Провадження № 11-сс/803/1049/21 Справа № 202/2619/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скарга адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого без оформлення трудових відносин, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною ухвалою задоволено клопотанням слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, тобто до 15 год. 30 хв. 17.08.2021 року.
Приймаючи оскаржуване рішення, слідчий суддя зазначив, що наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Також, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність ризиків у виді переховування ОСОБА_7 від органів досудового слідства та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості. Враховано ступінь тяжкості злочину, у вчиненні котрого підозрюється ОСОБА_7 , котрий відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Окрім того, слідчим суддею також враховано дані про особу ОСОБА_7 , який працює без оформлення трудових відносин, має на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційні скарзі адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу якою обрати запобіжний захід непов'язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту.
Вважає, що вказана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, остільки підозра не обґрунтована.
Вказує, що судом при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, не було доведено вказаних в клопотанні слідчого ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, остільки, на його думку, дані ризики є недоведеними, остільки обґрунтованість підозри, щодо вчинення тяжкого злочину в стані алкогольного сп'яніння не доведена, відсутні докази сп'яніння, та відсутні наміри переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з огляду на поведінку самого підозрюваного, який з першого дня сприяв органам досудового розслідування, саме на його показах формується повідомлення про підозру, останній з'являвся до правоохоронних органів за першим викликом в телефонному режимі (без повісток).
Також, адвокат зазначає, що на протязі більш ніж 1,5 місяці будь-який вплив на свідків чи потерпілих не здійснювався. Більш того, анкетні дані єдиного свідка ОСОБА_10 та родичів загиблого ОСОБА_11 , підозрюваному ОСОБА_7 були відомі ще до кримінального провадження та останній бачився з потерпілими, однак лише для принесення своїх вибачень та відшкодування завданої шкоди, про що свідчить копія розписки від ОСОБА_12 про часткове відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та вираження своїх співчуття родині загиблого, оскільки загибель ОСОБА_11 для ОСОБА_7 є також втратою, оскільки вони були двоюрідними братами та підтримували дружні стосунки.
На думку адвоката, також відсутній ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, остільки підозрюваний ОСОБА_7 жодного разу не проявляв будь-яких ознак девіантної поведінки, з моменту ДТП пересувається виключно на громадському транспорті, раніше ніколи не притягувався до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Адвокат вважає, що слідчим суддею в повній мірі не взято до уваги особу підозрюваного, остільки ОСОБА_7 має на утриманні малолітню дитину; на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває; позитивно характеризується за місцем мешкання; частково компенсував завдану шкоду, ще до набуття статусу підозрюваного та має намір, в подальшому компенсувати завдану шкоду, що буде неможливим в разі ізолювання від суспільства, хоча потерпілий ОСОБА_12 досі перебуває на лікарняному та потребує допомоги; сприяв і сприяє органу досудового розслідування; щиро розкаявся; приніс вибачення потерпілим; надає допомогу потерпілій стороні; за першим викликом з'являється до правоохоронних органів та суду; окрім того дружина ОСОБА_7 наразі вагітна та потребує допомоги чоловіка; має міцні соціальні зв'язки; родичів, що проживають в м. Покров; закордонних зв'язків не має; перебуває в тривалих сімейних відносинах із своєю дружиною.
Вважає, що слідчий суддя в порушення вимог Закону не вирішував питання щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
В апеляційному суді підозрюваний ОСОБА_7 , та його адвокат ОСОБА_8 , кожен окремо, підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити та ухвалу суду скасувати.
Прокурор в апеляційному суді заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення слідчого судді залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали за скаргою, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
За приписами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів, вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
За матеріалами долученими до клопотання, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12021040000000348 від 03 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , 03 травня 2021 року близько 03 години 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (0,27‰), керуючи технічно справним автомобілем «Kia Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 18.10.2011 року, належить ОСОБА_13 , здійснював рух з перевищенням допустимої швидкості, яка встановлена 50 км/год., а саме не менш 59 км/год., в темний час доби, по асфальтованій сухій проїзній частині вул. Партизанська м. Покров Дніпропетровської області, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, з боку вул. Івана Малки в напрямку вул. Чехова, перевозячи, в якості пасажирів, на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_11 , на задньому пасажирському сидінні ОСОБА_12 .
У подальшому, водій ОСОБА_7 03 травня 2021 року, близько 03 години 50 хвилин, в районі перехрестя вул. Партизанської та вул. Григорія Середи, в'їжджаючи на заокруглення проїзної частини ліворуч, проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини, на праве узбіччя по ходу свого руху, де допустив наїзд автомобілем «Kia Sorento», реєстраційний номер НОМЕР_1 з нерухомою перешкодою - деревом.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_11 загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди, потерпілому ОСОБА_12 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Своїми діями водій ОСОБА_7 грубо порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 2.3.б), 2.9. а), 12.1., п. 12.4 Правил дорожнього руху України. Порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.
18.06.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Слідчий з ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується, зокрема: протоколом огляду місця події та схема до нього, висновком комплексної транспортно-трасологічної експертизи, експертизи технічного стану транспортного засобу, автотехнічної експертизи, висновками судово-медичних експертиз, показами потерпілого ОСОБА_12 , показами ОСОБА_7 , слідчим експериментом за участі ОСОБА_7 та іншими матеріалами в сукупності.
Перевіряючи доводи апеляції на наявність ризиків, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України, зважає на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_14 , а саме - тяжкий злочин із загибеллю людини в стані алкогольного сп'яніння, та, розуміючи тяжкість покарання, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Окрім цього апеляційний суд вважає доведеними ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_7 може вчинити спроби шляхом залякування, погроз, схилити останніх до зміни наданих показів або відмови від них від час судового розгляду. Апеляційні доводи захисника про те, що підозрюваному відомі дані свідка ОСОБА_10 та потерпілих - родичів загиблого ОСОБА_11 , з якими він зустрічався виключно для надання матеріальної допомоги та принесення вибачень, та не чинив спроб будь-яким чином впливати на останніх, на думку колегії суддів не є слушними.
Крім цього, судом взято до уваги дані про особу ОСОБА_7 , який працює без оформлення трудових відносин, має на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
За наведених обставин, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Посилання захисника на недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими та спростовуються вищеневеденим.
Дані про особу, на які вказує захисник в апеляційній скарзі, як то відсутність у ОСОБА_14 судимостей, наявність постійного місця проживання, стан його здоров'я - були взяті до уваги судом в сукупності з іншими доказами по справі, їм було надано належної оцінки.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_7 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд прийшов до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2021 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4