Справа № 646/3496/21
№ провадження 1-кп/646/617/2021
14.07.2021 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_3
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Червонозаводського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221140000055 від 01 квітня 2021 року у відношенні
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 19 листопада 2014 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі, 10 травня 2018 року звільненого умовно-достроково на невідбуту частину покарання два місяці двадцять один день,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
ОСОБА_3 01 квітня 2021 року приблизно о 14 год. 40 хв., більш точний час у ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, маючи умисел на вчинення крадіжки кабелю зв'язку, що знаходився в кабельній каналізації, призначеній для зберігання кабелю, розташованій поблизу багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 , прибув за вказаною адресою, маючи при собі заздалегідь приготовлені ним для використання в якості знаряддя злочину належні йому ножівку по металу.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, яким слід вважати кабельну каналізацію, ОСОБА_3 спочатку відчинив каналізаційний люк та проник у кабельну каналізацію, а потім, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність свого діяння, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити доведенню злочинного умислу до кінця, використовуючи в якості знаряддя злочину ножівку по металу, відрізав нею кабель на декілька кусків.
Таким чином, ОСОБА_3 виконав всі дії, які вважав за необхідне, спрямовані на таємне заволодіння вищевказаним кабелем зв'язку марки ТІШ 200*2*0,5, довжиною 15 метрів, що перебував на балансі ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», який знаходився в кабельній каналізації для зберігання кабелю.
Після цього, ОСОБА_3 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 завдав матеріальної шкоди потерпілій стороні, юридичній особі, ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» на загальну суму 2 550,22 грн.
Указаними діями ОСОБА_3 учинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище, вчинену повторно.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, обвинувачений їх у повному обсязі підтверджує та пояснив про обставини, викладені в обвинувальному акті.
У судове засідання представник потерпілого - ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» не з'явився, надавши заяву щодо проведення судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 за його відсутності, обвинувачення підтримав.
Прокурор у судовому засіданні зазначила, що під час судового розгляду достеменно встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинене обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_3 винуватим та призначити йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 (два) роки.
2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорювала фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_3 , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції. При цьому, суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого та висновки судових експертиз, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у сховище, вчиненій повторно.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. Крім того, протягом усього строку досудового розслідування також визнавав свою винуватість. У зв'язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.
4. Мотиви призначення покарання.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжкого злочину відповідно до ст. 12 КК України, епізод злочинної діяльності, його вид, суспільну небезпечність та наслідки. Також, суд бере до уваги відомості про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення злочину проти власності, після відбування покарання у місцях позбавлення волі на шлях виправлення не став, відповідних висновків не зробив та продовжив злочинну діяльність.
Крім того, у судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку, передбаченому ст.ст. 69, 69-1 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, наявності обставини, що пом'якшує покарання, та обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Разом з цим, суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та відповідатиме особистості обвинуваченого, а також сприяти його виправленню, тобто відповідає меті покарання.
При цьому, призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети, визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
5.1. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
Цивільний позов ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Харківської філії ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» до ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 6 885,86 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи із висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/7464-ТВ від 13 квітня 2021 року, згідно якого ринкова вартість викраденого майна становить 2 550,22 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.
5.2. Вирішення питання щодо обраного запобіжного заходу.
У даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався. Отже, ураховуючи те, що під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу від прокурора на розгляд суду не надходило, тому підстав, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України, для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
5.3. Процесуальні витрати
Процесуальні витрати, а саме: витрати, понесені на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/7464-ТВ від 13 квітня 2021 року в розмірі 653,80 грн., проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/121-21/9965-ТР від 19 травня 2021 року в розмірі 2 745,92 грн. та проведення судової трасологічної експертизи № СЕ-19/121-21/11175-ТР від 24 травня 2021 року в розмірі 1 372,96 грн., відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
5.4. Речові докази
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
5.5. Заходи забезпечення кримінального провадження.
У зв'язку з відсутністю підстав застосування спеціальної конфіскації, накладений в межах кримінального провадження ухвалами слідчих суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2021 року та 15 квітня 2021 року, арешт майна, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2021 року, на майно - сумку чорного кольору марки «Kafa»; предмет, схожий на канцелярський ніж жовто-сірого кольору з написом на задньому корпусі "Profesional"; предмет, схожий на ліхтар чорного кольору за написом на корпусі "Police 158000 KV BL-М 11" у справному стані, обладнаний тримачем з тканини; предмет, схожий на ліхтар сіро-жовтого кольору з написом на корпусі "Ultraflash" у справному стані; пенал для зберігання лез з написом "SpecialSTE" з лезами для канцелярського ножа всередині, зі встановленням заборон користування, відчуження та розпорядження ним будь-кому і будь-яким чином.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2021 року, на тимчасово вилучене майно - відрізки кабелю електрозв'язку в ізоляційній оболонці чорного кольору діаметром приблизно 3,5 мм. кожен, у кількості десять фрагментів (відрізків) довжиною відповідно: 122 см., 143 см., 158 см., 122 см., 107,5 см., 142 см., 135 см., 143 см., 125 см., 140 см., а також предмет, зовні схожий на ножівку по металу з дерев'яною рукояткою, вилучені під час огляду 01 квітня 2021 року неподалік будинку № 24 по вул. Гімназійна набережна у місті Харкові, у ОСОБА_3 , зі встановленням заборон користування та розпорядження ними.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2021 року, на тимчасово вилучене майно - один фрагмент кабелю електрозв'язку в ізоляційній обмотці чорного кольору, на поверхні якої зроблено відмітку фарбою білого кольору місця виявлення пошкодження (зрізу), вилучений під час огляду 08 квітня 2021 року ділянки кабельної каналізації вздовж вул. Гімназійна Набережна в м. Харкові, зі встановленням заборон користування та розпорядження ним.
Речові докази по справі: мішок, всередині якого знаходились кабелі електрозв'язку в ізоляційних оболонках чорного кольору діаметром приблизно 3,5 мм. кожен, у кількості десять фрагментів (відрізків) довжиною кожен: 122 см., 143 см., 158 см., 122 см., 107,5 см., 142 см., 135 см., 143 см., 125 см., 140 см., переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 1276 від 24 травня 2021 року, після набрання вироком законної сили - повернути ПАТ "УКРТЕЛЕКОМ".
Речові докази по справі: предмет, зовні схожий на ножівку по металу з дерев'яною рукояткою, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 1287 від 28 травня 2021 року, після набрання вироком законної сили - знищити.
Речові докази по справі: фрагмент кабелю електрозв'язку марки ТПП 200х2х0,5, довжиною приблизно 15 сантиметрів, на якому з одного боку, а саме: на поверхні ізоляційної оболонки зроблено відмітку у вигляді фарби білого кольору, як місце виявлення пошкодження у вигляді зрізу, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області згідно квитанції № 1287 від 28 травня 2021 року, після набрання вироком законної сили - повернути ПАТ "УКРТЕЛЕКОМ".
Речові докази по справі: відеозаписи «20210401215504000457», «20210401214439000428» з body-камери ХА 02046 рядового поліції поліцейського ОСОБА_5 , залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Цивільний позов ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» в особі Харківської філії ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 25614660) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди грошові кошти в розмірі 2 550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень 22 копійки.
Процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/7464-ТВ від 13 квітня 2021 року (вартість експертизи 653,80 грн.), судової трасологічної експертизи № СЕ-19/121-21/9965-ТР від 19 травня 2021 року (вартість експертизи 2 745,92 грн.), судової трасологічної експертизи № СЕ-19/121-21/11175-ТР від 24 травня 2021 року (вартість експертизи 1 372,96 грн.) стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя - ОСОБА_1