про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
12 липня 2021 рокум. Ужгород№ 260/2816/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ільницького Михайла Петровича до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
06 липня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника - адвоката Ільницького Михайла Петровича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04053699), яким просить суд: "1. Визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення комісії з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ - 04053699), яке оформлене протоколом засідання комісії від 11.05.21р. за № 6, та зобов'язати комісію з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства Виконавчого комітету Ужгородської міської ради прийняти нове рішення, з врахуванням мотивів наведених в судовому рішенні; 2. Визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення комісії з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ - 04053699) яке оформлене протоколом всідання комісії від 11.05.21р. за № 6, та зобов'язати комісію з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства Виконавчою комітету Ужгородської міської ради прийняти нове рішення, з врахуванням мотивів наведених в судовому рішенні; 3. Стягнути з Виконавчого комітету Ужгородської міської ради код ЄДРПОУ - 04053699), за рахунок бюджетних асигнувань такого суб'єкта владних повноважень, всю суму понесених громадянином ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ) судових витрат.".
Відповідно до статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши зміст та матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови позивачу у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 2 абзацу 2 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно статті 4 частини 1 пункту 7 КАС України під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Так, згідно із статтею 19 частиною 1 пунктом 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Судом встановлено, що позивач звертаючись до Закарпатського окружного суду просив, зокрема визнати протиправним та скасувати рішення комісії з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ - 04053699), які оформлені протоколом засідання комісії від 11 травня 2021 року за № 6 в частині пунктів 4 та 5 та зобов'язати комісію прийняти нове рішення.
Відповідно до статті 12 частини 1 пункту "й" Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: вирішення земельних спорів.
Відповідно до статті 158 частини 1 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до статті 158 частини 2 Земельного кодексу України, органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Стаття 160 Земельного кодексу України надає право сторонам, які беруть участь у земельному спорів, у разі незгоди з прийнятим рішенням, оскаржувати таке.
Позивач зазначає, що є власником земельної ділянки площею 0, 1625 га, кадастровий номер 2110100000:37:001:0232, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . На вказаній земельній ділянці розміщене належне Позивачу нерухоме майно, а саме - вбудовані приміщення. Земельна ділянка кадастровий номер 2110100000:37:001:0232 набута ОСОБА_1 шляхом оплатної приватизації під належною йому будівлею комерційного призначення. У вказаній будівлі обслуговуються транспортні засоби установи первинної медико-санітарної допомоги ("швидкої допомоги"), Головного управління Національної поліції в Закарпатській області. Враховуючи необхідність забезпечення оперативного обслуговування таких транспортних засобів, Позивач звернувся до Ужгородської міської ради із заявою про благоустрій прилеглої території до такої будівлі для влаштування додаткового заїзду до шиномонтажних та ремонтних боксів транспортних засобів. Вказане рішення обґрунтоване необхідністю безперебійного кругового заїзду та виїзду карет швидкої допомоги для невідкладних ремонтних та шиномонтажних робіт. У подальшому позивачем розроблений відповідний проект благоустрою. Вказаний проект погоджений засіданням комісії з безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту Ужгородської міської ради 25.05.2020 року. Також, вказаний проект погоджений Управлінням УПП в Закарпатській області ДПП 27.08.2020 року. Крім того, згідно листа Ужгородського районного управління ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 17.05.2021 року № 34/784 проінформовано ОСОБА_1 що Ужгородське районне управління ГУ ДСНС України у Закарпатській області розглянуло проектну документацію благоустрою прилеглої території будівлі, за адресою: АДРЕСА_3 , та не заперечує про дотриманні протипожежних відстаней відповідно до розділу 15 ДБН Б.2.2.-12:2019 "Планування та забудова території". Як вбачається із вищенаведеного, позивачу погоджено та надано дозвіл на облаштування на прилеглій до його ділянки території об'єкта благоустрою, - проїзду, як елемента вулично-дорожньої мережі, згідно Закону України "Про благоустрій населених пунктів". У березні місяці 2021 року позивачу стало відомо, що на 1-ому пленарному засіданні II сесії VIII скликання Ужгородської міської ради від 02.02.2021 року, рішення № 91, пункт рішення 3.1., надано дозвіл Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Доманинська 306" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2520 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та прилеглої території по АДРЕСА_4 з подальшою передачею її в постійне користування. Вказана інформація стала відома позивачу, коли Голова Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Доманинська 306", - ОСОБА_2 , звернулася до позивача із матеріалами проекту землеустрою щодо відведення ділянки Об'єднанню для погодження з позивачем меж, як суміжним землекористувачем. Посилаючись на наявність проекту благоустрою території, а також на відповідні волевиявлення компетентних органів, Позивач відмовив Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Доманинська 306" у погодженні меж запроектованої згідно документації із землеустрою. Позивач звернувся до комісії з вирішенням земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства Відповідача із заявою щодо встановлення меж земельних ділянок. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Доманинська 306" звернулося із аналогічною заявою до комісії Відповідача раніше.
Як встановлено судом, пунктом 4 протокольного рішення № 6 від 11 травня 2021 року, відповідачем погоджено межі земельної ділянки по АДРЕСА_4 , згідно до розробленої документації із землеустрою та схеми генплану інвентарної справи. Таке рішення було прийняте у зв'язку із зверненням ОСББ "Доманинська 306" щодо погодження меж земельної ділянки по встановленій огорожі АДРЕСА_4 , у зв'язку із безпідставною відмовою суміжного землекористувача гр. ОСОБА_1 та у зв'язку з неможливістю погодження меж із суміжним землекористувачем гр. ОСОБА_3 , оскільки такий перебуває за кордоном. Пунктом 5 протокольного рішення № 6 від 11 травня 2021 року, відповідачем рекомендовано позивачеві вирішувати питання з ОСББ "Доманинська 306", оскільки земельна ділянка знаходиться в межах прибудинкової території ОСББ, згідно до схеми генплану інвентарної справи. Таке рішення було прийняте у зв'язку із зверненням гр. ОСОБА_1 щодо вирішення земельного спору із ОСББ. "Доманинська 306".
Таким чином, предметом позову є визнання протиправними та скасування рішень комісії з вирішенням земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства, яке ухвалене з приводу погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами, одним з яких є позивач.
А відтак, предметом розгляду в цій справі є не стільки рішення відповідача, як суб'єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки приватний інтерес позивача щодо вирішення земельного спору із суміжним землекористувачем, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Отже, спірні правовідносини, що виникли між учасниками у цій справі, не підлягають вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із статті 2 частиною 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, як вже зазначалося, не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За правилами статті 19 частини 1 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 21 частини 1 ЦК України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Аналізуючи зазначені вище норми, суд приходить до висновку, що за загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Таким чином, у випадку задоволення позовних вимог позивача у даній справі, таке рішення суду може вплинути на цивільні права, зокрема позивача і суміжного землекористувача - ОСББ "Доманинська 306".
Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Кодекс адміністративного судочинства України містить визначення терміну "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає, зокрема у можливих наслідках чи вже у самих наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели (можуть призвести) до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Оскільки порушення прав вбачається у наслідках (у можливих наслідках), які спричинені рішенням суб'єкта владних повноважень, яке позивач вважає протиправним, і ці наслідки призвели (можуть призвести) до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень (бездіяльності) є способом захисту цивільних прав та інтересів.
А відтак, оскаржені позивачем рішення суб'єкта владних повноважень, не відноситься до юрисдикції адміністративного суду, оскільки існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ такий суд має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції. Показовим у цьому сенсі є рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року, що ухвалене у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Зокрема у пункті 24 рішення йдеться про те, що поняття "встановлений законом" стосується не лише правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У Рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (SokurenkoandStrygun v. Ukraine) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалося раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".
Таким чином резюмується, що у випадку розгляду справи (вирішення спору) в порядку визначеному КАС України, якщо така справ (спір) повинні були вирішуватись за правилами ЦПК України, то такий суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції. А відтак буде порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до статті 170 частини 1 пункту 1 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Статтею 170 частиною 6 КАС України закріплено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З огляду на викладене, з врахуванням суті спірних правовідносин, суд вважає що даний позов не належить до розгляду за правилами адміністративного судочинства та у відповідності до статті 170 частини 1 пункту 1 КАС України необхідно відмовити у відкритті провадження у справі та роз'яснити позивачу, що за захистом своїх прав йому необхідно звертатися до суду цивільної юрисдикції.
Керуючись статтями 170, 243, 287 КАС України, суд, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ільницького Михайла Петровича до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційну скаргу на ухвалу суду про відкриття провадження у справі у зв'язку із порушенням правил підсудності, подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Суддя С.Є. Гаврилко