"08" липня 2021 р. Справа № 363/2683/21
08 липня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - слідчого судді ОСОБА_1
участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загального-кримінальної спрямованості Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внесеного 05.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111150000732, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
встановив:
08.07.2021 року слідчий Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із зазначеним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що
05.07.2021 року, близько 14-00 год., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи в громадському місці, а саме на стоянці транспортних засобів, поблизу приміщення Вишгородської міської ради, що розташоване за адресою: площа Шевченка, 1 в м. Вишгород Київської області, вступив в словесну сварку з ОСОБА_7 , який перебував в салоні автомобіля марки «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з приводу діяльності громадських організацій, членами яких є останні.
Так, ОСОБА_5 , ображаючи нецензурною лайкою та підбурюючи словесно потерпілого ОСОБА_8 до виходу з салону автомобіля, діючи з особливою зухвалістю, усвідомлюючи що його дії носять демонстративний характер та є помітними для сторонніх осіб, погрожуючи фізичною розправою та діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення врегульованих законом комплексу суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно-корисної діяльності, спокійний відпочинок, дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті, і бажаючи їх настання; грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства і прийнятих в ньому правил поведінки, тобто ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки і моральності знаходячись в громадському місці: діючи з особливою зухвалістю, та маючи умисел на вчинення хуліганства, підбурюючи присутніх до вчинення хуліганських дій щодо ОСОБА_7 самостійно розпочав їх вчиняти, а саме став ногами на капот автомобіля марки «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в салоні якого перебував ОСОБА_7 та демонстративно на протязі близько десяти хвилин наносив пошкодження транспортному засобу ногами у вигляді деформації капота, пошкодження дверей, дзеркал заднього виду, щіток склоочисників.
Особлива зухвалість в діях ОСОБА_5 полягала у пошкодженні автомобіля марки «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Явна неповага до суспільства в діях ОСОБА_5 полягала в плюванні на вітрове скло автомобіля, пропозиції неповнолітнім, які очевидцями події, справити природні потреби на вітрове скло автомобіля, погрозами застосування димової шашки шляхом вкидання її в салон автомобіля та наполегливі пропозиції з боку останнього перекинути вручну автомобіль потерпілого, що свідчить про зневажливе ставлення винного до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальноприйнятих правил поведінки та моральності.
Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення хуліганства із застосуванням спеціально пристосованого предмету для нанесення тілесних ушкоджень, з внутрішньої кишені своєї сумки дістав ніж та погрожуючи нанесенням нецензурних написів на лакофарбовому покритті автомобіля демонстративно пошкодив ножем колеса автомобіля шляхом прорізання шин.
Після повідомлення потерпілим ОСОБА_7 ОСОБА_9 про виклик ним працівників поліції останній припинив свої хуліганські дії та залишив місце події.
Грубе порушення громадського порядку в діях ОСОБА_5 виразилося в ускладненні впорядкованих функціональних відносин, тобто в ускладненні забезпечення спокійної корисної діяльності, побуту і відпочинку громадян, які знаходились на площі Шевченка в м. Вишгород Київської області, поблизу Вишгородської міської ради.
Явна неповага до суспільства в діях ОСОБА_5 виразилась у відкрито виражених діях, а саме у пошкодженні майна в громадському місці та місці відпочинку людей. Вказані дії були очевидні для нього та інших осіб. При цьому ОСОБА_5 нехтував громадським порядком, елементарними правилами поведінки, моральності, добропорядності.
3 таких обставин, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , причетний до хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів, тому існують ризики, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення не обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Окрім того, з долучених до клопотання матеріалів жодним чином не підтверджується обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також звернув увагу на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, має позитивну характеристику, працює, а тому просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Із зазначених підстав просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов д наступного висновку.
Слідчим відділом Вишгородського РУП ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111150000732, зареєстрованому в Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписки підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
07.07.2021 року - ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги статті 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених статтею 2 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 від 05.07.2021 року,протоколом огляду місця події від 05.07.2021 року під час якого виявлено та вилучено пошкоджений автомобіль, користувачем якого є ОСОБА_7 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 06.07.2021 року, протоколом огляду відеозапису від 07.07.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.07.2021 року та протоколом допиту свідка ОСОБА_11 .
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Щодо тверджень захисту про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, то слід зазначити наступне.
Отже, на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих матеріалів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідчий суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, і є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання, що повинно підтвердити або розвіяти підозру.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, міцність його соціальних зв'язків, той факт, що він неодружений, не працює, не судимий.
Також при розгляді даного клопотання суд враховує правову позицію, викладену в рішенні ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (Kharcnenko v. Ukraine) № 40107/02, щодо обов'язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя критично ставиться до обґрунтувань прокурором ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки слідчим у клопотанні дані ризики лише формально зазначені та жодним чином не обґрунтовані фактичними даними.
Крім того, не доведеною стороною обвинувачення такої обставини як недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні, оскільки у клопотанні слідчий лише формально зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, прокурором доведено обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, можливість незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників у кримінальному провадженні.
При прийнятті рішення за даним клопотанням відповідно до статті 178 КПК України, судом враховано те, що підозрювана має постійне місце проживання, працює та раніше не судимий.
За наведених обставин, слідчий суддя дійшла висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 60 днів.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, даних про його особу, зважаючи на необхідність виконання підозрюваного покладеного на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вбачає за доцільне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід як домашній арешт, який забезпечить дотримання підозрюваного процесуальних обов'язків під час досудового та судового провадження.
На виконання вимог статті 181 КПК України, орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло ОСОБА_5 , вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Відповідно до статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 132, 176-197, 309, 372, 395 КПК України,
ухвалив:
В клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 05.09.2021 року, за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Покласти на підозрюваного строком до 05.09.2021 року включно, такі обов'язки:
після 21-00 години по 07-00 годину не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
утриматись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
Направити ухвалу про застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області для виконання.
Зобов'язати Вишгородський РУП ГУНП в Київській області поставити на облік ОСОБА_5 , як такого, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про зазначене суд.
Роз'яснити ОСОБА_5 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Строк дії ухвали - по 05.09.2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 13.07.2021 року о 13-50 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1