Справа № 415/253/20
Провадження № 22-ц/810/643/21
про залишення апеляційної скарги без руху
12 липня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2
на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2021 року
у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Генічеського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Харлампієвої Т.П. під час виконання судового рішення, стягувач ОСОБА_3 ,
встановив:
Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2021 року відмовлено у задоволенні вищезазначеної скарги.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 05 травня 2021 року звернувся до суду з апеляційною скаргою.
17 травня 2021 року Луганським апеляційним судом скаргу залишено без руху з причин не сплати судового збору та пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
14 червня 2021 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику з причин не усунення недоліків апеляційної скарги.
Одночасно скаржнику роз'яснено, що повернення апеляційної скарги не позбавляє його права на повторне подання апеляційної скарги після усунення обставин, які стали підставою для її повернення.
15 червня 2021 року на адресу Луганського апеляційного суду надійшло платіжне доручення про сплату судового збору та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
30 червня 2021 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою. Одночасно скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2021 року, посилаючись на те, що повний текст судового рішення не отримував, вказує, що більш як вісім років постійно мешкає у м. Харцизск Луганської області, та з 2014 року ця територія є не підконтрольною України, як тимчасово окупована. На теперішній час зареєстрований та постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч.3 ст.124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Із матеріалів цивільної справи вбачається, що оскаржувана ухвала суду постановлена 21 січня 2021 року (а.с. 75-76), представник скаржника приймав участь у розгляді даної справи, про що зазначено у змісті оскаржуваної ухвали суду та відображено у протоколі судового засідання від 21 січня 2021 року.
Згідно супровідного листа Лисичанського міського суду Луганської області копію оскаржуваної ухвали суду від 21 січня 2021 року направлено на поштову адресу ОСОБА_1 , зазначену останнім у змісті скарги, а саме: АДРЕСА_2 .
Копію оскаржуваної ухвали скаржником отримано 01 квітня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах даної справи (а.с. 78).
Апеляційна скарга подана до суду через відділення поштового зв'язку 05 травня 2021 року, про що свідчить штамп на поштовому конверті відправлення та відомості з офіційного сайту «Укрпошти» і роздруківки ідентифікатору пошуку, який міститься на вказаному конверті відправлення 7550000104979.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 подана з пропуском строку, встановленого ст. 354 ЦПК України.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під «добросовісністю» необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу resjudicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Матеріалами справи спростовується твердження скаржника ОСОБА_1 про не отримання ним копії оскарженої ухвали суду від 21 січня 2021 року, оскільки на аркуші справи 78 міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким скаржник отримав копію оскаржуваної ухвали 01 квітня 2021 року, яка була направлена судом першої інстанції на адресу зазначену ним у скарзі під час звернення до суду, а саме: АДРЕСА_2 .
Іншої адреси проживання чи перебування скаржником не зазначалося, як у вказаній вище скарзі так і в апеляційних скаргах.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
В заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не викладені обставини та не надано доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2021 року.
З урахуванням наведеного вище, скаржнику ОСОБА_1 необхідно подати заяву ( клопотання) із наведенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 21 січня 2021 року залишити без руху, запропонувавши усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що якщо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визначені неповажними, то буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.П. Лозко