07 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3935/20 пров. № А/857/8152/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Юрченко М.М.,
представника позивача Мельник Л.Я.,
представника відповідача Рак З.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року (прийняте у м. Львові суддею Грень Н.М.; складене у повному обсязі 12 березня 2021 року) в адміністративній справі № 380/3935/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голова комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Антоняк Роман Михайлович, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Львівської митниці ДФС за підписом в.о. начальника Львівської митниці ДФС, голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 17.04.2020 № 206-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити його на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС;
- стягнути з Львівської митниці ДФС на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.04.2020 по день поновлення на посаді;
- визнати протиправною бездіяльність Львівської митниці ДФС щодо невжиття заходів з забезпечення його переведення на роботу до правонаступника Львівської митниці ДФС, - Галицької митниці Держмитслужби, у зв'язку зі звільненням з причини реорганізації Львівської митниці ДФС, та зобов'язати Львівську митницю ДФС забезпечити його переведення на посаду головного державного інспектора відділу № 1 митного поста «Краковець» Галицької митниці Держмитслужби, а за її відсутності - на іншу рівнозначну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби;
- визнати протиправною бездіяльність Галицької митниці Держмитслужби щодо не пропонування вакантної посади та не переведення його на вакантну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби, що відповідає його кваліфікації, або нижчу посаду за згодою останнього, та зобов'язати Галицьку митницю Держмитслужби запропонувати йому вакантну посаду та перевести (призначити) його на посаду головного державного інспектора відділу № 1 митного поста «Краковець» Галицької митниці Держмитслужби, а за її відсутності - на іншу рівнозначну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби;
- стягнути з Львівської митниці ДФС на його користь відшкодування моральної шкоди, завданої її протиправними діяннями та рішеннями, у розмірі 25 000 грн;
- стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на його користь відшкодування моральної шкоди, завданої її протиправними діяннями та рішеннями, у розмірі 25 000 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано наказ в.о. начальника Львівської митниці ДФС, Голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Р.Антоняка від 17.04.2020 № 206-о «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Краковець» Львівської митниці ДФС з 23.04.2020.
Стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 113 899 грн 46 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 12 440 грн 51 коп. з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів, допущено до негайного виконання.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 3000 грн. У решті вимог про присудження судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2000 грн - відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, його оскаржила Галицька митниця Держмитслужби, яка вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, були недоведеними належними та допустимими доказами. Тому просила скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про відшкодування витрат та професійну правничу допомогу відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що витрати на правничу допомогу є безпідставно завищеними, необґрунтованими в частині надання певних послуг, не підтверджені належними доказами, не відповідають принципам розумності та є не співмірними із складністю справи і обсягом виконаних робіт. Звертає увагу, що з наданого позивачем розрахунку сум гонорару за надану професійну правничу допомогу видно, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних навиків.
Представник позивача подала відзив на цю апеляційну скаргу, у якому вказала, що не погоджується з її доводами та вимогами, оскільки вони є необгрунтованими. Просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи додаткове рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частин першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як видно з матеріалів справи, позивачем за правилами КАС України подано заяву про присудження на його користь судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
До вказаної заяви долучено:
- Договір про надання правової допомоги 08.05.2020,
- Додатковий договір №1 від 08.05.2020 до Договору № 08/05/20-1;
- Ордер № 1024439;
- Меморіальний ордер від 12.05.2020 №@2PL902624 на суму 2500,00 грн;
- Меморіальний ордер від 29.09.2020 №@2PL902624 на суму 2500,00 грн;
- Акт передачі/приймання наданих послуг № 16/02-08/05/20-1 від 16.02.2021;
Так, відповідно до акту передачі/приймання наданих послуг № 16/02-08/05/20-1 від 16.02.2021 Адвокатське об'єднання «ЕМЕЛ ПАРТНЕРС» надало такі юридичні послуги:
- підготовка і подання позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду і заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (4 години);
- підготовка і подання до Львівського окружного адміністративного суду письмових відповіді на відзив, двох заяв про відшкодування витрат на правову допомогу, п'яти клопотань про доручення додаткових письмових доказів у справі № 380/3935/20 (9 годин);
- представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях у Львівському окружному адміністративному суді у справі № 380/3935/20 на стадії підготовчого провадження та стадії судового розгляду (3 години).
Наданими документами в повній мірі підтверджується факт надання адвокатом правничої допомоги позивачу.
Однак, як зазначив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутня заява про поновлення строку звернення до суду, підготовку і подання до суду якої зазначено в акті передачі/приймання наданих послуг.
Оцінюючи подані документи, якими представник позивача обґрунтовує фактичне понесення витрат на професійну правничу допомогу, складність справи, обсяг доказів, суд дійшов висновку, що сума зазначена в договорі та акті наданих послуг є співмірною із часом, який може бути витрачено адвокатом на виконання відповідних послуг.
Разом з тим, оскільки позов ОСОБА_1 було задоволено частково, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що на користь позивача підлягає стягненню лише частина витрат на правничу допомогу, що складає 3000,00 грн.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення заяви.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, додаткове рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційних скарг зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року в адміністративній справі № 380/3935/20 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 13 липня 2021 року.