Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 липня 2021 р. Справа№200/4986/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місце знаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: 14321883) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26 квітня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про:
- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої частиною 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої частиною 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Наказом начальника 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09 квітня 2021 року № 123-ОС позивача знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків.
Зазначає, що на день звільнення з військової служби має загальну вислугу років 18 років 10 місяців 26 днів, яка складається з пільгової та календарної, тому має право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проте зазначена допомога не була виплачена станом на день звільнення.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що відповідно до положень діючого законодавства, військовослужбовець набуває правова отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби лише у випадку, якщо його календарна вислуга років становитиме не менше 10 календарних років. У випадку позивача, його календарна вислуга років становить 07 років 08 місяців та 00 днів, що підтверджується витягом з Наказу начальника 11 прикордонного загону від 09 квітня 2021 року № 123-ос. Зазначає, що на підставі ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у розмір 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше. Положеннями Порядку про виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам встановлено, що одноразова грошова допомога у розмірі 50% місячного грошового забезпечення виплачується за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.
Крім того, зазначає, що за пільгові роки виплата не нараховується, а враховується лише календарні роки служби. В задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 24 травня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Розглянувши наявні заяви сторін по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 28 травня 2015 року.
Відповідно до витягу з Наказу начальника 11 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09 квітня 2021 року № 123-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення прапорщика ОСОБА_1 , техніка-водія автомобільної групи відділення технічного забезпечення, звільненого в запас начальника 11 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 22 березня 2021 року № 101-ОС, за підпунктом «а» п. 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту), без права носіння військової форми одягу.
Вислуга років станом на 09 квітня 2021 року становить:
календарна військова - 07 років 08 місяців 00 днів;
пільгова військова - 11 років 02 місяці 26 днів;
загальна військова - 18 років 10 місяців 26 днів.
10 квітня 2021 року позивач звернувся до начальника Краматорського прикордонного загону з заявою, якою просив нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбачену ч. 2 ст. 15 Закону України від 20.12.1991 року «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
19 квітня 2021 року листом № С-37/2112 «Про результати розгляду заяви» відповідачем роз'яснено позивачу, що у разі звільнення з військової служби у зв'язку з закінченням строку контракту, грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги років 10 років і більше. В цьому та інших пунктах глави мається на увазі наявність календарної вислуги років, а не загальної. При цьому зазначено, що оскільки календарна вислуга років позивача складає 07 років 08 місяців 00 днів, підстави для виплати зазначеної виплати відсутні.
Спірним питанням в рамках вказаної справи є питання наявності чи відсутності у позивача права на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої частиною 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходив з такого.
За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 2 статті 15 цього Закону передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Зазначена норма кореспондується з п. 10 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (далі - Порядок № 393), а саме: військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У розумінні вказаних правових норм військовослужбовець, що звільнений з військової служби за закінченням контракту, крім військовослужбовців строкової військової служби, має право на виплату одноразової грошової допомоги "за наявності вислуги 10 років і більше". При цьому законодавець не передбачає, що таке право набувається за умови наявності певного виду вислуги (календарної, пільгової тощо).
Крім того, законодавець не надає визначень ні "календарної вислуги років" ні "пільгової вислуги років". Правовими нормами Порядку № 393 та Закону № 2011 законодавець лише визначає періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах. Тобто, законодавець визначає лише способи обчислення вислуги років.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 806/2104/17, від 24.11.2020 у справі №822/3008/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 380/2427/20 та яка, відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягає врахуванню судом до спірних правовідносин.
Таким чином у випадку звільнення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, з військової служби за закінченням контракту такі військовослужбовці мають права на одноразову грошову допомогу за наявності вислуги 10 років і більше, незалежно від способу її обчислення (у календарному обчисленні чи на то пільгових умовах). Розмір такої одноразової грошової допомоги для такої категорії військовослужбовців знаходиться в прямій залежності від кількості повних календарних років їх служби.
Тобто, твердження відповідача про наявність обов'язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги вислуги років понад 10 років, саме у календарному обчисленні такої вислуги, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказані доводи ґрунтуються на неправильному розумінні відповідачем вимог законодавства.
За матеріалами справи загальна вислуга років позивача в Збройних Силах України станом на момент звільнення з військової служби становила 18 років 10 місяців 26 днів, що свідчить про дотримання ним умови про наявність 10 і більше років вислуги для отримання одноразової грошової допомоги при звільненні.
Оскільки інші підстави відмови, крім недостатності років вислуги, у призначенні одноразової грошової допомоги відсутні, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на таку виплату.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням встановлених у справі спірних правовідносин, а також чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від їх сплати як учасник бойових дій.
Керуючись ст.ст. 73, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої частиною 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбаченої частиною 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Рішення складено у повному обсязі та підписано 14 липня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.В. Арестова