Справа № 645/3541/21
Провадження № 1-кп/645/570/21
09 липня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
законного представника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12021221190000282 від 14.05.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,
встановив:
02.06.2021 року в провадження Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12021221190000282 від 14.05.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 07 червня 2021 року призначено підготовче судове засідання за вищевказаним обвинувальним актом.
Ухвалами слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.05.2021 року застосовано відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14.07.2021 року.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначила, що ОСОБА_4 усвідомлюючи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років має реальну можливість отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, ОСОБА_4 офіційно не одружений, офіційно не працює, раніше не судимий, може незаконно впливати на потерпілого та неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 так як обізнаний про місця їх мешкання, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, тому при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під ватрою, у подальшому може продовжити вчиняти нові корисливі злочини.
Також вказала, що ОСОБА_5 усвідомлюючи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років має реальну можливість отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, ОСОБА_5 офіційно не одружений, офіційно не працює, раніше судимий, може незаконно впливати на потерпілого та підозрюваного ОСОБА_4 так як обізнаний про місця їх мешкання, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, тому при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під ватрою, у подальшому може продовжити вчиняти нові злочини.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора, просив обрати відносно підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що стороною обвинувачення жодним чином не доведені ризики, на які вона посилається у клопотанні про обрання запобіжного заходу.Матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів того, що ОСОБА_4 має намір чи може переховуватися від суду.ОСОБА_4 має постійне зареєстроване місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався та не був судимий, ніколи не перебував у розшуку, тому припускання, що він стане переховуватись від суду, жодним чином не аргументовані та не мають підґрунтя. Також захисник зазначив, що стороною обвинувачення не розкритий ризик імовірного впливу ОСОБА_4 на обвинуваченого ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_9 . Разом з тим, як під час затримання, так і на всій стадії досудового розслідування ОСОБА_4 визнавав свою провину у скоєному правопорушенні, а тому будь-яким чином впливати на обвинуваченого чи потерпілого сенсу не має взагалі. Крім того, ризик вчинення його підзахисним іншого кримінального правопорушення є безпідставним та необґрунтованим, оскільки він є особою, що раніше не була судима, вперше вчинив злочин. З 2017 року проходив контрактну службу у Збройних силах України, звідки має гарну характеристику. Окрім цього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілком унеможливить вчинення ОСОБА_4 будь-яких протиправних дій та зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 заперечував проти клопотання прокурора щодо обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 також заперечував проти клопотання прокурора та просив суд обрати до обвинуваченого ОСОБА_5 один з альтернативних запобіжних заходів: передання неповнолітнього обвинуваченого під нагляд його матері ОСОБА_8 або цілодобовий домашній арешт. В обґрунтування клопотання посилався на те, що мотиви прокурора про обрання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою носять виключно загальний характер та не конкретизують жодних конкретних обставин наявностідостатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України. ОСОБА_5 дійсно офіційно не одружений, але перебуває в фактичних шлюбних відносинах з неповнолітньою ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка вагітна, та з якою він проживає спільно за місцем своєї реєстрації. Обвинувачений дійсно офіційно не працює, адже він неповнолітній й отримати офіційну роботу фактично не можливо, але він навчається у закладі середньої освіти, де закінчує 9 клас й для подальшого навчання повинен пройти Державну підсумкову атестацію з трьох предметів. Наявність самої тільки судимості теж не може свідчити про ризики його переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки слідчим не наведено жодних доказів, що він вже раніше переховувався. Крім того, у клопотанні зазначено, обставина, що кримінальне правопорушення неповнолітнім ОСОБА_5 було вчинено у співучасті з дорослою особою взагалі не знайшла відповідного відображення в клопотанні прокурора, натомість, це може свідчити про відсутність вільного волевиявлення з боку ОСОБА_5 та про наявність ознак кримінального правопорушення щодо втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, й в цьому сенсі неповнолітній ОСОБА_5 може бути потерпілою особою від такого правопорушення.Обрання ж такого запобіжного заходу відносно неповнолітнього ОСОБА_5 як тримання його під вартою позбавить його можливості опіки з боку його матері та його сім'ї в цілому, позбавить його можливості отримати додаткові заняття з вчителями, щоб підвищити рівень своїх знань та успішно пройти Державну підсумкову атестацію з трьох предметів, та як наслідок ще сильніше поглибить його соціальну не адаптованість до навчання, чесної праці та життя.
Щодо клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також заперечував, посилаючись на необгрунтованість.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали клопотання своїх захисників.
Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився надав суду заяву, у якій просив продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, просив питання про продовження запобіжного заходу розглядати без його участі, а підготовче судове засідання відкласти у зв'язку із неможливістю прибути у судове засідання через тривале лікування поза межами міста Харкова.
Прокурор заперечувала проти клопотань захисників.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. При цьому, положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.
З урахуванням вказаного, суд відмічає, що продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (ст.ст. 197, 199 КПК України); 2) судом під час саме судового розгляду (ст.ст. 315, 331 КПК України). Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання суд має право розглянути клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практикою Європейського суду з прав людини закріплено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.05.2021 року застосовано відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14.07.2021 року.
Ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.05.2021 року застосовано відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14.07.2021 року.
Заявлене прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу в виді тримання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під вартою відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу, а також приймає до уваги, що відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема правової позиції, викладеній в п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», вирішуючи питання щодо можливості застосування інших запобіжних заходів відносно обвинувачених, зважаючи на обґрунтованість підозри та наявність вказаних ризиків, та приймаючи до уваги відсутність фактичних даних, які свідчать про зміну цих ризиків, суд вважає неможливим запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких або скасування запобіжних заходів.
Таким чином, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, а тому клопотання захисників про обрання обвинуваченим більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, з метою запобігання спробам обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчиняти інші кримінальні правопорушення, з урахуванням осіб обвинувачених, які не мають постійного місця роботи та джерела доходів, не мають стійких соціальних зв'язків, обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, а також враховуючи, що більш м'які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, суд вважає, що є наявними підстави для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому обирає щодо обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що згідно обвинувального акту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна, суд не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при обранні їм запобіжного заходу.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, обираючи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314-316, 372 КПК України, суд,
постановив:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - адвоката ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - адвоката ОСОБА_6 про обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту або передання під нагляд матері - відмовити.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 06 вересня 2021 року.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 06 вересня 2021 року.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення їм копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 13.07.2021 року.
Головуючий суддя - ОСОБА_1