Справа № 305/1235/21
Номер провадження 1-кс/305/257/21
14.07.2021. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
слідчого ОСОБА_6
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не одружений, непрацюючого, раніше не судимого, -
Старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що 12.07.2021 року близько 14:00 години ОСОБА_4 , знаходячись на ділянці дороги по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, відкрито, завдав двох ударів рукою стиснутою у кулак в область голови громадянина ОСОБА_9 та викрав із заднього кармана його штанів гаманець, у якому знаходились 1300 гривень, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Відомості, щодо вказаного кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР за №12021071140000219 від 12.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України та по даних матеріалах кримінального провадження було розпочато досудове розслідування.
13.07.2021 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, з середньою освітою, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , не одружений, раніше не судимому, повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та відповідно до ч.1 ст.278 КПК України було вручено ОСОБА_4 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом ст. О/У СКП Рахівського РВП ОСОБА_10 ; показаннями потерпілого ОСОБА_9 , свідка ОСОБА_11 ; характеризуючими матеріалами та іншими матеріалами кримінального провадження.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
На думку органу досудового розслідування до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зі сторони підозрюваного ОСОБА_4 , а саме останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування або суду обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлює, що вчинений ним злочини відносяться до категорії тяжких злочинів, а також те, що йому може бути обрано покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років. Враховуючи відсутність міцних соціальних зв'язків підозрюваного по місцю проживання та реєстрації, останній може покинути місце проживання та виїхати, як за межі району так і за межі області, тим самим ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Окрім цього, на розгляді в Рахівському районному суді знаходиться об'єднане кримінальне провадження внесене 16.01.2018 ЄРДР №12018070140000072 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень за ч.1 ст.296, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, однак ОСОБА_4 будучи належно повідомлений, систематично не з'являється на судові засідання без поважних на те причин, що свідчить про не належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 . Також, на розгляді в Тячівському районному суді перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженні № 12016070140000344, де ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ст.187 ч.3 КК України, на розгляд вище вказаного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 також не з'являється. А тому наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.177 КПК України наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у крадіжці гаманця та грошових коштів, які належить потерпілому ОСОБА_9 , місцезнаходження вище вказаних речей стороні досудового розслідування на даний час не відоме, а тому наявний ризик того, що ОСОБА_4 для уникнення від відповідальності та унеможливлення впізнання потерпілим своїх речей може її знищити, сховати, продати або ж спотворити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України наявність ризику незаконно впливати на потерпілого або ж свідків у вказаному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що з метою уникнення від відповідальності або ж зменшення міри покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , останній може незаконно впливати на потерпілого або ж свідків у даному провадженні шляхом погроз, залякування, шантажу або ж іншим чином з метою зміни їхніх показів, відмови від підтримання обвинувачення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.177 КПК України наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 обґрунтовується тим, що останній вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить тільки про те, що вчинення вказаного кримінального правопорушення - є тільки черговим правопорушенням, яке вчинив ОСОБА_4 так як після вчинення попередніх, останній на шлях виправлення не став та у період розгляду в суді обвинувальних актів продовжив вчиняти кримінальні правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеним, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може реалізувати вказані ризики, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу такого як домашній арешт, особисте зобов'язання, особиста порука, застава не дадуть змогу органу досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального правопорушення, у розумні строки провести необхідні слідчі дії, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, та виконання ним своїх процесуальних обов'язків передбачених ч.7 ст.42 КПК України, в тому числі забезпечити його явку до слідчого, прокурора чи слідчого судді та уникнути вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене слідчий у клопотанні просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб.
Слідчий ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив таке задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив таке задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, так як таке необґрунтоване. Жодного наміру ухилятися від слідства чи суду він не має.
Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки подане клопотання є незаконним так як у клопотанні відсутні відомості щодо можливості визначення розміру застави ОСОБА_4 . Слідчим та прокурором не доведено наявність ризиків на які вони посилаються у клопотанні. З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.
У відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав, вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи подане клопотання слідчий суддя враховує також практику Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) зазначив, що особа може бути затримана відповідно до пункту 1 (с) статті 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.
Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.
Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Разом із тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у пункті 1 (с) статті 5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
Таким чином, вивчивши подане клопотання та додані до нього докази, а також враховуючи тривалість проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважаю, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.
Так, матеріалами клопотання, зокрема копіями: рапорту старшого оперуповноваженого СКП Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 ; показаннями потерпілого ОСОБА_9 від 13.01.2021, який безпосередньо вказав на ОСОБА_4 , як на особу, що викрала від нього гаманець та нанесла йому тілесні ушкодження; показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 13.07.2021, які також вказали на ОСОБА_4 , як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення, протоколом слідчого експерименту від 13.07.2021, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_9 , висновком експерта №84 від 13.07.2021 щодо наявності у потерпілого ОСОБА_9 тілесних ушкоджень доводиться обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання про те, що мали місце обставини, зазначені у клопотанні, та до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_4 .
Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. При цьому, висновок про обґрунтованість підозри не констатує наявності у діях ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Окрім наведеного, ст.198 КПК України регламентовано, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Як на докази про наявність ризиків передбачених ст.177 цього кодексу, слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків за місцем проживання та реєстрації, може покинути місце проживання та виїхати, як за межі району так і за межі області, тим самим ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Оцінюючи обґрунтованість зазначених ризиків, слідчий суддя виходить також з наступного.
Так, у справі «Смірнови проти Росії» (п.59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 року у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 року у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 року «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 року у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
Щодо ризику ухилитися від орану досудового розслідування та суду слідчий суддя вважає, що даний ризик є обґрунтованим, оскільки ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності. Окрім цього, як вбачається з ухвали Рахівського районного суду від 08.06.2021 ОСОБА_4 також обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України. Отже, як вбачається з наведеного, ОСОБА_4 будучи обвинуваченим, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності. Оскільки ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання у місцях позбавлення волі, то слідчий суддя вважає, що перебуваючи на волі, він з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе виїхати із свого місця проживання.
Щодо ризику, що ОСОБА_4 може вчинити інші правопорушення слідчий суддя зазначає наступне.
На підтвердження зазначеного ризику слідчим до матеріалів клопотання долучено копію ухвали суду від 08.06.2021 по справі № 305/1763/18, з якої вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України.
Окрім цього, слідчий також зазначив, що на розгляді в Тячівському районному суді перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженні №12016070140000344, де ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.3 ст.187 КК України. Проте жодних доказів наведеного до матеріалів клопотання слідчим не долучено.
Отже, наведені обставини також дають підстави вважати, що ризик повторного вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення є достатньо вірогідним для врахування слідчим суддею при вирішенні питання щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Щодо ризику, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілого або свідків у даному провадженні слідчий суддя зазначає наступне.
Як вбачається з копій протоколів допиту потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 вони є знайомими ОСОБА_4 , а отже він матиме можливість незаконно впливати на них.
Таким чином, на думку слідчого судді, наведений ризик є обґрунтованим.
З урахуванням встановленої наявності обґрунтованої підозри, вагомих доказів у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкості покарання за правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, конкретних обставин вчиненого правопорушення, його підвищеної суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на спеціальних обліках, є мешканцем м. Рахів Закарпатської області та з огляду на матеріали клопотання, слідчий суддя погоджується з слідчим та прокурором, що існують обґрунтовані ризики коли підозрюваний ОСОБА_4 намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування, вчиняти спроби щодо знищення, схову або спотворення будь-яких обставин які можуть мати істотне значення для встановлення істини у справі, тощо.
Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину у порядку ст.208 КПК України, від 13.07.2021 ОСОБА_4 затриманий 12.07.2021 о 23:25 год., за підставою, передбаченою ч.2 ст.208 КПК України.
Таким чином, строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід обчислювати з 23 години 25 хвилин 12 липня 2021 року.
Слідчий суддя зазначає, що слідчий дійсно не зазначив у клопотанні щодо необхідності визначення розміру застави при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, наведене не є порушенням вимог КПК України, як на цьому наголошує адвокат ОСОБА_5 , оскільки вимоги до клопотання визначені у ч.1 ст.184 КПК України і вони не передбачають обов'язку слідчого, прокурора зазначати у клопотанні про можливість визначення розміру застави.
При цьому, нормами частини 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Отже, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Нормами ч.4 ст.183 КПК України регламентовано, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, з копії повідомлення про підозру ОСОБА_4 вбачається, що він підозрюється у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Окрім цього, факт застосування насильства до потерпілого підтверджується також показаннями самого потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_13 .
Вирішуючи питання щодо можливості визначення розміру застави ОСОБА_4 слідчий суддя також враховує те, що ОСОБА_4 на час події перебував у стані алкогольного сп'яніння та підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого ОСОБА_9 .
З огляду наведене, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави ОСОБА_4 .
Відтак, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень та враховуючи існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; а також враховуючи недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання існуючих ризиків; зважаючи на особу підозрюваного та керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати 60 днів і закінчується 09 вересня 2021 року, о 23 годині 25 хвилин.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1