Провадження № 22-ц/803/4185/21 Справа № 185/9038/19 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І.С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
14 липня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» про визнання неправомірними дій
за апеляційною скаргою комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго»
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2020 року,
26 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП “Павлоградтеплоенерго” про визнання неправомірними дій щодо нарахування заборгованості по оплаті та списання заборгованості в зв'язку з ненаданням послуг. Просив суд визнати неправомірними дії Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» щодо нарахування заборгованості по оплаті відносно системи центрального опалення в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача виключити із суми заборгованості ОСОБА_1 за послуги теплопостачання в квартирі АДРЕСА_1 суму 59744 грн. 38 коп.(а.с.1-2).
Рішенням Палоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до КП «Павлоградтеплоенерго» про визнання неправомірними дій щодо нарахування заборгованості по оплаті та списання заборгованості в зв'язку з ненаданням послуг - задоволено. Визнано неправомірними дії КП «Павлоградтеплоенерго» щодо нарахування заборгованості по оплаті відносно системи центрального опалення в квартирі АДРЕСА_1 . КП «Павлоградтеплоенерго» виключити із суми заборгованості ОСОБА_1 за послуги теплопостачання в квартирі АДРЕСА_1 на суму 59744 грн. 38 коп. (а.с. 47-49).
Додатковим рішенням Палоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2021 року стягнути з КП «Павлоградтеплоенерго» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 копійок. (а.с.69-70).
Не погодившись з рішенням суду, КП «Павлоградтеплоенерго» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позову (а.с.56-57).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Судом 1 інстанції встановлено, що 10 листопада 2006 року Міжвідомчою комісією по вирішенню питань щодо відключення від мереж ЦО та надання дозволу на встановлення автономних опалювальних апаратів в квартирах багатоповерхових будинків міста, згідно із Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 позивачу було надано дозвіл на встановлення електричного автономного опалювального приладу (а.с.6).
25 липня 2007 року актом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 було відсічено прилади опалення (батареї) в кухні, залі та трьох спальнях, стояки ізольовані (а.с.11).
05 вересня 2007 року позивачем було погашено борг перед КП «Павлоградтеплоенерго» на суму 854,53 грн. (а.с.7).
Позивач ОСОБА_1 не перебуває у договірних відносинах з відповідачем.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не є споживачем послуг Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» нарахована відповідачем заборгованість не є дійсною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» виконавець (підприємство, яке надає житлово - комунальні послуги) зобов'язаний проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати за постачання централізованого опалення споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У відповідності до п.п.1 п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
У положенні Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року №39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
Так, зі справи вбачається, що ще 10 листопада 2006 року Міжвідомчою комісією по вирішенню питань щодо відключення від мереж ЦО та надання дозволу на встановлення автономних опалювальних апаратів в квартирах багатоповерхових будинків міста, згідно із Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 позивачу було надано дозвіл на встановлення електричного автономного опалювального приладу. 25 липня 2007 року актом встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 було відсічено прилади опалення (батареї) в кухні, залі та трьох спальнях, стояки ізольовані. Крім того, судом було встановлено, що ОСОБА_1 не є споживачем послуг Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго».
Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що під час розгляду даної справи ні в суді 1 інстанції, ні апеляційної інстанції відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували укладення ним з позивачем Договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, надання останньому послуг, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач не є споживачем наданих послуг, тому нарахована заборгованість є неправомірною.
Відповідно до частин першої і шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.
Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: