про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
13 липня 2021 р. Справа № 120/7257/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як слідує зі змісту позовної заяви, в якості відповідача позивачем визначено Вінницький обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України.
При цьому, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань значиться Вінницький обласний військовий комісаріат, тоді як відомості про юридичну особу - Вінницький обласний військовий комісаріат Міністерства оборони України у реєстрі відсутні.
З огляду на викладене, позивачу слід уточнити склад відповідачів за даним адміністративним позовом, а також зміст заявлених позовних вимог.
Крім того, відповідно до частини 3 та 5 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема про звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розміри ставок судового збору. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн).
Як встановлено з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказу сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
В той же час, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення/звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, оскільки порушені його соціальні гарантії.
Розглянувши вказане клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України.
Так, положеннями частини 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного слідує, що положеннями частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено чіткий перелік умов, за наявності яких позивача може бути звільнено від сплати судового збору, де визначальним є майновий стан сторони, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.
Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України Про судовий збір чітко встановлено, що законодавець, застосувавши конструкцію суд, враховуючи майновий стан сторони, може…, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Водночас, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 46 Конституції України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Соціальний захист поширюється, насамперед, на громадян України, які внаслідок похилого віку або хвороби самі не можуть забезпечити собі нормальні умови життя. Певні особливості має соціальний захист окремих категорій громадян: ветеранів війни і праці, потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС тощо. Названі права дістають свого розвитку в інших статтях Конституції України, що закріплюють право на охорону здоров'я, соціальне забезпечення тощо.
Отже, під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору суд має враховувати в першу чергу майновий стан сторони.
В даному випадку клопотання не містить обґрунтування щодо незадовільного майнового стану сторони та докази наявності у позивача такого стану суду не надані, а лише містить посилання на те, що позов стосується захисту соціальних прав позивача.
У зв'язку з викладеним клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що при подачі даного позову до суду позивачем вимог ст.ст. 160-161 КАС України дотримано не було.
Також суд відмічає, що Європейський суду з прав людини у рішенні від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) указав, що Право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої позовної заяви вимогам статті 161 КАС України доходжу висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом уточнення суб'єктного складу відповідачів та подання суду доказу здійснення сплати судового збору в сумі 908 грн.
Керуючись статтею 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович