Провадження № 11-сс/803/1050/21 Справа № 216/2652/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скарга адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 червня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 18.08.2011 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.263 ч.2 КК України, призначено покарання у вигляді 120 годин виправних робіт;
- 15.10.2012 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 389 ч.2, 71,72 КК України, призначено покарання 2 місяців 10 днів арешту;
- 13.02.2013 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст.185 ч.1 КК України призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі;
- 28.02.2013 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.3, 357 ч.3, 70 ч.1 КК України призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 71,72 КК України, приєднано не відбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 09.10.2012, кінцевим визначено покарання у вигляді 1 року 2 місяців позбавлення волі;
- 28.05.2013 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст.185 ч.2, 304 ч.1,70 КК України, призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України, частково приєднати не відбуте покарання по вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 13.02.2013 року, кінцевим визначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 19.01.2016 року на підставі відбуття строку покарання;
- 23.11.2017 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 КК України, від відбуття покарання звільнено із випробувальним терміном на 2 роки. (Відповідно до довідки Саксаганського РВ ДУ «Центр пробації» ФДУ «Центр пробації» в Дніпропетровські області перебуває на обліку, іспитовий термін не знято),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною ухвалою задоволено клопотанням старшого слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 09 червня 2021 року до двадцять четвертої години 07 серпня 2021 року включно.
Визначено для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 , обов'язків, передбачених цим Кодексом, заставу в розмірі 45 400 (сорока п'яти тисяч чотирьохсот) грн. 00 коп.
Покладено на ОСОБА_7 , у разі внесення застави наступні обов'язки строком на два місяці з моменту внесення застави:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим, іншим підозрюваним у кримінальному провадженні №12021040230000253 від 15.02.2021;
У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_7 , покладених обов'язків застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Приймаючи оскаржуване рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, поєднаного, із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Згідно даних, що характеризують його особу, підозрюваний офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного офіційного джерела прибутку, крім того не перебуває у зареєстрованому шлюбі та не має утриманців, а отже й не має достатньо міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, разом із цим, ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий. Крім того, місце знаходження іншого підозрюваного не встановлено, у зв'язку з чим слідчий суддя прийшов до висновку, що підозрюваний може як переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні, так і вчинити інше кримінальне правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, слідчим суддею, враховано обставини кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного, прийшов до переконання, що розмір застави має бути визначений у розмірі в 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційні скарзі адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що вказана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що судом при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, не було доведено вказаних в клопотанні слідчого ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, остільки, на його думку, дані ризики є недоведеними, не має доказів які б могли підтвердити можливість переховування ОСОБА_7 , незаконно впливати на потерпілого, свідків або іншого підозрюваного, та те, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
На його думку, слідчим суддею не було взято до уваги, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено 14.02.2021 року, тоді як клопотання про застосування запобіжного заходу було подано за спливом чотирьох місяців.
Вважає, що слідчий суддя в порушення вимог Закону не вирішував питання щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
В апеляційному суді підозрюваний ОСОБА_7 , та його адвокат ОСОБА_8 , кожен окремо, підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити та ухвалу суду скасувати.
Прокурор в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення слідчого судді залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
За приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів, вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
За матеріалами долученими до клопотання, в провадженні СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено 15.02.2021 року за №12021040230000253, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.02.2021 року у вечірній час доби близько 19:30 годин, ОСОБА_7 , діючи повторно, перебуваючи разом із своїм знайомим ОСОБА_10 , на тротуарній алеї біля церкви ХВЕ «Філадельфія», розташованої по вул. Прорізній, 1-в у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, помітили потерпілого ОСОБА_11 , який стоячи в очікуванні необхідного йому маршрутного таксі для подальшого пересування за місцем власного проживання, вербально звернувся до останніх, із проханням допомоги у виклику таксі за допомогою мобільного телефону.
Тоді, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 , користуючись своєю фізичною перевагою та відсутністю навкруги сторонніх осіб, які б могли завадити їхнім злочинним намірам, розподіливши свою умисну, спільну участь у реалізації свого злочинного умислу, направленого на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), із корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи спільно за попередньою змовою в групі із ОСОБА_10 , ОСОБА_7 усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер та є очевидними для потерпілого, наніс останньому один удар кулаком в область обличчя, в результаті чого останній втратив рівновагу та разом з цим, одночасно ОСОБА_10 , шляхом ривку вирвав із лівої руки потерпілого ОСОБА_11 його мобільний телефон «Iphone 7» imei - НОМЕР_1 , у комплекті із сім-картою, що відповідає абонентському номеру НОМЕР_2 та чохлом-бампером «Otterbox», тим самим відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_11 та з місця вчинення злочину разом із викраденим майном втекли, завдавши потерпілому матеріальної шкоди.
В результаті спільних умисних злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_11 завдана майнова шкода на загальну суму 4500,00 гривень.
07.06.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
09.06.21 року слідчий СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 15.02.2021 року, протоколом огляду місця події від 15.02.2021 року; протоколом огляду (речей) від 17.02.2021; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 09.03.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.04.2021; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 від 25.03.2021 року; протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_11 від 13.05.2021 року, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 01.06.2021 року, протоколом огляду (речей) від 01.06.2021 року; протоколом (додаткового) допиту потерпілого ОСОБА_11 від 01.06.2021 року.
Перевіряючи доводи апеляції на наявність ризиків, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України, зважає на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, поєднаного, із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Згідно даних, що характеризують його особу, підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного офіційного джерела прибутку, не перебуває у зареєстрованому шлюбі та не має утриманців, а отже й не має достатньо міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, раніше неодноразово судимий. Крім того, місце знаходження іншого підозрюваного не встановлено, у зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що підозрюваний може як переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні, так і вчинити інше кримінальне правопорушення.
Апеляційні доводи захисника про те, що наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України - не встановлено, на думку колегії суддів, необґрунтовані та спростовуються вищенаведеним.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За наведених обставин, зважаючи на дані про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, щодо нього є ніші кримінальні провадження, був у розшуку в Центрі пробації, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Твердження захисника про те, що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу було подано через чотири місяці з дня вчинення кримінального правопорушення та про те, що слідчий суддя не вирішував питання щодо можливості застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, на переконання апеляційного суду, не є слушними та не заслуговуються на увагу.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд прийшов до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 404,405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 09 червня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4