Провадження № 22-ц/803/5407/21 Справа № 189/686/20 Суддя у 1-й інстанції - Чорна О. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
08 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Кредитної спілки «Союз-Дніпро» на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2021 року по справі за позовом Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,-
У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17 січня 2019 року між кредитною спілкою «Союз-Дніпро» та ОСОБА_1 , укладений кредитний договір №88/19.
Згідно договору позичальнику надані кредитні кошти у розмірі 30000,00 грн. строком на 18 місяців, починаючи з 17 січня 2019 року по 16 липня 2020 року.
ОСОБА_1 зобов'язувався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язувався сплачувати заборгованість по договору щомісячно, у період з 10 по 16 число кожного місяця, згідно з графіком погашення заборгованості. Кредит мав бути повністю повернутий відповідачу у строк до 16 липня 2020 року.
Оскільки ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором, несвоєчасно сплачував заборгованість по кредиту, тому нарахування процентів розраховувалося відповідно до п. 4.5. договору за кожен день простроченого платежу.
Станом на 16 червня 2020 сума кредиту не повернута, залишок за кредитом складає 30 000,00 гривень, а проценти, нараховані за користування кредитом з урахуванням простроченого платежу - 35 983,40 грн., разом 65983,40 грн.
Позивач також зазначає, що в якості забезпечення виконання зобов'язань відповідачем перед позивачем укладений договір поруки №88/19 від 17 січня 2019 року між КС «Союз-Дніпро», ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Відповідно до договору поруки ОСОБА_2 прийняла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати у повному обсязі по зобов'язанням ОСОБА_1 за кредитним договором.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути на користь Кредитної спілки “Союз-Дніпро” солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №88/19 від 17 січня 2019 року, в загальній сумі 65 983,40 грн., з яких - 30 000 грн. - залишок по кредиту; 35 983,40 грн. - проценти, нараховані за користування кредитом з урахуванням прострочення платежів. Вирішити питання стосовно судового збору.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2021 року позов Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Союз-Дніпро» заборгованість за кредитним договором №88/19 від 17 січня 2019 року у розмірі 41 252,00 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Союз-Дніпро» судовий збір у розмірі 1314,14 гривень.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Кредитна спілка «Союз-Дніпро» звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 січня 2019 року між кредитною спілкою «Союз-Дніпро» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №88/19, відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у кредит, розмір яких складає 30000,00 гривень, строком на 18 місяців, з 17.01.2019 року по 16 липня 2020 року на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, нараховані згідно розділу 4 договору (а. с. 4).
Строк дії договору - 18 місяців, з 17 січня 2019 року до 16 липня 2020 року (п. 1.7. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору встановлений наступний порядок обчислення процентів за користування кредитом: щомісяця на залишок заборгованості за кредитом з розрахунку 5,65%. Тип процентної ставки є фіксованим. Загальна вартість кредиту складає 48633,40 грн.
Договір містить графік розрахунків (п.4.3 договору), згідно якого встановлена помісячна сплата кредиту, при цьому, як убачається з цього графіку, перші сім місяців строку дії договору (лютий - серпень 2019) сплачуються самі відсотки за кредитом у розмірі 2693,00 грн. щомісячно, тіло кредиту при цьому не гаситься. З серпня 2019 року до 16 липня 2019 року сплачуються проценти за користування кредитом і тіло кредиту (217 грн. у серпні 2019 року, 2693,00 грн. - у подальші місяці, до липня 2020 (а. с. 5).
Згідно п. 4.4. договору при порушенні строків сплати кредиту, вказаних в п. 4.3. договору більше ніж на 15 календарних днів, з 16-го дня кредитодавець нараховує процент (плату) за користування кредитом із рахунку 0,5% на день від суми залишку за кредитом за кожний день простроченої заборгованості за кредитом до повного погашення.
Відповідно до п. 6.1. договору для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника перед Кредитодавцем за цим Договором сторони укладають договір поруки (а. с. 5, зворот).
17 січня 2019 року між кредитною спілкою «Союз-Дніпро» (кредитодавець), ОСОБА_1 (Позичальник) і ОСОБА_2 (Поручитель) укладений договір поруки №88/19 (а. с. 7).
Згідно п. 1.1. договору поруки предметом договору є те, що: «Поручитель добровільно бере на себе обов'язки перед Кредитодавцем відповідати по зобов'язанням Позичальника, котрі виникають з умов кредитного договору №88/19 від 17.01.2019 року в повному обсязі цих зобов'язань: на суму основного боргу та інших зобов'язань Позичальника (а. с. 7).
Згідно п. 2.1. договору поруки відповідальність поручителя настає у випадку, коли Позичальник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором з будь-якої причини, в тому числі смерті.
Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитодавцем. Поручитель відповідає по обов'язкам Позичальника в повному обсязі, тобто за повернення кредиту, сплату процентів за його використання, за сплату додаткових процентів, а також відшкодування збитків, завданих Кредитодавцю невиконанням чи неналежним виконанням Позичальником умов кредитного договору (п. 2.2. договору поруки).
Строк дії договору встановлений з 17 січня 2019 року по 16 липня 2030 року (п. 4.1.)
Згідно копії видаткового касового ордеру від 17.01.2019р. ОСОБА_1 отримав 30000,00 грн. (а. с. 8), факт отримання коштів у вказаній сумі не заперечувався.
Згідно вимоги про погашення поточної заборгованості за кредитом від 06.04.2020 №851/20, адресованої ОСОБА_1 , станом на 16.04.2020 р. поточна заборгованість відповідача за кредитним договором №88/19 перевищує 39000,00 гривень, з урахуванням процентів, нарахованих на прострочену заборгованість згідно п. 4.5. кредитного договору.
У цій вимозі кредитна спілка «Союз-Дніпро» пропонує ОСОБА_1 погасити поточну заборгованість у найближчий термін, для чого його потрібно терміново звернутися та сплатити поточну заборгованість (адреса і реквізити рахунку зазначені) (а. с. 9).
Аналогічна за змістом вимога про погашення поточної заборгованості за кредитом від 06.04.2020 №852/20 направлена і ОСОБА_2 (а. с.10).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №88/19 від 17.01.2019 р. даний кредит ним був частково сплачений, зокрема, 01.03.2019, 01.04.2019, 19.04.2019, 03.06.2019 сплачені грошові кошти платежами в сумі 2700,00 грн., усього сплачено 10800,00 гривень (а. с. 3).
Як вбачається з умов кредитного договору цими платежами оплачені відсотки за користування кредитом за 4 місяці, тіло кредиту не погашене і не зменшилося, внаслідок чого виникла поточна заборгованість, яка станом на 07.10.2019 р. складала 9437,00 грн.
07.10.2019 р. ОСОБА_1 сплачений платіж у розмірі 4000,00 грн., які згідно умов договору також пішли на погашення відсотків і тіло кредиту не зменшилося.
27.12.2019 р. ОСОБА_1 сплатив грошові кошти у розмірі 2200,00 грн., які згідно умов договору також пішли на погашення відсотків і тіло кредиту не зменшилося.
Після 27.12.2019 р. ОСОБА_1 кредит не сплачував, станом на 16 березня 2020 року заборгованість за кредитом (тіло і підвищені відсотки, які нараховувалися згідно умов договору за прострочення платежу) склала 41252,00 гривень (а.с.3, графа розрахунку «Заборгованість за кредитом»).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач фактично надав ОСОБА_1 вимогу про дострокове погашення кредиту, оскільки вимагав повернення всієї суми кредиту 30000,00 гривень (тіла кредиту) до закінчення строку кредиту (16 липня 2020) і нарахованих підвищених відсотків станом на день надання такої вимоги у розмірі 11252,00 грн. Станом на день надання відповідачу такої вимоги, борг ОСОБА_1 становив 41252,00 гривень, саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про солідарне стягнення боргу за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що поручитель ОСОБА_2 не була обізнана про умови кредитного договору і обсяг зобов'язань за ним.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Згідно із статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2019 року між кредитною спілкою «Союз-Дніпро» (кредитодавець), ОСОБА_1 (Позичальник) і ОСОБА_2 (Поручитель) укладений договір поруки №88/19 (а. с. 7).
Згідно п. 1.1. договору поруки Поручитель добровільно бере на себе обов'язки перед Кредитодавцем відповідати по зобов'язанням Позичальника, котрі виникають з умов кредитного договору №88/19 від 17.01.2019 року в повному обсязі цих зобов'язань: на суму основного боргу та інших зобов'язань Позичальника (а. с. 7).
Згідно п. 2.1. договору поруки відповідальність поручителя настає у випадку, коли Позичальник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором з будь-якої причини, в тому числі смерті.
Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитодавцем. Поручитель відповідає по обов'язкам Позичальника в повному обсязі, тобто за повернення кредиту, сплату процентів за його використання, за сплату додаткових процентів, а також відшкодування збитків, завданих Кредитодавцю невиконанням чи неналежним виконанням Позичальником умов кредитного договору (п. 2.2. договору поруки).
Строк дії договору встановлений з 17 січня 2019 року по 16 липня 2030 року (п. 4.1.).
Щодо стверджень суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не була обізнана про умови кредитного договору і обсяг зобов'язань, то слід зазначити, що в п. 4.3 Договору поруки, власним підписом засвідчено, що Поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, укладеного між Кредитодавцем і Позичальником, та підтверджує згоду на сі зміни та доповнення до Кредитного договору, які можуть виникнути під час вирішення питань між Позичальником і Кредитодавцем при несвоєчасному погашенні кредиту або процентів за його користування, про що свідчить його підпис під даним договором (а.с.7).
Не з'ясувавши всі обставини, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку в частині відмови стягнення заборгованості з поручителя.
Загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором №88/19 від 17 січня 2019 року становить 41252,00 гривень.
Вказана сума заборгованості стягнута судом першої інстанції з відповідача ОСОБА_3 , підлягає стягненню солідарно з поручителем ОСОБА_2 .
З врахуванням обставин справи та наданих сторонами доказів, судом першої інстанції вірно визначена сума заборгованості яка підлягає до стягнення з відповідачів, та доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Посилання апеляційної скарги на помилкове застосування судом першої інстанції правових позицій Верховного Суду та його висновків під час розгляду даної справи є хибним.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що вимога надіслана позичальнику та поручителя не є вимогою про дострокове повернення кредитної заборгованості та не змінює строк кредитування спростовується текстом самих вимог, які містяться в матеріалах даної справи.
З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 376 ЦПК України, підлягає скасуванню в частині відмови КС “Союз-Дніпро” у вимогах до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, з ухваленням в цій частині нового рішення, яким позов в цій частині “Союз-Дніпро” слід задовольнити частково.
В частині стягнення розміру судового збору, рішення суду слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі по 657,07 грн, з кожного.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь позивача слід стягнути судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі по 1051 грн, з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Союз-Дніпро» - задовольнити частково.
Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 грудня 2020 року в частині позовних вимог Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги Кредитної спілки «Союз-Дніпро» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягування з ОСОБА_2 проводити солідарно з боржником ОСОБА_1 .
Рішення суду в частині стягнення розміру судового збору з ОСОБА_1 - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Союз-Дніпро» судовий збір у розмірі по 657,07 грн, з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Союз-Дніпро» судовий збір у розмірі по 1051 грн, з кожного.
В решті рішення, в оскарженій частині, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: