Справа № 442/2301/21
Провадження № 2-к/442/1/2021
05 липня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого судді Медведика Л.О.,
за участю секретаря Далявської Л.І.,
представника стягувача ОСОБА_1 ,
представника боржника ОСОБА_2 ,
за участю третьої особи представників виконкому Дрогобицької міської ради Якима І.С., Пелещак Л.Л.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Дрогобичі цивільну справу за клопотанням представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про визнання в Україні рішення від 15 червня 2018 року Окружного суду округу Кук, Окружного департаменту штату Іллінойс, Відділу сімейних відносин у справі №2018 D 3814 під назвою «З питань шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 » про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині виконання Договору про врегулювання відносин подружжя після розірвання шлюбу та про визнання в Україні рішення від 15 червня 2018 року Окружного суду округу Кук, Окружного департаменту штату Іллінойс, Відділу сімейних відносин у справі №2018 D 3814 під назвою «З питань шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 » про розподіл батьківських обов'язків в частині виконання Договору про розподіл батьківських обов'язків і план про здійснення батьківських прав, -
Представником ОСОБА_3 - адвокатом Кінаш Оленою Анатоліївною подано до суду клопотання про визнання в Україні рішення окружного суду округу Кук:
- в частині виконання Договору про врегулювання відносин подружжя після розірвання шлюбу;
- в частині виконання Договору про розподіл батьківських обов'язків і плана про здійснення батьківських прав.
В клопотанні представника позивача серед переліку прав і обов'язків сторін за рішенням іноземного суду, посиланням на нормативні акти, вказується таке.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 був укладений 23.01.2013 року. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_7 . Розірваний даний шлюб був рішенням 15.06.2018 року окружного суду округу Кук. Частиною цього рішення був Договір про врегулювання відносин подружжя після розірвання шлюбу та Договір про розподіл батьківських обов'язків і план про здійснення батьківських прав.
Вказано, що на цьому суді позивач був присутнім та його представляв адвокат Аркадій Ріфман, а відповідач, тобто ОСОБА_6 представляла себе самостійно.
У вересні 2016 року за згоди батька, мати та донька виїхали із США.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 підтримала подане клопотання, з підстав, зазначених у ньому, додавши, що фактично договір уже виконується сторонами. Зокрема на підтвердження цьому надала копії нотаріально завірених розписок про отримання коштів ОСОБА_6 . Крім того повідомила, що Договір був підготовлений, надісланий ОСОБА_6 . Вона його очевидно оглянула, підписала і повернула ОСОБА_3 .
Натомість, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши, що в Договорах немає ні дат їх укладення, ні підписів його довірительки. А той єдиний наявний підпис, - виконаний не нею. Крім того, на час рішення суду ОСОБА_6 уже була виїхала із США разом із донькою, а тому представляти себе самостійно, як про це вказано у договорі - не могла.
Представник виконавчого комітету Дрогобицької міської ради - ОСОБА_8 в судовому засіданні висловив думку, що рішення суду США прийнято на підставі норм чинних там. А тому, при вирішенні клопотання - послався на думку суду. Його позиція була підтримана і іншим представником виконкому - Пелещак Л.Л.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд приймає до уваги наступне.
Представники сторін не заперечили, а отже й не потребує доказування той факт, що ОСОБА_6 та її донька ОСОБА_9 виїхали із США у вересні 2016 року. Рішення окружного суду округу Кук, штату Іллінойс постановлено 15.06.2018 року, тобто за відсутності фізичного перебування ОСОБА_6 в США. А тому вказівка у рішенні, що громадянка України представляла себе самостійно, - явно не відповідає фактичним обставинам.
Згідно ч.7 ст.473 ЦПК України, у визнанні в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених статтею 468 цього Кодексу. У пункті 2 ч.2 згаданої норми йдеться, що у задоволенні клопотання може бути відмовлено якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи. Отже, зважаючи на неможливість фізичного перебуванняОСОБА_6 в США на час провадження в суді та відсутність доказів, які б стверджували проналежне і вчасне повідомлення її про розгляд справи.
Крім того, Договір про врегулювання відносин подружжя після розірвання шлюбу згадується у рішення суду США без зазначення числа і місяця його укладення, що не дає суду встановити момент набрання ним чинності у відповідності до ч.2 ст.631 ЦК України.
Також, про цей Договір зазначається, що він є частиною рішення про розірвання шлюбу. Однак, главою 2 розділу IX ЦПК Україні передбачено визнання власне рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, але аж ніяк не його частини - в даному випадку самого Договору, без рішення про розірвання шлюбу в цілому.
Виходити за межі вимог клопотання, з огляду на принцип диспозиції, - суд не вбачає за можливе.
На підставі викладеного, керуючись ст. 268 ЦПК України, суд -,
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про визнання в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Медведик Л.О.