Провадження № 33/803/1211/21 Справа № 177/1356/20 Суддя у 1-й інстанції - Суботіна С. А. Суддя у 2-й інстанції - Слоквенко Г. П.
12 липня 2021 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Слоквенко Г.П., перевіривши матеріали справи за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2021 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця Національної гвардії України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
До Дніпровського апеляційного суду надійшла вищезазначена справа про адміністративне правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся із клопотанням про поновлення строку на оскарження вищевказаної постанови.
Обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення пропущеного строку зазначає, що суд першої інстанції оголосив лише вступну та резолютивну частину. Копію постанови він отримав 23 березня 2021 року.
Крім того, апелянт не погоджується з висновками постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2021 року, якою останнього було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали провадження приходить до висновку, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Правила ст. 294 КУпАП слід розглядати, як конкретні аспекти права на доступ до суду.
Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
В клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_1 не навів ніяких мотивів, які свідчать про те, що він саме з поважних причин не мав можливості своєчасно оскаржити постанову суду.
Доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження через те, що суд першої інстанції оголосив лише вступну та резолютивну частину, а копію постанови він отримав 23 березня 2021 року є необґрунтованими, оскільки останній знав про існування протоколу про адміністративні правопорушення та справи, яка перебувала у провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області, що підтверджується його особистою заявою про розгляд матеріалів за його відсутності, які містяться в матеріалах (а.с.76), а відтак апелянт мав можливість дізнаватись про хід розгляду вказаної справи, тому мав об'єктивну можливість дізнатись про хід розгляду справи про адміністративне правопорушення та дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.
Крім цього, для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож апелянт мав об'єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту його винесення.
Матеріали справи не містять даних про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не наведено таких причин і в апеляційній скарзі.
Більш того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався за правовою допомогою до адвоката Куща Д.С., який в свою чергу подав апеляційну скаргу на постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2021 року, натомість ОСОБА_1 заявою від 23 лютого 2021 року повідомив про припинення з його ініціативи дії договору про надання правової допомоги (а.с.107). Відповідно апеляційна скарга адвоката Куща Д.С. діючого в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2021 року була залишена без розгляду.
Поряд із цим, 06 квітня 2021 року ОСОБА_1 була повторно подана апеляційна скарга на постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2021 року та постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено в поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Апеляційний суд наголошує, що перегляд судового рішення, яке набрало законної сили за скаргою, поданою через понад як три місяці після того, як апеляційний суд вперше відмовив в поновленні десятиденного строку на її подання у зв'язку з відсутністю поважних причин для цього, безумовно порушуватиме принцип юридичної визначеності, що є одним із суттєвих принципів верховенства права.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами та з урахуванням положень ч.2 ст.294 КУпАП, відповідно до яких, початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а також практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подана з пропуском встановленого законом строку на оскарження, ОСОБА_1 не був обмежений у конституційних правах, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 15 червня 2021 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження судового рішення, в апеляційній скарзі не наведено поважних причин пропуску цього строку.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2021 року- залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2021 року - повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Г.П. Слоквенко