07 липня 2021 року справа №380/721/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Кравців О.Р.,
за участю:
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
представник позивача не з'явився,
відповідач не з'явилася,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, позивач) з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь бюджету податковий борг в розмірі 180449,83 грн.
Підставою позову зазначено несплату відповідачем заборгованості перед позивачем за платежами: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір. Відповідач у встановлені строки добровільно заборгованість не погасив. Оскільки вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу позитивного результату не дали, позивач у межах своїх повноважень звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 20.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзиву на позов не подала.
Ухвалою суду від 08.02.2021 продовжено строк розгляду справи до шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
На адресу суду повернувся не врученим конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення, що надсилався судом на адресу відповідача вказану у позовній заяві: АДРЕСА_1 . Причиною невручення зазначено відсутність адресата за вказаною адресою.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) на адресу суду 26.02.2021 надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області з інформацією про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою від 26.03.2021 суд призначив для розгляду справи судове засідання.
На адресу суду повернувся не врученим конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення, що надсилався судом на адресу відповідача вказану у відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області: АДРЕСА_1 . Причиною невручення зазначено відсутність адресата за вказаною адресою.
З урахуванням вказаного, в силу вимог ч. 11 ст. 126, ч. 1 ст. 174 і п. 4 ч. 1 ст. 251 КАС України ухвали суду вважаються врученими відповідачу належним чином.
В судове засідання по розгляду справи позивач явку представника не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Позивач в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася судом про дату, час та місце його проведення.
З огляду на зазначене, суд на місці ухвалив розгляд справи проводити за даної явки та за наявними матеріалами.
Суд з'ясував підстави позову, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, та, -
Фізична особа ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є платником податків (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідно до Довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) що контролюються ГУ ДПС у Львівській області від 20.11.2020 №45533/10/13-01/13-08-06 за ОСОБА_1 станом на 01.11.2020 рахується заборгованість в сумі 180449, 83 грн., в тому числі: ПДФО - 167030,61 грн. військовий збір - 13419,22 грн.
Згідно з картками особових рахунків заборгованість по податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору виникла на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи від 16.09.2020.
Позивачем виставлено податкову вимогу форми «Ф» №147652-56 від 19.09.2019 на суму боргу 1858,05 грн., яка одержана відповідачем /арк. спр.12/.
За таких підстав та у зв'язку із несплатою відповідачем суми грошових зобов'язань у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Вирішуючи спір у даній адміністративній справі суд керувався, зокрема, такими нормами ПК України.
Відповідно до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
У п. 57.1 ст. 57 Кодексу зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Кодексу, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
Всупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань.
Судом встановлено, що на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визхнається сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання ст. 59 ПК України Головним управлінням ДПС у Львівській області виставлено податкову вимогу №147657-56 від 19.09.2019.
В матеріалах справи наявні докази скерування відповідачу зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Статтею 20 ПК України, визначено права контролюючих органів.
Згідно з п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи маюсь право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Законом України “Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21.12.2016 №1797-VІІІ внесені зміни до ПК України та ст.19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за ГУ ДПС у Львівській області.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Станом на день розгляду справи у суді, відповідач жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись ст.ст.19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, 294-295, п.п.15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 180449 (сто вісімдесят тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 83 коп.
3. Судові витрати не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2021.
Суддя Кравців О.Р.