Провадження № 11-сс/803/1051/21 Справа № 185/4562/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 липня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Павлоградської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, працюючого ГРП на шахті «Західнодонбаська», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 189 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2021 року частково задоволено клопотання слідчого, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосовано відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 09 серпня 2021 року.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що ОСОБА_7 є особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років. Підозрюваний ОСОБА_7 працює має регулярний дохід, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, що свідчить про міцні соціальні зв'язки. Раніше не судимий.
Зазначає, що наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Вказує, що у судовому засіданні слідчим та прокурором доведена наявність ризиків щодо можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого свідків по даному кримінальному провадженню та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Також зазначає, що виконання завдання кримінального провадження можливе іншими запобіжними заходами ніж тримання під вартою і такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та в суді, з покладенням на підозрюваного передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України низки обов'язків.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею не було належним чином враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення в якому підозрюється; наявність ризиків.
Вказує, що сама по собі наявність соціальних зв'язків підозрюваного на які посилається слідчий суддя не забезпечить в повному обсязі обов'язки, покладені на нього обов'язки.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважали безпідставними.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши головуючого суддю, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційних скарг та надані до клопотання слідчого матеріали, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
За вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Слідчим суддею дотриманий порядок застосування запобіжного заходу, передбачений ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні цього питання.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
У відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
На переконання колегії суддів оскаржувана ухвала слідчого судді в повій мірі відповідає вказаним вимогам процесуального закону.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, враховано наявність обґрунтованої підозри, а також оцінено сукупність обставин, які враховуються при обранні обмежувальних свободу заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, відомостей про його особу, міцність соціальних зв'язків, наявності постійного місця проживання, обставини досудового розслідування, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу менш суворого, ніж тримання під вартою (про який клопотав прокурор), у виді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, що може забезпечити дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 слідчий суддя дійшов висновку, який колегія суддів вважає обґрунтованим і таким, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідає практиці Європейського суду з прав людини, адже він оцінив всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення.
З такими висновками слідчого судді погоджується колегія суддів і вважає, що на час звернення до слідчого судді, прокурор у своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не довів обставини, які безперечно виправдовують обмеження права ОСОБА_7 на свободу.
Доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора жодним чином не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Колегія суддів вважає, що прокурором не доведено обставин, які б свідчили про необхідність застосування до ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу. Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків слідчого судді, тому колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Колегія суддів вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід, зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому, слід зауважити, що підозрюваний, після застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час прибув в судове засідання під час апеляційного перегляду провадження. Відсутні будь-які відомості про тиск з боку підозрюваного на свідків, допущення ним порушень чи недотримання належної процесуальної поведінки, чи іншим чином перешкоджання кримінальному провадженню. Вказані обставини додатково свідчать про правильність прийнятого слідчим суддею рішення.
Отже, вирішуючи питання, поставлене прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , слідчий суддя дотримався вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зважаючи на обставини, встановлені у судовому засіданні, зокрема, вагомості наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчинені ОСОБА_7 , кримінального правопорушення, тяжкості покарання що загрожує, наявності постійного місця проживання, вік підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про недоцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внаслідок чого частково задовольнив клопотання та обґрунтовано обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обмеження свободи особи, адекватно оцінив ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, та своїм рішенням забезпечив високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора правильність висновків слідчого судді не спростовують.
Колегія суддів доходить висновку, що рішення слідчого суді є законним та обґрунтованим.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Павлоградської окружної прокуратури - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2021 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4