Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
13 липня 2021 р. Справа №200/4950/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретарі Дідевичі І.О.
за участю:
позивача: не з*явився;
представника відповідача: Ковальчук О.І.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
06.07.202 року представником відповідача було надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пропуску строку давності. Представником зазначено, що наказ про звільнення позивача з посади було прийнято 14.07.2020 року, фактично звільнено з 21.08.2020 року, а до суду позивач звернувся лише 15.04.2021 року, що є підставою для застосування ст. 123 КАС України.
Розглядаючи надане клопотання суд звертає увагу на наступне.
У пункті 2.2. Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі №4-рп/2012 визначено, що всі суми, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
В постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі №810/451/17 та від 26 лютого 2020 року в справі №821/1083/17 викладена правова позиція відповідно до якої під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Статтею 116 Кодексу законів про працю України на підприємство, установу, організацію покладено обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов'язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 Кодексу законів про працю України.
Суд зазначає, що підстави виникнення, проходження і припинення служби визначені не трудовим, а спеціальним законодавством, за приписами якого повинні розглядатися спори з участю публічних службовців. У разі відсутності відповідних положень у конституційному або адміністративному законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі.
У разі, коли така можливість застосування трудового права у спеціальному законі не передбачена, то за правилами частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), навівши у рішенні відповідні доводи.
Оскільки нормами спеціальних законів, які стосуються проходження військової служби, не врегульовані питання строків при розрахунку, відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, суд згідно з положеннями статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Також суд звертає увагу заявника, що позивачем не було заявлено позовних вимог про стягнення середнього заробітку.
На підставі викладеного суд вважає за належне відмовити в задоволення заяви про залишення позову без розгляду.
Судом роз'яснені процесуальні права та обов'язки сторін, передбачені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснена можливість щодо примирення згідно зі статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, визначені факти, які необхідно встановити для вирішення спору, у тому числі які належить доказувати, з'ясовані докази в обґрунтування доводів чи заперечень сторін.
Згідно п.3 ч.2 ст.183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи, що підготовче провадження закінчено, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Керуючись статями 173 - 183, 248, 255, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, - відмовити.
Закінчити підготовче провадження та призначити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - до розгляду по суті на 10.08.2021 року на 11 год. 00 хв.
Повний текст ухвали складено в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 10.08.2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Стойка