12 липня 2021 року м. Ужгород№ 260/1458/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2,м. Ужгород,Закарпатська область,88000) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) щодо застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яким просить: 1.Прийняти позовну до свого провадження. 2.Задовольнити адміністративний позов та зобов'язати ФОП ОСОБА_1 застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. 3. Стягнути розмір судових витрат з відповідача на користь позивача. Клопотання. Керуючись ст.259 КАС України, просить суд дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без участі представника позивача - Головного управління ДСНС України у Закарпатській області.
1.Позиції сторін
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками позапланової перевірки готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 12.03.2021 за № 36 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затверджена наказом МИС № 330 16 грудня 2002 року зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04 березня 2003 року за № 179/7500, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), правил техногенної безпеки затверджені наказом МВС №879 05.11.2018 року зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 року за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5- 56:2014). Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб'єкта господарювання не надходили. Оскільки, за результатами перевірки було виявлено, що що подальша експлуатація готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , із порушеннями вимог пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, тому позивач відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статті 67 КЦЗ України просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та повідомлено, що згідно з вимогами ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
08 червня 2021 року поштовий конверт з ухвалою суду від 28 квітня 2021 року повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв'язку «не існує», датованою 19.05.2021.
Крім того, позивачем позовна заява з додатками також направлялася відповідачці за адресою , зазначеною в ЄДР юридичних осіб та ФОП, які вона сама вказала при реєстрації себе як ФОП.
Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості профізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:1) відповідних заяв про державну реєстрацію;2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.
Відповідно до ч. 10 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Часом вручення повістки в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до статті 257 КАСУ учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є серед іншого день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, суд вважає, що ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 28 квітня 2021 року є належним чином врученою відповідачу 19.05.2021 р.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 29.01.2021 № НС- 44/52 у період з 11 по 12 березня 2021 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.
За наслідками позапланової перевірки готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 12.03.2021 за № 36 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, інструкції з тривалого зберігання засобів радіаційного та хімічного захисту, затверджена наказом МНС № 330 16 грудня 2002 року зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04 березня 2003 року за № 179/7500, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), правил техногенної безпеки затверджені наказом МВС №879 05.11.2018 року зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2018 року за № 1346/32798 (далі - ПТБ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5- 56:2014).
Вказаний акт містить перелік порушень вимог законодавства, виявлених позивачем під час здійснення перевірки, а саме:
п.1. Не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (Абзац перший частини другої статті 57 КЦЗУ);
П.2. Територію об'єкта, а також приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ.Цвета сигнальные и знаки безопасности» (Пункт 8 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
П.З. Приміщення незабезпечені первинними засобами пожежогасіння (Пункт 3.6 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
П.4. Не проведено вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій горища (пункт 10 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
П.5. Приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (пункт 1.2 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
П.6. Відсутній акт (протокол) на з'єднання жил електромережі розподільчих коробках (пункт 1.6 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
П.7. Не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
П.8. Відсутній захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд» (пункт 1.21 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
п.9. Електрощити, електрощити неоснащені схемами підключення споживачів з пояснювальним написами (пункт 1,16 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);
П.10. Відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (П.3. СТ.40 Кодекс ЦЗ України).
Від підпису зазначеного вище акту перевірки уповноважена особа відмовилася.
Зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб'єкта господарювання не надходили.
У зв'язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в акті від 12.03.2021 за № 36 УДСНС України у Закарпатській області на підставі КЦЗ України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 07.10.2019 року звернулось з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до ч. 4 ст.5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до статті 1 вказаного Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Як встановлено частиною першою статті 3 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.
Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Згідно з п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки належить право звернутися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежнонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Згідно ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Отже, для вирішення спору суди мають встановити наявність або відсутність вищевказаних обставин на підставі відповідних доказів.
При цьому з аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частині другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення таких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно п. 2.5 Розділу № Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом МВС України №1417 від 30 грудня 2014 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків (пункт 2.5 глави 2 розділу IIІ в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 657 від 31.07.2017.
Водночас, суд звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 823/589/16.та, відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, є обов'язковими для суду при розгляді даної справи.
Суд враховує, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо застосування заходів реагування у вигляд іповного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають основним засадам дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілям, на досягнення яких вони спрямовані, оскільки заявлені в інтересах людей, що знаходяться (перебувають) у такому об'єкті, для забезпечення їх життю і здоров'ю та уникненню можливих несприятливих наслідків.
Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2018 р. по справі № 826/13896/16.
Також такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Зазначена позиція висловлена і Верховним судом у його постановах від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 (адміністративне провадження № К/9901/67046/18) та від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18 (адміністративне провадження № К/9901/61593/18).
Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що виявленні перевіркою порушення не усунуті, вони продовжують створювати реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
У рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною частиною державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людини, національного багатства і навколишнього природного середовища.
Як вбачається з аналізу статистичних даних щодо пожеж, однією з причин загибелі людей є невідповідність протипожежним нормам використаних матеріалів і конструктивних рішень, горючість застосованих матеріалів, низька межа вогнестійкості конструкцій.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про туризм" (далі ЗУ № 324-95) готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначається Кабінетом Міністрів України;
готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням.
У відповідності до ст.6 Закону України "Про туризм" основними цілями державного регулювання в галузі туризму є: забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав, безпека туризму. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в межах своїх повноважень вживають заходів, спрямованих на: забезпечення особистої безпеки туристів, забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій тощо.
З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов'язані: створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали під час подорожі, транспортування потерпілих.
24 грудня 2019 року Президент України підписав Указ № 948/2019 "Про невідкладні заходи щодо запобігання пожежній небезпеці в Україні". Метою вказаного Указу є запобігання виникненню пожеж, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, можуть завдати істотної матеріальної шкоди, негативно вплинути на стан навколишнього середовища, економіки і національної безпеки, а також забезпечення оперативного реагування на такі пожежі.
Зокрема, згідно з указом, Кабінет міністрів повинен невідкладно забезпечити розробку і внесення на розгляд Верховною Радою законопроектів про посилення адміністративної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог (правил) пожежної безпеки, самовільне випалювання рослинності або її залишків.
Законопроект повинен передбачати і посилення покарання зокрема за вчинення суб'єктом господарювання, діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам пожежної безпеки, а також за явно помилковий виклик спеціальних служб, недопущення посадових осіб органів державного нагляду у сфері пожежної безпеки.
Крім того, повинні бути скорочені строки розгляду судових справ за позовами про повну або часткове припинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, обладнання, транспортних засобів у разі встановлення порушення вимог (правил) пожежної безпеки, що створює загрозу життю і здоров'ю людей тощо.
Згідно статті 6 ЗУ№ 324-95 основними цілями державного регулювання в галузі туризму зокрема, є забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав; безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів, інших суб'єктів туристичної діяльності та їх об'єднань, прав та законних інтересів власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд.
Оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника у використанні об'єкту будівництва у власній господарській діяльності, то застосування такого заходу, як повне зупинення експлуатації об'єкту - є обґрунтованим та пропорційним .
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. За таких обставин, надавши оцінку аргументам учасників справи та мотиви, з яких вони виходили, враховуючи ту обставину, зупинення експлуатації будівлі відповідача є пропорційною та повною мірою реагування з огляду на виявлені порушення, а відтак, для збереження безпеки та здоров'я людей, працівників та відвідувачів субєкта господарювання, необхідно зупинити експлуатацію будівлі до повного усунення порушень. Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,
1.Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (вул. Болгарська, буд. 2,м. Ужгород, Закарпатська область,88000,код ЄДРПОУ 38629032) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), щодо застосування заходів реагування -задовольнити.
2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова