Справа № 275/50/21
13 липня 2021 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Миколайчука П.В.,
із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін заяву відповідача ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - ухвали суду від 01.06.2021 у цивільній справі № 275/50/21 за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Брусилівської селищної ради, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, зобов'язання повернути земельні ділянки та за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання рішення сесії законним, визнання договору оренди землі укладеним,-
В грудні 2020 року в. о. керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення 42 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання від 19.02.2020 № 1373 «Про оренду земельних ділянок», визнати недійсним договір оренди трьох земельних ділянок, зобов'язати повернути земельні ділянки, загальною площею 331,94 га.
Ухвалою суду від 22.01.2021 у справі відкрито загальне позовне провадження, справа призначена до підготовчого судового засідання.
В ході підготовчого провадження відповідачем ОСОБА_1 було двічі заявлено клопотання про залишення позову без руху, тричі подано заяви про роз'яснення процесуальних ухвал суду, заяву про зупинення провадження, двічі подано заяви про закриття провадження, двічі подано заяви про ухвалення додаткових рішень щодо процесуальних ухвал суду, та неодноразово подано заяви про відвід судді, заявлено клопотання про проведення судової економічної та правової експертиз. Всі вказані клопотання відповідача ОСОБА_1 вирішені судом вході підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 27.04.2021 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 судом вирішено питання про заміну Коростишівської місцевої прокуратури її правонаступником Коростишівською окружною прокуратурою в зв'язку зі змінами в структурі органів прокуратури.
Ухвалою суду від 11.06.2021 задоволено заяву Брусилівської селищної ради Житомирського району про об'єднання проваджень та об'єднано цивільну справу № 275/50/21 за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Брусилівської селищної ради, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, зобов'язання повернути земельні ділянки з цивільною справою № 275/493/21 за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання рішення сесії законним, визнання договору оренди землі укладеним, об'єднаному провадженню присвоєно номер 275/50/21 та у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 15.07.2021.
В ході підготовчого провадження 08.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення суду - ухвали суду від 01.06.2021, в якій, посилаючись на ст. 271 ЦПК України, просить суд:
-роз'яснити ухвалу суду від 01.06.2021 про відмову у задоволенні його клопотання про закриття провадження у справі, а саме - «надати роз'яснення в письмовому вигляді який код ЄДРПОУ має Брусилівська селищна територіальна громада, місце розташування та керівні органи; на підставі якого документа зазначено в ухвалі суду що з позовною заявою звертався керівник Коростишівської окружної прокуратури». В мотивування заяви наводить витяги з позову та ухвали суду від 01.06.2021 та ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (провадження № 2-р/275/6/21).
Після виходу головуючого судді з відпустки, 12.07.2021 вказана заява була передана суді ОСОБА_2 як суду , який ухвалював рішення на підставі ч. 3 ст. 271 ЦПК України.
Відповідно ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 з участю учасників справи та вважає можливим розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.07.2021 про роз'яснення судового рішення в порядку письмового провадження, без виклику сторін на підставі ч. 13 ст. 7, ст. 271 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ознайомившись з вказаними заявами та матеріалами цивільної справи №275/50/21, суд вважає, що підстави для задоволення заяв відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009р. зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (попередня редакція ЦПК) слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
За своєю правовою суттю роз'яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз'яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз'яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.
Право роз'яснити рішення належить суду, який його ухвалив, якщо рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення суду може бути пред'явлено до примусового виконання.
Виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
В ухвалі від 01.08.2019 у справі № 667/7960/14-ц Верховний Суд зазначив, що зі змісту статті 271 ЦПК України вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим закон не містить, а тому їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Враховуючи вказане, суд констатує, що відповідачем-позивачем ОСОБА_1 в своїй заяві не зазначено, яким чином незрозумілі йому питання, зазначені в заяві щодо ухвали суду від 01.06.2021, можуть утруднити виконання даного судового рішення, яке саме по суті не передбачає примусового виконання, а є лише процесуальним рішенням щодо відмови в задоволенні процесуального клопотання сторони.
Також, заява ОСОБА_3 (провадження №2-р/275/6/21) щодо надання роз'яснень ухвали суду від 01.06.2021 про відмову в закритті провадження у справі в частині роз'яснення положень законодавства про місцеве самоврядування та повідомлення юридичних реквізитів Брусилівської селищної територіальної громади, підстав заміни позивача на правонаступника в зв'язку зі змінами структури органів прокуратури - не відносяться до питань, які можуть бути предметом роз'яснення судом судового рішення. Тобто фактично заявник просить суд роз'яснити питання, які не пов'язані з нечіткістю чи незрозумілістю судового рішення (ухвали суду), а пов'язані з незгодою заявника з висновками суду, зазначеними в даній ухвалі. Тому такі обставини не можуть бути предметом оцінки при розгляді заяви про роз'яснення рішення, так як суд не має повноважень роз'яснювати учаснику справи суб'єктивно не зрозумілі йому правові питання у справі чи надавати консультації з поясненнями дій суду при ухваленні процесуальних рішень. Суд наголошує, що питання заміни Коростишівської місцевої прокуратури на Коростишівську окружну прокуратуру, яку очолює її керівник, у даній справі було предметом обговорення в судовому засіданні 27.04.2021, в якому брав участь заявник та вирішене ухвалою суду від 27.04.2021. Крім того, заявник користується професійною правничою допомогою адвоката, тобто не позбавлений можливості отримання роз'яснень щодо незрозумілих йому правових питань від належного суб'єкта - свого представника. Також, заявник не позбавлений можливості звертати увагу суду на необгрунтованість, на думку заявника позовних вимог керівника Коростишівської місцевої прокуратури вже на стадії розгляду справи по суті.
Тому, суд приходить до висновку, що судове рішення у формі ухвали суду від 01.06.2021 є чіткім, зрозумілим, таким, що не передбачає примусового виконання, ухвала суду набрала законної сили, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 від 08.07.2021 (провадження № 2-р/275/6/21) про роз'яснення судового рішення на підставі ст. 271 ЦПК України.
З огляду на наведене, суд вважає за потрібне відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 08.07.2021 про роз'яснення судового рішення - ухвали суду від 01.06.2021.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 08.07.2021 про роз'яснення судового рішення - ухвали Брусилівського районного суду Житомирської області про відмову в закритті провадженні від 01.06.2021 у справі № 275/50/21.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П. В. Миколайчук