Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/547/21
2-з/287/1/21
08 липня 2021 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
До Олевського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ангеловська Ольга Сергіївна, Олевський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з поданням позовної заяви позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 1256 від 11.08.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ангеловською Ольгою Сергіївною.
Свою заяву мотивує тим, що постановою державного виконавця Олевського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження № 62920559 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ангеловської О.С. за № 1256 від 11.08.2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 47613,00 грн. , з яких 40350,00 грн. основного боргу, 7263,00 грн. неустойки станом на 03.06.2020 року на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 .Вважає дії приватного нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису такими, що порушують вимоги законодавства, оскільки приватний нотаріус не врахував обставин справи, що відповідачем не виконано умови договору, вважає, що наявний спір щодо суми боргу , яка стягується, також вважає, що виконавчий напис не містить вказівки на яку саме дату була нарахована неустойка в сумі 7263,00 грн. На думку позивача, існує загроза , що до моменту розгляду судом справи в порядку виконавчого провадження із позивача буде стягнуто майно та кошти, за рахунок яких існує та забезпечує себе позивач та його сім'я , що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів заявника. Вважає, що цей ризик обґрунтований тим, що за оспорюваним виконавчим написом, державним виконавцем вже відкрито виконавче провадження № 62920559, в рамках якого здійснюється стягнення в примусовому порядку заборгованості з позивача , звернено стягнення на його доходи, арештовано його рахунки та майно, стягуються витрати на проведення виконавчих дій та основна винагорода виконавця , вчиняються інші виконавчі дії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити з наступних підстав.
У постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 року, прийнятій за результатами розгляду справи №6-605цс16, викладено правову позицію, відповідно до якої, метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2ст.149 ЦПК України).
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до п.2 та п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
При цьому, процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки позивач не обґрунтував підстав для забезпечення позову та не надав суду будь-яких належних та переконливих доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза та державним виконавцем вчиняються дії спрямовані на стягнення доходів позивача чи примусову реалізацію його майна на прилюдних торгах в процесі примусового виконання виконавчого провадження, а невжиття таких заходів в подальшому призведе до неможливості забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Керуючись ст. ст.149-153,157,258-261,353,354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ангеловська Ольга Сергіївна, Олевський районний відділ державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Л.В.Винар