує можливість прочитування маркувальних написів на їх корпусах;
40. не здійснюється огляд вогнегасників при їх експлуатації особою, відповідальною за пожежну безпеку на об'єкті, не рідше одного разу на місяць;
41. внутрішні пожежні кран-комплекти № 1, № 2, № 3, № 9, № 10 не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами;
42. внутрішні пожежні кран-комплекти № 2, № 6, №7, № 10 розміщені у навісних шафках, не мають отворів для провітрювання та не пристосовані для опломбування та візуального огляду без їх розкривання;
43. не рідше одного разу на рік не проводиться технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів;
44. лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;
45. на випадок відключення електроенергії обслуговуючий персонал поліклініки не має електричних ліхтарів;
46. електрощити в підвальному приміщенні не очищаються від пилу та паутини;
47. двері виходів до сходових кліток не обладнані пристроями для самозачинення та ущільненнями впритул;
48. не організовано проведення ідентифікації, не складено Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки;
49. не приведено у відповідність до встановлених вимог забезпечення працюючого персоналу засобами радіаційного та хімічного захисту;
50. посадові особи не пройшли функціональне навчання з питань цивільного захисту;
51. для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях не обладнаний інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (а.с.37-51).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем частково усунуто порушення Правил пожежної безпеки в Україні.
Проте, згідно з актом комісійного обстеження приміщень Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради" від 04.06.2021 не усунутими залишились наступні порушення:
· під час експлуатації об'єкту знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта, а саме: протипожежний водогін в приміщенні підвалу виконано пластиковими трубами;
· дерев'яні елементи горищних покриттів не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності;
· сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням;
· не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
· будівлю та приміщення не обладнано системою протипожежного захисту згідно ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
· двері виходів до сходових кліток не обладнані пристроями для самозачинення та ущільненнями впритул;
· не організовано проведення ідентифікації, не складено Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки;
· не приведено у відповідність до встановлених вимог забезпечення працюючого персоналу засобами радіаційного та хімічного захисту.
Часткове усунення порушень не заперечується позивачем у справі.
Жодного доказу на підтвердження усунення порушень в повному обсязі, а саме вищенаведених, відповідачем не надано до суду.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Частиною 2 ст. 12 Закону № 877-V передбачено, що у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб'єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.
Відповідно до п.п.29, 33 та 43 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Відповідно до пп.32-33 ч.1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або підвищують ризик розвитку пожеж.
Згідно з п.21 ч.1 ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до ч.1 ст.64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України).
Частиною 1 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених відповідних заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 року по справі № 826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
При цьому, згідно з п.35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18 недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до п. 41 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі № 2040/6351/18 законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
У п. 48 постанови Верховного Суду від 04.06.2019 року по справі № 809/443/16 та п.45 постанови Верховного Суду від 31.07.2019 року по справі № 2040/6351/18 зазначено, що посилання позивача на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров'ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.
Верховний Суд у п. 55 постанови від 03.04.2020 року по справі № 806/77/18 зазначив, що необладнання приміщень закладу системою протипожежного захисту, незабезпечення приміщення системою оповіщення людей про пожежу за об'єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 року в справі № 814/2356/17, від 07.08.2019 року в справі № 810/1820/18.
Верховний Суд у п.33 постанови від 31.03.2020 року у справі № 160/998/19 ствердив: "Оскільки порушення пожежної безпеки не були усунуті в повному обсязі, а ті, які залишились, можуть створювати загрозу життю або здоров'ю учнів та персоналу навчального закладу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування заходів реагування."
Отже, порушення, які залишились у відповідача, на переконання суду, є суттєвими, що, у свою чергу, дають підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради".
Суд наголошує на тому, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення діяльності відповідача судом має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Надаючи оцінку виявленим під час контролюючого заходу та відображеним у акті перевірки порушенням, суд дійшов висновку про те, що у сукупності порушення відповідача у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту повинні кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей, працюючих в лікарні, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню в приміщеннях вказаного закладу.
Таким чином, оскільки на час розгляду спірних правовідносин у суді доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не надано, а виявлені порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю людей.
У постанові Верховного Суду від 18.09.2018 року по справі № 826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до першого речення ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у навчальних закладах.
Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 року по справі № 810/2400/18 .
Суд зазначає, що підставою для застосування заходів реагування є встановлення порушень у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, незалежно від їх кількості. Відсутність в матеріалах справи документів, які б спростовували факт тривання порушень у сфері пожежної безпеки у будівлі навчального закладу, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей свідчить про наявність підстав для застосування заходів реагування, передбачених Кодексом цивільного захисту України.
Враховуючи те, що виявлені порушення в організації роботи з питань пожежної безпеки відповідачем усунуті не в повному обсязі, носять тривалий характер і створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосовування до відповідача таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) як повне зупинення експлуатації (роботи) об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 21.12.2019 № 68.
Виходячи із викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з відсутністю наведених судових витрат у позивача, судові витрати розподілу не підлягають.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 382 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (ЄДРПОУ 38652962; 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 175) до Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради" (код ЄДРПОУ 43082872; 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Бурденко, буд. 14) про застосування заходів реагування, - задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Комунального некомерційного підприємства "Міська стоматологічна поліклініка Костянтинівської міської ради", розташованої за адресою: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Бурденко, буд. 14 до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об'єкту.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.07.2021.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб