12 липня 2021 року м. Львів справа №380/9/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп'як О.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ), Окремого контрольно-пропускного пункту “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” (Військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ), Окремого контрольно-пропускного пункту “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” (Військова частина НОМЕР_3 )у якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2016 році, передбаченої п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також, підйомної допомоги у 2017 році, передбаченої ч.3 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМ України від 22.09.2010 №889;
- стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2016 рік в сумі 1213,93 грн., а також, підйомну допомогу у 2017 року в розмірі 3901,13 грн.;
- визнати протиправними дії Окремого контрольно - пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (військова частина НОМЕР_3 ) в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017 році, передбаченої п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також, підйомної допомоги у 2016 році, передбаченої ч.3 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМ України від 22.09.2010 №889;
- стягнути із Окремого контрольно - пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (військова частина НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2017 рік в сумі 2665 грн., а також підйомну допомогу у 2016 році в розмірі 3045,66 грн.;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2018 році, передбаченої п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМ України від 22.09.2010 №889, а також, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у 2018 році, передбаченої ч.3 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2018 рік в сумі 2063,23 грн., а також, підйомну допомогу у 2018 року в розмірі 13947,08 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 по 25.08.2016, а також з 13.10.2017 по 10.01.2018;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 31.12.2015 відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2003 №1087 в редакції о внесення змін постановою КМ України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 25.08.2016 та в період з 13.10.2017 по 10.01.2018 відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2003 №1087 в редакції о внесення змін постановою КМ України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» взявши при розрахунку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком наступний місяць законодавчо встановленого (підвищеного) посадового окладу із лютого 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно - пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (військова частина НОМЕР_3 ) щодо ненарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.08.2016 по 12.10.2017;
- зобов'язати Окремий контрольно - пропускний пункт «Київ» (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.08.2016 по 12.10.2017 відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2003 №1087 в редакції о внесення змін постановою КМ України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» взявши про розрахунку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком наступний місяць законодавчо встановленого (підвищеного) посадового окладу із лютого 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.01.2018 по 20.06.2018;
- зобов'язати Краматорський прикордонний загін 9військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.01.2018 по 20.06.2018 відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2003 №1087 в редакції о внесення змін постановою КМ України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів» взявши про розрахунку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком наступний місяць законодавчо встановленого (підвищеного) посадового окладу із лютого 2008 року.
Ухвалою від 03.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
03.02.2020 на адресу суду надійшов відзив Мостиського прикордонного загону.
14.02.2020 на адресу суду надійшов відзив Краматорського прикордонного загону.
27.02.20202 на адресу суду надійшов відзив Окремого контрольно - пропускного пункту «Київ».
12.03.2020 надійшли заперечення Мостиського прикордонного загону.
13.03.2020 надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 28.04.2020 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 30.06.2021 суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні за клопотаннями сторін.
Позиція позивача:
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі протиправно виплачували позивачу у 2016 - 2018 роках допомогу на оздоровлення та підйомну допомогу без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, яка носить постійний характер. Окрім того, відповідачами в порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за період проходження військової служби з липня 2015 року до часу звільнення з військової служби не виплачувалась індексація грошового забезпечення, а також нарахування індексації здійснено з порушенням чинного законодавства. Позивач зазначає у позові, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв'язку зі зростанням споживчих цін є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Заперечення відповідача, Мостиського прикордонного загону:
ІНФОРМАЦІЯ_4 позовні вимоги не визнає повністю і вважає, що вони не ґрунтуються на законі, є безпідставними і тому не підлягають до задоволення з наступних причин. Згідно з п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 02.02.2016 року за № 73, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Відтак, системний аналіз положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року за № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 73 від 02.02.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за № 217/28347, дає підстави стверджувати, що винагорода не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та грошова допомога на оздоровлення. ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) є установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України, може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань. Пунктом 10-2 Постанови КМ України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Після переміщення на інші посади у позивача в березні 2016 та в лютому 2017 збільшувався посадовий оклад. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заперечення відповідача, Краматорського прикордонного загону:
Відповідач вказує, що є установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України, може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань. Головним розпорядником коштів є МВС України, розпорядником коштів 2 рівня є Адміністрація Державної прикордонної служби, розпорядником 3 рівня є Краматорський прикордонний загін. Кошти Краматорському прикордонному загону для виплати індексації не надходили, а тому виплата такої не проводилась. Окрім того вказує, що додаткова грошова винагорода не входить до складу місячного грошового забезпечення та відповідно не враховується при розрахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення. Пунктом 8 інструкції про розміри і порядок щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям ДПС України передбачено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Тому вважає, що Краматорським прикордонним загоном було вірно нараховано та виплачено позивачу одноразову грошову допомогу на оздоровлення. Також, позивач з рапортом на отримання підйомної допомоги не звертався у 2018 році при проходженні військової служби, у зв'язку з чим відповідна виплата про ведена не була. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заперечення відповідача, Окремого контрольно - пропускного пункту «Київ»:
Згідно з п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 02.02.2016 року за № 73, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Тому вважає, що їх дії щодо виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди були законними та вчинені відповідно до приписів чинного законодавства. Пунктом 10-2 Постанови КМ України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Після переміщення на інші посади у позивача в березні 2016 та в лютому 2017 збільшувався посадовий оклад. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступне.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) від 06.06.2018 №144- ос прапорщика ОСОБА_1 звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту та наказом начальника цього ж загону від 20.06.2018 №156-ос виключено із списків особового складу, усіх видів забезпечення.
Виходячи з послужного списку ОСОБА_1 та наказів про проходження служби упродовж 2013 року до червня 2018 року, такий проходив військову службу у наступних підрозділах:
- у період з 10.10.2013 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) від 10.10.2013 №185-ос) по 19.05.2015 у Мостиському прикордонному загоні на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії;
- у період з 19.05.2013 (наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) від 19.05.2015 №88-ос) по 17.02.2016 у Мостиському прикордонному загоні на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії;
- у період з 17.02.2016 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) від 17.02.2016 №27-ос) по 26.08.2016 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) від 26.08.2016 №151-ос) у Мостиському прикордонному загоні на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії;
- у період з 26.08.2016 (наказ начальника Окремого контрольно - пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (військова частина НОМЕР_3 ) від 26.08.2016 №144-ос) по 13.01.2017 у Окремому контрольно - пропускному пункті «Київ» на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії;
- у період з 13.01.2017 (наказ начальника Окремого контрольно - пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (військова частина НОМЕР_3 ) від 23.01.2017 №14-ос) по 13.10.2017 (наказ начальника Окремого контрольно - пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (військова частина НОМЕР_3 ) від 12.10.2017 №226-ос) у Окремому контрольно - пропускному пункті «Київ» на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії;
- у період з 13.10.2017 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) від 13.10.2017 №201-ос) по 11.01.2018 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) від 10.01.2018 №10-ос) у Мостиському прикордонному загоні на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії;
- у період з 11.01.2018 (наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 12.01.2018 №19-ос) по 20.06.2018 у Краматорському прикордонному загоні на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії.
Позивач, вважаючи, що під час проходження військової служби відповідачами не у повному обсязі виплачувались йому грошове забезпечення та компенсаційні виплати, звернувся з вказаним позовом до суду.
Щодо стягнення сум недоплаченої допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги.
Зокрема, згідно архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 останньому було виплачено:
- допомогу на оздоровлення у квітні 2016 року 3592,60 грн. (Мостиським прикордонним загоном), в червні 2017 року 5330,00 грн. (Окремими контрольно пропускним пунктом «Київ»);
- підйомну допомогу у жовтні 2016 року в розмірі 5013,75 грн. (Окремими контрольно пропускним пунктом «Київ»); в грудні 2017року 6409,38 грн.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку із порушенням, на думку позивача, порядку нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року за № 2011-XII (далі - Закон №2011), з наступними змінами та доповненнями, соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Як передбачено п.1 ст.10-1 даного Закону №2011, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до ч.2 ст.9 цього ж Закону, до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзацами 1, 2 ч.4 вказаної статті встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 9-1 Закону №2011 при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Окрім того, нормами ч. 1 ст. 9-1 Закону №2011 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Так, як вбачається з особистих карток позивача за 2016, 2017 роки до складу грошового забезпечення, з якого йому було здійснено обчислення допомоги на оздоровлення, а також підйомну допомогу, не включено щомісячну додаткову грошову винагороду.
Таким чином, спір в даній адміністративній справі в частині, що стосується підйомної допомоги та матеріальної допомоги на оздоровлення, виник з приводу нарахування та виплати таких без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 р. №889.
Так, постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 р. «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що така щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалася ОСОБА_1 , під час проходження ним військової служби. З особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015-2018 роки вбачається, що до складу грошового забезпечення, з якого позивачу було здійснено обчислення допомоги для оздоровлення, яку виплачено у квітні 2016 року 3592,60 грн. (Мостиським прикордонним загоном), в червні 2017 року 5330,00 грн. (Окремими контрольно пропускним пунктом «Київ») відповідно не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою № 889.
Відповідно п.п. 1,5 п.7 «Допомога на оздоровлення» Розділу IV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
Таким чином, базовою величиною при розрахунку підйомної допомоги, передбаченої п.3 ст.9-1 Закону № 2011-XII, допомоги на оздоровлення, передбаченої п.п. 1,5 п.7 Розділу IV Інструкції № 558, одноразової грошової допомоги, передбаченої п.2 ст. 15 Закону № 2011-XII, п.п. 1, 6 п. 9 Розділу V Інструкції 558, є місячне грошове забезпечення військовослужбовця.
Відповідно п.п.1, 2, 3, 4 до статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до п.п. 2, 3 Р І «Загальні положення» Інструкції 558 термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із:
посадового окладу;
окладу за військовим званням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового
окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);
одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із:
основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.
Підпунктом 2 пункту 1 чинної у спірний період постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889) встановлено військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) щомісячну додаткову грошову винагороду: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України у рішенні від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) вказав, що визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі і права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім'ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов'язків у зв'язку з виконанням ними державних функцій.
Матеріалами справи підтверджується, що щомісячна додаткова грошова винагорода, була передбачена Постановою № 889 та виплачувалась позивачу постійно щомісяця з дня запровадження до дня звільнення його із військової служби.
Однак, додаткову грошову винагороду до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислено підйомну допомогу, передбачену п.3 ст.9-1 Закону № 2011-XII, допомогу на оздоровлення, передбачену п.п. 1,5 п.7 Розділу IV Інструкції № 558 не включено.
Спірним питанням є склад грошового забезпечення військовослужбовців, що має включатися при обрахунку розміру вказаних виплат.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Таким чином, оскільки додаткова грошова винагорода на підставі Постанови № 889, нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
За наведеного правового регулювання та обставин справи відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано підйомну допомогу, передбачену п.3 ст. 9-1 Закону № 2011-XII, допомогу на оздоровлення, передбачену п.п. 1,5 п.7 Розділу IV Інструкції № 558, щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена Постановою № 889.
Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом зокрема, у постановах від 26 лютого 2021 року справа № 620/3346/19, від 31 березня 2021 року справа № 620/2878/20.
Положення щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога на оздоровлення та підйомна допомога, містить п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.02.2016 року за №73 (далі - Інструкція №73).
Разом з тим, застосовуючи положення Інструкції №73, як спеціального нормативно-правового акта, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
При цьому, суд звертає увагу, що ч. 4 ст. 9 Закону №2011, Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінене лише законодавцем.
Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону.
При цьому судом також враховано висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17 та в постанові Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі №826/11679/17, відповідно до яких до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
З врахуванням наведених доводів та обґрунтувань вимоги позивача про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2016 році, передбаченої п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також, підйомної допомоги у 2017 році, передбаченої ч.3 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМ України від 22.09.2010 №889; визнання протиправними дії Окремого контрольно - пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (військова частина НОМЕР_3 ) в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017 році, передбаченої п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також, підйомної допомоги у 2016 році, передбаченої ч.3 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМ України від 22.09.2010 №889; визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2018 році, передбаченої п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМ України від 22.09.2010 №889, а також, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у 2018 році, передбаченої ч.3 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, - є обгрнутованими.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає, що перерахунку спірних виплат відповідача ще не здійснено, відтак підстав для стягнення таких сум немає. Нарахування сум є виключними дискреційними повноваженнями відповідача. Суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування та здійснювати її розрахунок до моменту його проведення відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Суд не вправі перебирати на себе функцію обрахунку та визначення конкретного розміру зазначеної допомоги, оскільки ця функція належить відповідачу.
Тому, стягнення розрахованих позивачем суми вказаної допомоги є неналежним способом захисту порушених прав позивача, оскільки така компенсація відповідачем не нарахована позивачу. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, які закріплені статтею 245 КАС України, в частині належного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне:
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2016 році та недоплачену у 2017 році підйомну допомогу при переміщенні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;
- зобов'язати Окремий контрольно - пропускний пункт «Київ» (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2017 році та недоплачену у 2016 році підйомну допомогу при переміщенні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2018 році та невиплачену у 2018 році підйомну допомогу при переміщенні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Щодо позовних вимог про невиплату індексації грошового забезпечення.
На підставі поданих відповідачами фінансових документів судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ) в період з 01.07.2015 по 25.08.2016 та в період з 13.10.2017 по 10.01.2018, Окремим контрольно - пропускним пунктом «Київ» (військова частина НОМЕР_3 ) у період з 26.08.2016 по 10.10.2017, ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_1 ) у період з 12.01.2018 по 20.06.2018 не проводилось нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (надалі Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі Закон №2011-ХІІ)держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом 2 ч.3 ст.9 грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (надалі Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (надалі Порядок №1078).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).
Преамбулою Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 - 101). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 (до 01.01.2016 - 101) відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
При цьому, до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 від 09.12.2015 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015 базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), а базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати.
Таким чином, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку №1078).
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Як зазначено Верховним Судом у постановах від 19 червня 2019 року (справа №825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа № 620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа №825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку №1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону №1282-XII, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру (місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових).
Аналогічна правова позиція випливає зі змісту постанов Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17 і від 22 липня 2020 року у справі №400/3017/19.
У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.
Як встановлено судом з матеріалів справи за період з липня 2015 року по червень 2018 року, індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, будь-які дії стосовно вказаних виплат відповідачами не вчинялися.
Не подано відповідачами і жодних доказів проведення позивачу нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Судом установлено, що позивачу ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ) в період з 01.07.2015 по 25.08.2016 та в період з 13.10.2017 по 10.01.2018, Окремим контрольно - пропускним пунктом «Київ» (військова частина НОМЕР_3 ) у період з 26.08.2016 по 10.10.2017, ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_1 ) у період з 12.01.2018 по 20.06.2018 не проводилось нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення. Ця обставина визнається сторонами.
Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.
Суд зауважує, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
Наведене в сукупності свідчить про те, що доводи відповідача щодо відсутності коштів для виплати індексації судом не заслуговують на увагу, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
При цьому, суд звертає увагу, що під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права. Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Відтак, визначення базового місяця належить до виключної компетентності відповідача і суд не має повноважень визначати складові елементи нарахування індексації та здійснення його розрахунку, оскільки відповідно до законодавства обчислення таких сум належить до відання компетентних структур відповідачів, а тому належним способом захисту порушених прав позивача, на переконання суду, є зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період.
Таким чином, суд не може встановити базовий місяць для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, так як уповноважений лише встановити право позивача на її отримання та надати правову оцінку діям відповідачів стосовно нарахуванню чи не нарахуванню такої індексації.
Проте, як встановлено судом, на момент розгляду даної справи відповідач жодних дій по фактичному нарахуванню певного розміру індексації не здійснив.
Саме в процесі виконання рішення суду відповідачами, в порядку встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача, а тому вимога позивача в частині зобов'язання відповідачів встановити базовий місяць для обчислення індексації не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною та спрямована на захист ще не порушеного права, що суперечить ст. 5 КАС України, в той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.
При цьому варто врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.07.2020 у справі № 461/5775/16-а, де Суд зазначив: “Оскільки питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 101%, у взаємозв'язку з розміром пенсії, що має виплачуватися позивачці, належить до компетенції пенсійного органу при поновленні пенсії, нарахуванні та виплаті відповідних сум, то у разі незгоди з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для нарахування індексації та її розмірів позивач не позбавлений права звернутися за захистом своїх прав до суду. Відтак, вимоги позивача щодо проведення індексації пенсії є передчасними та задоволенню не підлягають”.
Разом з тим, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду обставини справи щодо цієї частини позовних вимог, суд вважає, що, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом:
- визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 по 25.08.2016, а також з 13.10.2017 по 10.01.2018;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 25.08.2016 та в період з 13.10.2017 по 10.01.2018;
- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно - пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (військова частина НОМЕР_3 ) щодо ненарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.08.2016 по 12.10.2017;
- зобов'язати Окремий контрольно - пропускний пункт «Київ» (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.08.2016 по 12.10.2017;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.01.2018 по 20.06.2018;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.01.2018 по 20.06.2018 .
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 90, 94, 139, 241-246, 255, 295 КАС України , суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 )( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ 14321883), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Я.Мудрого, 113, ЄДРПОУ 14321699), Окремого контрольно-пропускного пункту “Київ” (Військова частина НОМЕР_3 )(08301, Київська обл., м. Бориспіль, ЄДРПОУ 14321475) про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,- задоволити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2016 році, передбаченої п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також, підйомної допомоги у 2017 році, передбаченої ч.3 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМ України від 22.09.2010 №889.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2016 році та недоплачену у 2017 році підйомну допомогу при переміщенні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Визнати протиправними дії Окремого контрольно - пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (військова частина НОМЕР_3 ) в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2017 році, передбаченої п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також, підйомної допомоги у 2016 році, передбаченої ч.3 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМ України від 22.09.2010 №889.
Зобов'язати Окремий контрольно - пропускний пункт «Київ» (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2017 році та недоплачену у 2016 році підйомну допомогу при переміщенні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення у 2018 році, передбаченої п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% грошового забезпечення, яка передбачена постановою КМ України від 22.09.2010 №889, а також, бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у 2018 році, передбаченої ч.3 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення у 2018 році та невиплачену у 2018 році підйомну допомогу при переміщенні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 по 25.08.2016, а також з 13.10.2017 по 10.01.2018.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по 25.08.2016 та в період з 13.10.2017 по 10.01.2018.
Визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно - пропускного пункту «Київ» (військова частина НОМЕР_3 ) щодо ненарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 26.08.2016 по 12.10.2017.
Зобов'язати Окремий контрольно - пропускний пункт «Київ» (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26.08.2016 по 12.10.2017.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 12.01.2018 по 20.06.2018.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 12.01.2018 по 20.06.2018 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12.07.2021 року.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна