справа№380/4968/21
05 липня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України, відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ України;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, на 18.12.2019 року, відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з встановленням 18.12.2019ІІ групи інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ, у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 відповідачем розглянуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та повторно відмовлено у призначенні такої допомоги через невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення про медико - соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317. Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 05.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
07.05.2021 від відповідача МВС України надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 32397). Відповідач зазначив, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Департаментом фінансово - облікової політики МВС України було затверджено висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із невідповідністю його постанові Кабінету Міністрів України від 25.10.2015 №850. Так, п. 4 Порядку №850 встановлено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно із рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Тобто, виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено законодавцем терміном 2 роки. Зазначив, що оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, тому правових підстав для призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови № 850 від 21.10.2015 - немає. Підсумовуючи наведене, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до ч.5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 05.04.1995 по 16.04.2014.
У грудні 2019 року позивач звернувся до Голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що йому встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області скеровано документи до МВС України для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Згідно з листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 17.04.2020 року №24712 за результатами опрацюванням матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги, які стосуються медичних питань, Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на неналежне оформлення документів відносно ОСОБА_1 , що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами. Відтак, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повернуто на доопрацювання.
Головним управлінням МВС України у Львівській області позивачу було скеровано лист від 20.03.2020 року №13, відповідно до якого повідомлено про повернення документів на доопрацювання та необхідність прибути до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області для отримання поданих документів з метою виключення їх втрати та для усунення недоліків.
Не погоджуючись із зазначеною позицією відповідача, позивач звертався з даним позовом до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 у справі №380/6185/20 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити певні дії адміністративний позов було задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення, відповідно до п. 9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем було розглянуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ України №7623/15-2021 від 25.01.2021 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні допомоги через порушення Положення про медико - соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317.
Зокрема, у листі зазначалося, що Положенням передбачено, що МСЕК колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні МСЕК ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, під час проведення МСЕК представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось. При цьому, поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався.
Крім того, у листі було вказано про те, що невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення унеможливила прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 згідно з Порядком.
Жодних інших підстав для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги в листі внутрішніх справ України №7623/15-2021 від 25.01.2021 не міститься.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
02.07.2015 прийнято Закон України "Про Національну поліцію", згідно з п. 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання п. 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", що набрала чинності 31.10.2015 (далі - Порядок №850).
Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно з п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності.
Судом встановлено, що 16.05.2018 під час первинного огляду позивачу встановлено III групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ України, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки Серії 12 ААА №887469.
18.12.2019 під час проведення повторного огляду позивачу встановлено вже II групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ України, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 333233.
Тобто, із цього часу в позивача виникли підстави, які згідно п. 3 Порядку № 850 надають право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, що передбачений для ІІ групи , тобто 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Пунктом 7 Порядку №850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.
Відповідно до п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 Порядку № 850).
Відповідач у відзиві на позовну заяву наголошував, що Департаментом фінансово - облікової політики МВС України було затверджено висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із невідповідністю їх постанові Кабінету Міністрів України від 25.10.2015 №850.
Відповідач також у відзиві наголосив, що п. 4 Порядку №850 встановлено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно із рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Водночас, як видно із матеріалів справи, відмова, що викладена у листі Міністерства внутрішніх справ України №7623/15-2021 від 25.01.2021 обумовлена лише порушенням Положення про медико - соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317.
Аналізуючи зміст відмови, суд зазначає, що вказане відповідачем порушення обумовлене відповідними нормами Положення про медико - соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317.
Так, вищевказаним Положенням передбачено, що МСЕК колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні МСЕК ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, під час проведення МСЕК представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось. При цьому, поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався.
Крім того, у листі було вказано про те, що невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення унеможливила прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з Порядком.
Суд зазначає, що Положення про медико - соціальну експертизу, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 (далі - Положення №1317) визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Відповідно до п. 5 Положення №1317 передбачено, що комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.
Згідно п. 6 цього Положення передбачено, що висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Пунктом 10 Положення № 1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального профілю та спеціалізованого профілю. Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог. Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
Отже, виходячи з усього наведеного вище, суд дійшов висновку, що вказаним Положенням жодних спеціальних вимог до проведення медико - соціальної експертизи колишнім працівникам поліції, чи комісіями спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники МВС, не передбачено.
Суд наголошує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку про те, що чинне законодавство передбачає чіткий алгоритм дій щодо порядку та умов призначення і виплати відповідної одноразової грошової допомоги, а також чітко регламентовані повноваження Міністерства внутрішніх справ України за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, а саме: прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої допомоги.
Суд також звертає увагу на суперечливий зміст відмови та відзиву на позовну заяву.
Так, відповідач у абз. 4 листа №7623/15-2021 від 25.01.2021 зазначив, що невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення унеможливила прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з Порядком.
Водночас, у абз. 5 вказав, що прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги про що затверджено відповідний висновок.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 850, призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Перелік підстав відмови у призначенні і виплаті грошової допомоги визначений пунктом 14 Порядку № 850, який є вичерпним.
Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача про те, що позивачу відмовлено у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги з підстав, які суперечать нормам чинного законодавства та не передбачені пунктом 14 Порядку № 850.
Отже, суд дійшов висновку про протиправність відмови Міністерства внутрішніх справ України у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 у справі № 822/1579/17 та в постанові від 03.10.2018 №361/7249/18, і відповідно до вимог ч.5 ст. 242 КАС України, враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, за результатами розгляду вказаної справи, суд дійшов висновку, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, та бути адекватним наявним обставинам, виключити можливість протиправної поведінки відповідача на майбутнє.
Вказане правозастосування відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду постанова від 12.12.2019, справа №826/7380/15, провадження № 11-778апп18, постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі №821/466/16.
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави - відповідача (рішення від 18.12.1996 у справі «Аксой проти Туреччини» («Aksoy v. Turkey», п. 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення від 24.07.2012 у справі «Джорджевич проти Хорватії», п. 101; рішення від 06.11.1980 у справі «Ван Остервійк проти Бельгії», п.п. 36-40).
Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Таким чином, враховуючи вже наявне рішення Львівського окружного адміністративного суду № 380/6185/20 від 19.11.2020, належним способом відновлення порушеного права, який має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, є зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, на 18.12.2019 року, відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, з врахуванням раніше виплачених сум.
Відтак, з огляду на встановлені в цій справі обставини з правовим регулюванням спірних відносин, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити повністю.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наслідком розгляду справи, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 73-77, 139, 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ України.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, адреса: 79005, м. Київ, вул. Богомольця, 10) призначити і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, на 18.12.2019, відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, з врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, адреса: 79005, м. Київ, вул. Богомольця, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень рівно.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.07.2021
Суддя Потабенко В.А.