про повернення позовної заяви
м. Вінниця
12 липня 2021 р. Справа № 120/6296/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 22 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу семиденного строку з дня вручення (отримання) копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, ніж ті, що вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду, яка подана разом із позовом.
06 липня 2021 року на виконання вимог ухвали від 22 червня 2021 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків, що містила позовна заява. Така аргументована тим, що в даному випадку слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який слід обчислювати з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Крім того, у заяві йдеться про те, що позивач в травні 2021 року звернувся до Вінницького місцевого центру безоплатної вторинної допомоги для призначення йому адвоката, а 02 червня 2021 року звернувся до відповідача з вимогою виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Однак, відповідь на таку заяву отримана 09 червня 2021 року. Відтак, на думку представника позивача, строк звернення до суду слід рахувати з моменту отримання такої відповіді. Також як на поважну причину пропуску строку звернення до адміністративного суду представник позивача посилається на запровадження карантинних заходів на території України, що також завадило вчасно звернутися до суду за захистом прав та інтересів позивача.
За таких обставин представник позивача вважає, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, а тому такий строк слід поновити.
Розглянувши подану представником позивача заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.
Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Разом із тим, за приписами частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Отже, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження визначено бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Такий спір пов'язаний з проходженням позивачем публічної служби, а тому строк звернення до адміністративного суду становить один місяць з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, який в даному випадку слід обчислювати з 13 квітня 2021 року (адже 12 квітня 2021 року позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення, тобто саме 12 квітня 2021 року позивачеві стало відомо про порушення його прав та інтересів несвоєчасною виплатою таких сум).
На необхідності застосування до спірних правовідносин місячного строку звернення до адміністративного суду йдеться у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20.
Водночас, з позовною заявою позивач звернувся до суду 16 червня 2021 року, тобто у строк, що перевищує місяць з дня, коли позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів відповідачем (адже такий строк сплив 13 травня 2021 року).
Визначаючись із тим, чи з поважних причин пропущено строк звернення до суду, враховую наступне.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд уже звертав увагу на зміст постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі 240/12017/19, у якій суд касаційної інстанції відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду.
У даній постанові Верховний Суд вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Також у постанові зазначено, що отримання особою листа від суб'єкта владних повноважень у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру виплат, своєчасність/несвоєчасність їх перерахунку, тощо.
Відтак, з дня проведення повного розрахунку при звільненні (в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення) особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
За таких обставин слід дійти висновку, що звернення ОСОБА_1 в травні 2021 року до Вінницького місцевого центру безоплатної вторинної правової допомоги для призначення йому адвоката, як і отримання ним листа відповідача від 09 червня 2021 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Щодо доводів представника позивача про поширення пандемії коронавірусу COVID-19, що також унеможливило вчасне звернення до суду за захистом прав та інтересів позивача, то слід зауважити наступне.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, яким внесено зміни, зокрема до Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до запроваджених змін пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Пунктом 2 розділу ІІ ''Прикінцеві та перехідні положення'' Закону №731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені, зокрема відповідно до пункту 3 розділу VI ''Прикінцеві положення'' Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України ''Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)'' від 30 березня 2020 року №540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, саме лише посилання позивача на факт запровадження карантинних заходів без зазначення обставин, що безпосередньо пов'язані з карантином та об'єктивно вилинули на пропуск процесуального строку, не може бути підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Аналогічного правового висновку дійшов і Верховний Суд в ухвалі від 15 квітня 2021 року у справі №640/11787/19.
А відтак, наведені позивачем обставини не є об'єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
За таких обставин заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду слід залишити без задоволення.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
З огляду на викладене дійшов висновку, що у заяві про поновлення строку звернення до суду, що подана на виконання вимог ухвали від 22 червня 2021 року про залишення позову без руху, не наведено інших поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а ті доводи, що наведені у відповідній заяві, не можуть визнаватися поважними причинами пропуску строку звернення до суду та не свідчать про відсутність підстав для незастосування такого строку.
Відтак, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу разом із документами, що подані з позовною заявою
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 4, 122, 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович