07 липня 2021 року справа №380/10398/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
за участю:
представник позивача Кисіль Р.М.,
представник відповідача не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діллер Трейд» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, позивач) з позовною заявою до з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діллер Плюс» (далі - ТОВ «Діллер Плюс», відповідач) про стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 10869799,69 грн.
Підставою позову зазначено несплату відповідачем податкового боргу, який виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідач у встановлені строки добровільно заборгованість не погасив. Оскільки вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу позитивного результату не дали, позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 18.11.2020 суд відкрив загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. На адресу суду повернувся не врученим конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер 7902300766314) з довідкою Укрпошти, де зазначено причину повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвала судом надсилалася за адресою місця реєстрації юридичної особи, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявному в матеріалах справи /арк.спр.5/, а саме: України, 79011, Львівська область, місто Львів, вулиця Стрийська, будинок 47.
Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановлюється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.
З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справі саме за реквізитами адреси, яка міститься у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то в силу вимог ч. 11 ст. 126, ч. 1 ст. 174 і п. 4 ч. 1 ст. 251 КАС України ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.
Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Як вже зазначалося судом, відповідач відзиву на позов не надав.
Ухвалою від 16.12.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Відповідач належним чином повідомлявся судом про розгляд справи. На адресу суду двічі повернулися не врученими конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (трек-номер 7901829264849 та 7901829307270) і у обох випадках підставою повернення зазначено відсутність адресата за вказаною адресою.
Частиною 11 статті 126 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
В судовому засіданні по розгляду справи представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив.
Суд на місці ухвалив розгляд справи продовжити за даною явкою.
Суд заслухав доводи представника ГУ ДПС у Львівській області, з'ясував підстави позову і заперечень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, та, -
ТОВ «Діллер Трейд» зареєстроване як юридична особа (ЄДРПОУ 42444278) та перебуває на обліку у Сихівській державній податковій інспекції (Сихівський район м. Львова) Галицького управління Головного управління ДПС у Львівській області з 06.09.2018.
Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області про податкову заборгованість від 09.10.2020 №8139/9/13-а-13-04, станом на 07.10.2020 за позивачем рахується заборгованість в сумі 10869799,69 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у тому числі: основний платіж 1,00 грн.; основний платіж за актом документальної перевірки 8175752,00 грн.; штрафні санкції 2044108,00 грн.; пеня 649938,69 грн.
Заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла на підставі:
- декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року на суму 1,00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення №0090525104 від 11.12.2019 на суму 170,00 грн. яке винесене на підставі акта про результати перевірки №3944/51-04/42444278 від 09.12.2019;
- податкового повідомлення-рішення №0007205104 від 14.02.2020 на суму 10219690,00 грн., яке винесене на підставі акта про результати перевірки №4828/06-30-51-04 від 17.12.2019.
У копії зворотного боку облікової картки платника податків за відповідними платежами також відображена пеня на суму 649938,69 грн.
З метою узгодження вказаної заборгованості відповідачу скеровувалася податкова вимога форми «Ю» за №97127-51 від 31.08.2020 на суму 10872009,69 грн. /арк.спр.19/.
Оскільки відповідач не погасив заборгованість добровільно, у встановлені законом строки, така набула статус узгодженої, тобто стала податковим боргом, а тому позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2017, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).
Позивач відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України, є платником податків та, згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, відповідно до ст. 36 ПК України, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені п. 37.3 ст. 37 ПК України. Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Судом встановлено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка складається із сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено (копії):
- акта про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №4828/06-30-51-04 від 17.12.2019, акта про результати камеральної перевірки ТОВ «Діллер Трейд» з питань своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року від №3944/51-04/42444278 від 09.12.2019;
- податкових повідомлень-рішень №0090525104 від 11.12.2019, №0007205104 від 14.02.2020;
- податкової вимоги форми «Ю» за №97127-51 від 31.08.2020;
- податкової декларації з податку на додану вартість за період - жовтень 2019 року.
Приписами п. 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 56.11 ст. 6 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Приписами п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження, згідно з змінами за Законом №466-IX від 16.01.2020).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» за №97127-51 від 31.08.2020 на суму 10872009,69 грн., яка скеровувалася відповідачу проте вручена не була як і податкові повідомлення-рішення.
За правилами п. 58.3 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до п. 66.3 ст. 66 ПК України, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. У такому разі платник податків, визначений у п. 64.2 ст. 64 цього Кодексу, зобов'язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.
Суд враховує, що платник зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцем проживання і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Вказані висновку суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 (справа №826/12162/17) та 09.10.2018 (справа №820/1864/17).
Доказів скасування податкових повідомлень-рішень або з податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України спірні суми набули статусу податкового боргу (сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання за платежем: по податку на додану вартість у розмірі 10872009,69 є податковим боргом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі..
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (із змінами, внесеними згідно із Законом №466-IX від 16.01.2020 - не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги).
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 7 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати податкового боргу не надав, а також не подав заперечень щодо його наявності та розміру, доводи позивача не спростував.
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг, заявлений до стягнення у цій справі, на суму 10872009,69 грн., наявність та розмір якого відповідачем не спростовано, не надано доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити повністю та стягнути податковий борг з відповідача.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача стягувати не слід.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, 294-295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діллер Плюс» (79011, м. Львів, вул. Стрийська, 47; ЄДРПОУ 42444278) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 10869799 (десять мільйонів вісімсот шістдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 69 коп.
3. Судові витрати не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2021.
Суддя Кравців О.Р.