Справа № 569/11169/21
13 липня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Добровчан К.Ю.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
У судовому засіданні сторонами надано спільну заяву, особисто ними підписану, з проханням про затвердження мирової угоди.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 просили затвердити мирову угоду на умовах, що викладені у спільній заяві та закрити провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти затвердження судом мирової угоди, оскільки її умови суперечать його внутрішній волі.
Заслухавши думку сторін, представника позивача ОСОБА_3 дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
У відповідності до ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Вирішуючи питання щодо можливості затвердження мирової угоди, суд враховує, що одним із способів врегулювання спору між сторонами судової справи є укладення мирової угоди.
Мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення судової справи, розподіляють спірні права та обов'язки, або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу. Наслідком затвердження мирової угоди судом є припинення провадження по справі, а також встановлення, припинення чи зміна прав та обов'язків для сторін.
Оскільки в судовому засіданні відповідач не підтвердив своє волевиявлення стосовно укладення мирової угоди між сторонами вказана мирова угода затвердженню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в затвердженні мирової угоди і продовження судового розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 207, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд-
В затвердженні мирової угоди, укладеної між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах цивільної справи за за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - відмовити.
Продовжити судовий розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала про відмову у затвердженні мирової угоди згідно ст. 353 ЦПК України оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя