Провадження № 11-кп/803/1907/21 Справа № 201/4994/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 липня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018040650001278 за апеляційною скаргою прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року, якою обвинувальний акт відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Туніс, громадянина Тунісу, проживаючи за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повернуто прокурору, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повернуто прокурору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що слідчий за погодженням з прокурором у відповідності до ст. 29 КПК України склав обвинувальний акт державною (українською) мовою, проте враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 є уродженцем Республіки Туніс, та є громадянином Тунісу, він не володіє чи недостатньо володіє державною (українською) мовою. Незважаючи на це органом досудового розслідування не було підтверджено забезпечення його права як підозрюваного/обвинуваченого, що полягає у вручені копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування зрозумілою йому мовою, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості призначити вказане кримінальне провадження до судового розгляду, так як у суду відсутні об'єктивні підстави вважати, що права останнього були дотримані в достатній мірі, що у свою чергу не може бути виправлено під час судового розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати у зв'язку з допущеними судом істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що суд в порушення вимог ст. 372 КПК України не навів мотивів, з яких він дійшов висновку щодо невідповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.
Так, суд першої інстанції вказав на порушення, яке полягає у не підтвердженні забезпечення права підозрюваного/обвинуваченого у врученні йому копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування зрозумілою мовою, однак судом не враховано ту обставину, що до обвинувального акту, відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України, додано наступні документи: реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, розписку захисника підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування. Розписки відібрані в присутності перекладача обвинуваченого Беннасер Варда - ОСОБА_9 , про що мається відповідний запис.
Рішення про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12018040650001278 прокурору суд прийняв без виклику сторін кримінального провадження, без сповіщення про дату, час та місце судового розгляду, без участі сторін кримінального провадження.
Крім того, у обвинувальному акті не зазначалось клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, що передбачено ч. 1 ст. 302 КПК України, та письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні не подавалась.
Прокурор зазначає, що слідчим, за погодженням з прокурором, складений обвинувальний акт української мовою, як того вимагає КПК України, який разом з письмовим перекладом на арабську мову вручений підозрюваному, в присутності захисника та перекладача. Враховуючи, що надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється, переклад змісту обвинувального акту не долучався.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, просив її задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений та захисник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надсилали, тому за правилами ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 1-3 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Стаття 291 КПК України визначає вимоги до змісту та форми обвинувального акту. Частиною другою цієї статті визначений певний перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті, зокрема анкетні дані обвинуваченого, місце його проживання.
При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності його вимогам ст. 291 КПК України.
Виходячи з наведених вимог кримінального процесуального закону, обвинувальний акт повинен містити саме ті обставини, які прокурор вважає встановленими, та які з позиції сторони обвинувачення, у відповідності з вимогами ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню під час судового розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України, однак про наявність вказаних порушень судом в ухвалі не зазначено.
Однак, перевіркою матеріалів справи встановлено, що при вирішенні питання про повернення прокурору обвинувального акту вказані вимоги кримінального процесуального закону судом не дотримані належним чином.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд зазначив про те, що слідчий за погодженням з прокурором склав обвинувальний акт державною (українською) мовою, проте враховуючи, що обвинувачений Беннасер Вард є уродженцем Республіки Туніс, та є громадянином Тунісу, тому останній не володіє чи недостатньо володіє державною (українською) мовою, та незважаючи на це органом досудового розсування не було підтверджено забезпечення його права як підозрюваного/обвинуваченого, що полягає у вручені копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування зрозумілою йому мовою, а тому об'єктивної можливості призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, та перевіривши ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що стороною обвинувачення викладено фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими та сформульовано обвинувачення в такій редакції, яка на його думку, є належною та відповідною положенням закону України про кримінальну відповідальність.
Висновки, якими суд мотивує повернення вказаного обвинувального акту, не є підставою для повернення і не позбавляє суд можливості призначити судовий розгляд.
Таким чином, підстави, на які послався суд, повертаючи обвинувальний акт прокурору, є необґрунтованими та такими, що не відповідають ст. 291 КПК України, яка визначає загальні вимоги до обвинувального акту, а ухвала суду не містить чіткого визначення обставин, які на думку суду свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, та які можуть бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Посилання в ухвалі на порушення, яке полягає у не підтвердженні забезпечення права обвинуваченого у вручені копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування зрозумілою йому мовою, як на підставу для повернення обвинувального акту прокурору є непереконливим, оскільки до обвинувального акту, відповідно до ч. 4 ст. 291 КПК України, додано реєстр матеріалів досудового розслідування, розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, розписку захисника підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування. При цьому, розписки були надані в присутності перекладача обвинуваченого Беннасер Варда - ОСОБА_9 , що підтверджується підписом перекладача (а.с. 8, 9).
Таким чином, вказані вище обставини свідчать про те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а висновки суду про наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору є помилковими.
Крім того, судом першої інстанції питання про повернення обвинувального акту прокурору вирішено без виклику сторін кримінального провадження, без повідомлення про дату, час місце судового розгляду, без участі сторін кримінального провадження в порядку спрощеного провадження.
При цьому, з обвинувального акту відносно ОСОБА_8 вбачається, що в ньому не зазначалось про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Крім того, письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні не подавалась.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, а ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції застосовує на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України загальні засади кримінального провадження, а саме: вимоги п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України щодо забезпечення принципу законності кримінального провадження, оскільки допущені судом істотні порушення кримінального процесуального закону, передбачені ст. 291 КПК України, не входять в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підлягає скасуванню з направленням обвинувального акту до суду першої інстанції для здійснення судового провадження.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2021 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повернуто прокурору - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4