Іменем України
30 червня 2021 року м. Кропивницький
справа № 404/6342/19
провадження № 22-ц/4809/922/21
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О.Л., Карпенко О.Л.,
за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_3 ;
третя особа - приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіна Ірина Анатоліївна;
третя особа - Управління з питань захисту прав дітей Міської ради м. Кропивницького,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіної Ірини Анатоліївни, Управління з питань захисту прав дітей Міської ради м. Кропивницького про визнання договору дарування недійснимза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року та додаткове рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2021 року (суддя Павелко І.Л.).
Описова частина. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у вересні 2019 року звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіна Ірина Анатоліївна, Управління з питань захисту прав дітей Міської ради м. Кропивницького, в якій просить визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 05.06.2018 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною Іриною Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі № 370.
При подачі позову підстава вимоги ґрунтувалася на ч. 3 ст. 203, 229, 230 ЦК України, позивач вказував, що відповідач ввела його в оману щодо правової природи договору дарування, так як повідомила, що він буде проживати в подарованій квартирі, а також що договір був укладений під впливом тяжкої обставини, пов'язаної з ризиком перебування в зоні бойових дій.
10.11.2020 р. ОСОБА_1 подав заяву про зміну підстав позову (т.2 а.с.76), в якій вказав, що попередньо ним заявлялось про неправильне сприйняття ним фактичних обставин правочину, що вплинуло на його волевиявлення, допустив помилку, пов'язану зі станом його здоров'я, порушене його конституційне право на житло. Так як договір дарування 05.06.2020 року укладений з порушенням шестимісячного терміну дії дозволу органів опіки та піклування, оформлений у вигляді рішення № 533 від 20.11.2017 року Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, то правочин є недійсним з підстав пропуску шестимісячного строку дії дозволу органу опіки та піклування.
21 грудня 2020 року позивачем надана уточнена заява про зміну підстав позову (т.2 а.с.125-126). В якій зазначена підстава позову та ж, що і викладена в заяві від 10.11.2020 року, вказано що це є додаткова підстава для визнання недійсним договору дарування від 05.06.2020 року.
Ухвалою суду від 22.12.2020 року на стадії здійснення підготовчих дій, суд задовольнив заяву про зміну позовних вимог. В судовому рішенні зазначив, що межі розгляду справи становлять підстава визнання недійсним договір дарування визначену стороною в заяві про зміну підстави позову, а саме у зв'язку з пропущенням шестимісячного терміну дії дозволу органу опіки та піклування за рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради за №553 від 20.11.2017 року. Попередньо вказавши, що первісно заявлена підстава про введення позивача в оману, вчинення правочину під впливом тяжкої обставини є взаємовиключними з вимогою щодо вчинення правочину по мінуванню шестимісячного строку дії дозволу органу опіки та піклування.
Короткий зміст відзиву на позовну заяву
Сторона відповідача, законний представник малолітнього ОСОБА_2 його мати ОСОБА_3 , заперечувала проти доводів позову, у зв'язку зі зміною позовних вимог позивачем, після постановлення 22.12.2020 року судової ухвали про прийняття зміни підстав позову і в термін визначений судом, подала відзив (152-158). В якому вказала, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Отже, для укладання договору дарування дитині, необхідним є дозвіл, однак жодної норми про строк дії такого дозволу законодавство не містить. Єдиний строк, який встановлений при вирішенні даного питання - це строк розгляду заяви про надання дозволу - 1 місяць. Тому дозвіл від 20.11.2017 року, був виданий відповідно до закону та не містив жодних строків його дії/реалізації. Не встановлював жодних строків і орган місцевого самоврядування - Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, при наданні дозволу на укладення договору дарування майна на користь дитини, хоча при зверненні позивача із проханням надати такий дозвіл неодноразово перевірялись дійсні наміри та роз'яснювались наслідки таких дій.
Позивачем надана відповідь на відзив (а.с.121 том 2), в якому зазначено що дозвіл в рішенні № 553 від 20.11.2017 року, який немає терміну дії, є завідомо нікчемним правочином. І приватний нотаріус не мала права на вчинення договору дарування.
ОСОБА_3 в запереченнях на відповідь на відзив звертає увагу на відсутність норми права, яка регламентує термін дії дозволу на вчинення правочинів з майном, право на яке мають діти. (а.с.181-183 том 2)
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 3 березня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , від імені якого, як законний представник (мати) діє ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіна Ірина Анатоліївна, Управління з питань захисту прав дітей Міської ради м. Кропивницького про визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідченого 05.06.2018 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною Іриною Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі №370 недійсним - відмовлено.
Суд в рішенні вказав, що законодавство України не містить порядку надання органами опіки та піклування згоди на здійснення правочинів щодо нерухомого на право власності або право користування яким мають діти, та переліку документів, за умови подання яких органами опіки та піклування надається така згода. В жодній нормі законодавства не визначено строк дії такої дозволу.
Додатковим рішенням від 30 березня 2021 року задоволена заява законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , стягнуто зі ОСОБА_1 на користь законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 800,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, просить про скасування та ухвалення нового рішення, яким його вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції порушив його процесуальні права, як позивача по справі, безпідставно відмовляв в задоволенні законних клопотань про витребування письмових доказів, внаслідок чого ним двічі заявлявся відвід головуючому судді, в задоволенні яких відмовлено.
Суд не прийняв до уваги той факт, що всі рішення Виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницький, яким надані дозволи на вчиненні правочинів із майном де вказані діти, мають термін дії 6 місяців, а єдине рішення № 533 від 20.11.2017 року не має терміну дії.
Суд першої інстанції невірно вказав в судовому рішенні, що підстави позову, вчинення правочину внаслідок обману та збігу тяжких обставин є взаємовиключними. Предметом позову є визнання недійсним договору дарування квартири від 05.06.2018 року, а підставами позову є : матеріальна - помилка в предметі договору, а також процесуальна - укладення договору від 05.06.2018 року після закінчення терміну дії дозволу органу опіки та піклування. Ці дві підстави позову є неоднорідними та не виключають одна одну.
Також в апеляційній скарзі скаржник наполягає на скасуванні додаткового судового рішення, ухваленого 30.03.2021 року, вказавши, що додатковим рішенням безпідставно задоволені вимоги відповідача по стягненню судових витрат у завищеній сумі 11 800,00 грн. за нескладну справу, яку суд першої інстанції, безпідставно, затягнув на півтора року.
Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу
Адвокат Язан Л.С. в інтересах законного представника відповідача ОСОБА_3 , подала відзив на апеляційну скаргу, попередньо подавши заяву про надання додаткового строку для подачі відзиву, вказавши, що позивачем не вірно вказана адреса проживання відповідача, а відтак сторона не отримала матеріали апеляційного провадження, ухвалу про відкриття провадження та вчасно не змогла скористатися правом подачі відзиву. Ухвалою суду від 22 червня 2021 року стороні відповідача продовжений строк для подачі відзиву.
У відзиві заперечуються доводи апеляційної скарги, вказано, що питання порядку вчинення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, визначається Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Законом України «Про охорону дитинства», Сімейним кодексом України, спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. № 34/166/131/88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за № 387/3680 «Про затвердження Правил опіки та піклування».
Аналіз положень зазначених нормативно-правових актів дає можливість стверджувати, що для вчинення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.При цьому, посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна (ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»).
Законодавство України не містить порядку надання органами опіки та піклування згоди на здійснення правочинів щодо нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, та переліку документів, за умови подання яких органами опіки та піклування надається така згода. Також жодною нормою законодавства не визначено строк дії такої згоди/дозволу.
Статтею 177 Сімейного кодексу України визначено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло. Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України".
Тому, безумовно для укладання договору дарування дитині, необхідним є дозвіл, однак жодної норми про строк дії такого дозволу законодавство не містить. Єдиний строк, який встановлений при вирішенні даного питання - це строк розгляду заяви про надання дозволу -1 місяць. Тому дозвіл, який був виданий 20.11.2017 року був виданий відповідно до закону та не містив жодних строків/обмежень його дії.
Не встановлював жодних строків і орган місцевого самоврядування - Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, при наданні дозволу на укладення договору дарування майна на користь дитини, хоча при зверненні позивача з проханням надати такий дозвіл неодноразово перевірялись дійсні наміри та роз'яснювались наслідки таких дій.
Рішення № 533 від 20.11.2017 року, на підставі якого було надано дозвіл позивачу на вчинення договору дарування житла, будь-яких пунктів чи пункту про строк його дії не містить.
Стосовно оскарження додаткового рішення, зазначено, що жодних заперечень щодо розрахунків, обсягу та вартості надання такої допомоги, як і клопотань про зменшення розміру понесених ОСОБА_3 витрат, З ОСОБА_4 не заявляв.
Адвокатом було підтверджено, що в даній справі надана правнича допомога на підставі відповідного договору від 24.02.2020 року та того ж дня в судовому засіданні подані на підтвердження повноважень ордер адвоката серії КР №62529 від 24.02.2020 року, виданий згідно договору №3/20 від 24.02.2020 року, (що зазначено у ордері) та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Тому, судом при вирішенні заяви про стягнення витрат на підставі поданих документів вірно було вирішено заявлені вимоги. Відповідно до норм Закону України «Про безоплатну правову допомогу» Бур'ян Т.Л. не є суб'єктом надання їй безоплатної правової допомоги та відповідно не зверталася за нею, а відтак рішення про надання їй безоплатної правової допомоги не приймалось.
Рух справи
Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 м 1 квітня 2021 року. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений головуючий суддя - Дьомич Л.М.
Ухвалою від 13 квітня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав в ній зазначених.
Ухвалою від 21 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, наданий строк для подачі відзиву.
Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 05.05.2021 року судді: Головань А.М., Письменний О.А.
Ухвалою від 5 травня 2021 року справу призначено до розгляду на 22 червня 2021 року.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями склад колегії визначений : Дуковський О.Л.. Карпенко О.Л., у зв'язку з відпусткою суддів Голованя А.М. та Письменного О.А.
22 червня 2021 року до апеляційного суду надійшло клопотання від адвоката Язан Л. С., яка діє в інтересах ОСОБА_3 , про продовження процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року та додаткове рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2021 року. Просить надати додатковий строк для подання відзиву на апеляційну скаргу в межах 10 днів. В обґрунтування зазначила, що апелянтом невірно зазначено адресу фактичного проживання ОСОБА_3 , та її сина, що не дало можливості суду направити копію апеляційної скарги за відповідною адресою, а відтак підготувати вчасно відзив.
Ухвалою суду від 22.06.2021 року продовжений строк для подачі відзиву ОСОБА_3 .
Справа розглядом 22 червня 2021 року відкладена до 30 червня 2021 року, за наслідками задоволеного клопотання адвоката Язан Л.С.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивач ОСОБА_1 є батьком малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14, том 1)
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 553 від 20 листопада 2017 рокунаданий дозвіл ОСОБА_1 , який мешкає в АДРЕСА_2 , подарувати в установленому законом порядку квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на ім'я малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянці ОСОБА_3 , яка мешкає в АДРЕСА_3 , прийняти в дарунок в установленому законом порядку квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 , на ім'я іі малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.102, том № 1).
5 червня 2018 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною Іриною Анатоліївною посвідчено договір дарування квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 своєму сину ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі № 370 (а.с.8-10, том1).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд
В судовому засіданні апеляційного суду позивач, його адвокат Пантелеєв О.М. наполягали на скасуванні судового рішення за наслідком чого ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. ОСОБА_3 законний представник малолітньої дитини, адвокат Язан Л.С., представник третьої особи Виконавчого комітету Кропивницької міської ради заперечували проти доводів апеляційної скарги наполягали на відмові в іі задоволенні. Третя особа приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіна І.А. надала заяву про розгляд справи за іі відсутності. (а.с.177 том №3)
Колегія суддів з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню, за наступного.
За положеннями ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спір між сторонами виник з приводу договору дарування квартири, згідно якого позивач у справі ОСОБА_1 подарував своєму синові малолітній дитині ОСОБА_2 квартиру за номером АДРЕСА_1 (а.с. 8 том № 1).
За вимогами статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно до ст. 717 Цивільного Кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Оспорюваний договір стосується інтересів малолітньої дитини. Якщо договір дарування певним чином стосується інтересів малолітньої чи неповнолітньої дитини: якщо дитина є власником (співвласником) або має право на користування відчужуваним жилим приміщенням, або ж набуває майно у власність, то є обов'язковою згода органів опіки та піклування на вчинення договору дарування.
За положеннями ст. 177 Сімейного кодексу батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири . Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.
На виконання даної вимоги права, рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 553 від 20 листопада 2017 року наданий дозвіл ОСОБА_1 , який мешкає в АДРЕСА_2 , подарувати в установленому законом порядку квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на ім'я малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянці ОСОБА_3 (матері дитини) прийняти в дарунок в установленому законом порядку квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 , на ім'я іі малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.102, том № 1).
В подальшому, 5 червня 2018 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіною Іриною Анатоліївною посвідчено договір дарування квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 своєму сину ОСОБА_2 , зареєстрований в реєстрі № 370 (а.с.8-10, том1).
Однак, позивач ОСОБА_1 заявив в підставу позову те, що договір дарування від 05.06.2018 року належної йому квартири не міг бути нотаріально посвідченим через те, що дозвіл на вчинення такого правочину, наданий рішенням Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницький № 533 від 20.11.2017 року був прострочений так як мав термін дії в шість місяців. Нотаріальне посвідчення, тобто правочин в цей термін не відбувся, відтак є нікчемним.
Наполягав, що працівники міської ради передрукували дане рішення без останнього абзацу, де було вказано про строк дії, про що він намагався довести суду шляхом подачі клопотань про витребування із архіву міської ради оригіналу рішення, однак суд відмовив у задоволенні такого клопотання. Вказував, що відповідно до пункту 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, вказано про обов'язкове зазначення строку при наданні дозволів на придбання житла.
Порядок вчинення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, визначається Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Законом України «Про охорону дитинства», Сімейним кодексом України, спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. № 34/166/131/88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за № 387/3680 «Про затвердження Правил опіки та піклування».
Всі зазначені нормативні документі, а першочергово Сімейний кодекс визначає, що для вчинення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна (ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»).
Разом з тим, законодавство України не містить порядку надання органами опіки та піклування згоди на здійснення правочинів щодо нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, та переліку документів, за умови подання яких органами опіки та піклування надається така згода. Також жодною нормою законодавства не визначено строк дії такої згоди/дозволу.
Відповідно до ч. З ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
За ч. З та ч. 4 ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Тобто, для укладання договору дарування дитині, необхідним є дозвіл, однак жодної норми про строк дії такого дозволу законодавство не містить. Єдиний строк, який встановлений при вирішенні даного питання - це строк розгляду заяви про надання дозволу - 1 місяць. Тому дозвіл, який від 20.11.2017 року був виданий відповідно до закону та не містив жодних строків його дії.
Не встановлював жодних строків і орган місцевого самоврядування - Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради, при наданні дозволу на укладення договору дарування майна на користь дитини, хоча при зверненні позивача із проханням надати такий дозвіл неодноразово перевірялись дійсні наміри та роз'яснювались наслідки таких дій. Зазначене особисто в суді підтвердив представник третьої особи зазначивши, що в рішенні Виконавчого комітету на час прийняття рішення № 553 від 20 листопада 2017 року не передбачалось нормативними документами виконкому встановлювати термін дії дозволу. З цього приводу значну кількість рішень з аналогічного питання долучила сторона позивача, з яких вбачається що термін дії дозволу виконкомом Кіровоградської міської ради почав встановлюватися значно пізніше. За цих підстав судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні клопотань сторони про витребування доказів, зокрема, рішення про порядок надання дозволів на вчинення правочинів щодо належного майна дітям, від приватного нотаріусу оригіналів матеріалів вчиненого правочину.
Тому, безперечним є факт того, що рішення № 533 від 20.11.2017 року, на підставі якого було надано дозвіл ОСОБА_1 на вчинення договору дарування житла, будь-яких пунктів чи пункту про строк його дії не містить.
Відтак наданий дозвіл органу опіки та піклування не повинен передбачати такого строку відповідно до законодавства та не був встановлений в рішенні № 533 від 20.11.2017 року.
Тому доводи апелянта в цій частині є такими, що не ґрунтується на нормі права, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позову, з таким висновком погоджується апеляційний суд.
Стосовно доводів апеляційної скарги з приводу оспорювання правочину з підстав помилки в правовій природі правочину, введення в оману, вплив тяжких обставин, зазначається наступне.
Первісно позивач подав позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу з підстав того, що він помилявся в природі правочину, не мав волевиявлення на безумовну передачу квартири у власність свого сина, а лише за умовою постійного та безперешкодного проживання в ній, що є його єдиним житлом. Також вказував, що відповідач ввів його в оману, а також правочин був укладений під впливом тяжких обставин, пов'язаних з перебування в зоні бойових дій.
Двічі позивачем, на стадії здійснення підготовчих дій, подавались заяви про зміну підстав позову 10 листопада 2020 року та 21 грудня 2020 року (а.с. 125-127, 76).
За наслідком чого судом першої інстанції 22.12.2020 року постановлена ухвала про задоволення заяви про прийняття зміни підстав позову. Як зазначено в судом, неодноразово стороні роз'яснювалося про процесуальні наслідки такої зміни, суд розглянув справу в межах заявлених підстав визначених в заяві про зміну позову.
В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 підтвердив також що підставою заявленого предмету позову є вчинення правочину по закінченню шестимісячного строку передбаченого дозволу на посвідчення договору дарування.
Колегія суддів зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що зміна підстав позову передбачила нові обставини позову, без збереженні в ньому первісних обставин, відповідно змінені і посилання на норми матеріального права. В судовій ухвалі суд обґрунтував, у зв'язку з чим прийняті зміни підстав позову і межі розгляду справи. В апеляційній скарзі позивач не спростовує висновки саме ухвали суду від 22.12.2020, лише не погоджується з рішенням суду, в якому звернуто увагу на єдиний предмет спору.
Щодо доводів апелянта про скасування додаткового рішення.
Адвокатом в даній справі надавалася професійна правнича допомога законному представнику малолітнього відповідача ОСОБА_3 на підставі договору про надання правничої допомоги. До заяви про стягнення витрат були долучені документи: копія договору про надання правничої допомоги №3/20 від 24 лютого 2020 року; копія додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, квитанція до прибуткового касового ордеру від 24.02.2020 року, від 22.12.2020 року, від 05.03.2021 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 05.03,2021 року, розрахунки на підтвердження надання такої допомоги, вартості наданих послуг (а.с. 8-17 том№3).
Жодних заперечень щодо розрахунків, обсягу та вартості надання такої допомоги, як і клопотань про зменшення розміру понесених ОСОБА_3 витрат ОСОБА_1 не заявляв. Правнича допомога надавалась на підставі відповідного договору від 24.02.2020 року та суду були подані на підтвердження повноважень ордер адвоката серії КР №62529 від 24.02.2020 року, виданий на підставі договору №3/20 від 24.02.2020 року, (що зазначено у ордері) та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як унормовано в ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Виходячи з вимог до оцінки доказів судом, визначених ст. 89 ЦПК України, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції надано правильну юридичну оцінку фактичним обставинам щодо надання адвокатом правничої допомоги відповідачу та дійшов підставного висновку про компенсацію зазначених витрат за рахунок позивача.
Стягнута сума компенсації відповідає наданому відповідачем розрахунку судових витрат. Позивач не був позбавлений права та можливості оглянути вказані докази, заявити і надати обґрунтування про зменшення таких витрат.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для відмови відповідачу у відшкодуванні понесених нею витрат на професійну допомогу адвоката з одних лише формальних підстав.
Суд першої інстанції при вирішенні заяви про стягнення витрат на підставі поданих документів, правильно визначив суму до стягнення в розмірі 11800 грн.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цих межах.
Оскільки судом першої інстанції рішення у даній справі ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року та додаткове рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2021 року, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. Л. Карпенко